- •Завдання для студентів.
- •Хід заняття.
- •2. Діагностування готовності до впровадження виховних технологій.
- •3. Обговорення головних теоретичних положень.
- •4. Виконання вправ на формування вміння аналізувати різні аспекти виховної роботи.
- •5. Моделювання виховних ситуацій для збагачення морального досвіду.
- •Ситуація – непорозуміння
- •6. Рефлексія.
- •7. Словник теми:
- •8. Література.
6. Рефлексія.
-
Що нового дізнались ви на практичному занятті?
-
Чого навчились?
-
Який досвід здобули, працюючи в малій групі?
Анонімний твір-есе „Чи доцільно використовувати діагностичний підхід при спостережуваній нестабільності в освіті”.
7. Словник теми:
Педагогічна діагностика – це педагогічна діяльність, спрямована на вивчення і пізнання стану об’єктів ( суб’єктів ) виховання з метою співробітництва з ними і управління процесом виховання.
Діагностичний підхід – це важлива умова професійної позиції вихователя, що забезпечує ефективність педагогічного впливу.
Початкова діагностика – це планування і управління виховною роботою на основі визначеного рівня вихованості учнів, рівня розвитку учнівського колективу.
Коректуюча діагностика – це орієнтація вихователя на зміни, що відбуваються в розвитку учнів і учнівського колективу під час виховного процесу.
Узагальнююча діагностика – це головні дані для корекції педагогічного впливу.
Діагностика особистості школяра – це виявлення індивідуальних особливостей рівнів вихованості кожної дитини та загального її розвитку.
Діагностика учнівського колективу – це виявлення виховних можливостей колективу та умов для індивідуального розвитку особистості.
Діагностика виховного процесу – це виявлення ефективності, аналіз затрачуваних педагогом зусиль, одержання всебічної інформації про характер впливів навколишніх мікро- та макросередовищ на розвиток школяра.
Самодіагностика особистості та діяльності педагога – це оцінка власних можливостей у розв’язанні конкретних виховних завдань, включаючи самоаналіз особистісних рис та професійних умінь.
Самоаналіз – це аналіз свого внутрішнього світу, своєї діяльності, критичний аналіз успіхів спілкування, врахування набутого досвіду, погляд на себе очима оточуючих людей.
Виховна ситуація – це природні або навмисно створені обставини, в яких вихованець діє за власними переконаннями і якостями.
Створення виховних ситуацій – це спеціально організовані обставини, що стимулюють вияв і розвиток у вихованців певних якостей, переконань і ціннісних орієнтацій.
8. Література.
-
Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К., 1998.
-
Волкова Н. П. Педагогіка / посібник. – К.; 2002. – С. 209-215.
-
Голубев Н. К. Диагностика и прогнозирование воспитательного процесса. – Ленинград. – 1988.
-
Галузяк В. М., Сметанський В. І., Шахов В. І. Педагогіка /навчальний посібник. – Вінниця