Причини неефективності права

• Неправильне визначення мети правового регулю­вання.

• Вибір неадекватних засобів правового впливу Не­довіра суспільства до інститутів держави.

• Неефективна правозастосовча діяльність.

• Відсутність стратегії розвитку законодавства.

• Відсутність наступності законодавства та право- застосовчої практики.

Умови підвищення ефективності права

• Адекватність правових норм потребам та інтересам суспільства.

• "Пропагування" правових способів вирішення кон­фліктних ситуацій.

• Невідворотність притягнення до відповідальності у разі вчинення правопорушення.

• Удосконалення законодавства та правозастосов- чої діяльності.

• Підвищення рівня правової культури.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

• Стимулювання з боку держави розвитку громадян­ського суспільства: проблеми та перспективи Укра­їни.

• „Людиноцентриська" ідеологія держави: проблеми втілення в Україні.

• Ефективність права та шляхи її підвищення: досвід України.

• Недовіра суспільства до інститутів держави та шля­хи її подолання.

• Підвищення рівня правової культури як запорука підвищення ефективності права.

• Ключові причини неефективності права: українські реалії.

ЗАКОННІСТЬ - це комплексне політико-правове явище, яке характеризується неухильним дотриманням вимог чинного законодавства всіма суб'єктами права.

ЗАКОННІСТЬ (для громадян) - це засіб, за допомогою якого вони відмежовуються від порушення їх прав і свобод, можуть при необхідності вимагати виконання юридичних обов'язків від інших громадян, установ, посадових осіб.

ЗАКОННІСТЬ (для держави) - це засіб управління суспільством, підвищення ефективності роботи адміністративного апарату, захисту інтересів і прав усього народу і окремого громадянина.

ОСНОВНІ РИСИ ЗАКОННОСТІ

• універсальність, тобто положення законів регу­люють суспільні відносини незалежно від місця та часу виникнення суспільних відносин;

• загальнообов'язковість - в цій рисі проявляєть­ся вища юридична сила законів, оскільки приписи норм права обов'язкові для всіх суб'єктів права, не­залежно від майнового статусу, належності до дер­жавної влади тощо;

• обґрунтованість - положення законів носять об'єктивний характер, вони насправді спрямову­ють суспільні відносини у вигідні для суспільства напрями, коли досягається баланс інтересів люди­ни та держави;

• наявність у державі органів, котрі забезпечують дотримання законності. Йдеться перш за все про правоохоронні органи, прокуратуру, суд, правоза- хисні громадські організації тощо.

ДИСЦИПЛІНА - це свідоме додержання встановлених правовими та іншими соціальними нормами правил поведінки у державному і суспільному житті.

Основні риси дисципліни

• наявність певної системи норм, правил поведінки людей;

• вказана система сформована набагато раніше, ніж система законодавства;

• існування певних різновидів дисципліни в залеж­ності від варіантів людських колективів;

• нерідко норми дисципліни не закріплені в чинному законодавстві.

ОБСТАВИНИ, ЩО СВІДЧАТЬ ПРО АКТУАЛЬНІСТЬ НАЛЕЖНОЇ УВАГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ В

УКРАЇНІ

• Необхідність забезпечення належних умов держав­ного управління.

• Правозастосовча діяльність суб'єктів державного управління повинна базуватись на дотриманні за­конності та дисципліни.

• Правотворча діяльність суб'єктів державного управ­ління не може суперечити положенням Конституції України та тих законів, котрі уже діють.

• Необхідність сприяння реалізації та захисту прав, свобод та законних інтересів громадян з боку орга­нів державного управління.

• Правомірне застосування засобів державного при­мусу з боку компетентних державних органів.

СПІЛЬНІ РИСИ ЗАКОННОСТІ ТА ДИСЦИПЛІНИ

• загальна мета;

• законність не повинна суперечити правилам дис­ципліни, і, навпаки, правила поведінки мають зна­ходитись у межах правового поля;

• законність забезпечується дотриманням дисци­пліни;

• законність є одним із способів захисту дисципліни (оскільки основні вимоги дисципліни містяться в правових нормах);

• єдині способи забезпечення (контроль, нагляд, звер­нення громадян).

ВІДМІННОСТІ МІЖ ЗАКОННІСТЮ ТА ДИСЦИПЛІНОЮ

• дисципліна забезпечується за рахунок дотримання не тільки правових, а також і моральних норм;

• законність є формально визначеною, в той час як дисципліна нерідко проявляється у суб'єктивних уявленнях тих чи інших людей {груп людей) про те, якою вона повинна бути;

• держава має змогу впливати на стан законності, в той час як на дисципліну вона впливає в меншій мірі:

• якщо законність тісно зв'язана з державою, то дис­ципліна - значною мірою із громадянським суспіль­ством;

• розрізняють спеціальні види дисципліни: військо­ва, трудова, службова тощо, в той час як поняття законності досить однорідне.

ГАРАНТІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАКОННОСТІ - це обумовлені чинним законодавством та розвитком суспільного життя фактори, що забезпечують дотримання законності

ЗАГАЛЬНІ ГАРАНТІЇ - це об'єктивні умови суспільного розвитку, в яких здійснюється правове регулювання:

а) політичні умови-розвиток демократії, гласності, по­діл влади, свобода інформації;

б) економічні умови - рівень розвитку ринкових відносин, виробництва, гарантованість економічної свободи, добробут населення тощо;

в) ідеологічні умови - рівень розвитку правосвідомос­ті, заснованої на визнанні пріоритету прав і свобод людини, правової культури громадян, і насамперед державних службовців.

СПЕЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ - це прояв перш за все суто правової діяльності:

а) стан законодавства, його стабільність і відповідність

розвитку відносин у суспільстві, рівень юридичної техніки;

б) рівень діяльності з попередження і припинення пра­вопорушень, у тому числі заходів юридичної відпо­відальності;

в) доступність і якість правосуддя;

г) ефективність контролю за реалізацією правових актів.

КОНТРОЛЬ - це організаційно-правовий спосіб забезпечення

законності та дисципліни, котрий характеризується спостереженням та перевіркою правомірності діяльності об'єкта контролю та фактичної відповідності тих чи інших дій вимогам чинного законодавства з можливістю втручатись в оперативно-господарську та виробничу діяльність для усунення виявлених недоліків.

НАГЛЯД - це організаційно-правовий спосіб забезпечення законності та дисципліни, котрий характеризується виявленням та попередженням правопорушень по відношенню до організаційно не підпорядкованих об'єктів.

ЗВЕРНЕННЯ ГРОМАДЯН - це організаційно-правовий спосіб забезпечення законності та дисципліни, котрий характеризується правом звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх діяльності.

ВІДМІННОСТІ МІЖ КОНТРОЛЕМ ТА НАГЛЯДОМ

• відомча підлеглість - при контролі як правило є, при нагляді немає;

• можливість втручатись в оперативно-господарську та виробничу діяльність для усунення виявлених недоліків (при контролі є, при нагляді немає);

• контроль здійснюється з точки зору відповідності прийнятих актів чи вчинених дій законності та до­цільності, нагляд-лише законності;

• застосування заходів адміністративного примусу (під час контрольних заходів практично немає, при здійсненні нагляду є досить ймовірним).

ПРАВОПОРЯДОК - це фактичний стан правового життя суспільства, що характеризується внутрішньою узгодженістю, впорядкованістю системи правових відносин, заснованих на вимогах законності, а також на свободі і відповідальності всіх

суб'єктів права.

СПІВВІДНОШЕННЯ ЗАКОННОСТІ, ПРАВОПОРЯДКУ

ТА ДЕМОКРАТІЇ

• реальна демократія існує лише в суспільстві, де за­безпечується законність і правопорядок;

• законність та правопорядок є ефективними лише за умови існування інститутів демократії, за допо­могою яких можливе врегулювання законності та правопорядку;

• зміцнення законності та правопорядку неможливе без їх забезпечення в діяльності державних органів, а також без контролю з боку громадськості за меха­нізмом реалізації.

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ - це різновид соціальної

відповідальності, що полягає у виникненні в суб'єкта правопорушення юридичного обов'язку зазнати несприятливих наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру.

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

• настає лише за скоєне правопорушення (дію чи без­діяльність);

• основною підставою застосування юридичної відпо­відальності є склад правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторони);

• встановлюються державою в нормах права (до пра­вопорушників застосовуються санкції відповідних норм);

• реалізується компетентними державними органа­ми, уповноваженими особами й іншими суб'єктами, що мають таке право (судом, прокуратурою, мілі­цією та ін.), відповідно до встановленої процедури (процесуальних норм);

• є видом державного впливу (примусу) та реалізуєть­ся через покарання чи відновлювальні заходи.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

• Роль прокуратури в забезпечення законності в Укра­їні.

• Позавідомчий контроль та прокурорський нагляд: питання відмежування.

• Правопорядок та громадський порядок: спільні риси та відмінності.

• Проблеми відмежування кримінальної та адміні­стративної відповідальності.

• Конституційна відповідальність в Україні - міф чи реальність?

• Відмінності юридичної відповідальності посадових (службових) осіб у порівнянні із пересічними грома­дянами.

ТЕМА №11.

ДЕРЖАВА, ПРАВО І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО: ВЗАЄМИНИ, ПРОТИРІЧЧЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ПОДОЛАННЯ

АКТУАЛЬНІСТЬ РОЗГЛЯДУ ВЗАЄМОВІДНОСИН ДЕРЖАВИ, ПРАВА ТА ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

ПОВ'ЯЗАНА З НАСТУПНИМИ ФАКТОРАМИ

• самодостатність але взаємозалежність цих інсти­тутів;

• держава гарантує розвиток громадянського суспіль­ства;

• право стримує негативний вплив держави на гро­мадянське суспільство;

• за умов громадянського суспільства законні інтер­еси особи можуть бути максимально реалізовані;

• призначення прокуратури.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО - це сукупність суспільних відносин та правових інститутів, що розвиваються відносно незалежно від державної влади та забезпечують реалізацію прав, свобод та законних інтересів особи та груп осіб.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

• Верховенство права та законність.

• Основний елемент - людина.

• Сильне місцеве самоврядування.

• Реальне втілення права людини на інформацію.

• Демократичний характер влади.

• Різноманітність форм власності.

• Високий рівень правової свідомості та правової культури суспільства.

• Наявність правової держави.

ІДЕЇ ТА ПРИНЦИПИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

• Пріоритет прав людини над загальнодержавними

інтересами.

• Невтручання держави у приватне життя громадян.

• Реалізація прав особи.

• Взаємовигідне партнерство з державними інститу­

тами.

• Право як "місток" між державою та громадянським

суспільством.

СКЛАДОВІ ЕЛЕМЕНТИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

• Людина.

• Сім'я.

• Церква.

• Громадські організації.

• Політичні партії.

• Професійні спілки.

• Незалежні засоби масової інформації.

ДЕРЖАВА І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО

• Роль "нічного сторожа".

• Гарантування розвитку громадянського суспіль­ства.

• Підтримує, але не підміняє громадянське суспіль­ство.

• Забезпечує однаковий захист всіх видів власності.

• Партнерські стосунки.

• Єдина мета - покращення життя громадян.

• Іноді фінансує громадянське суспільство.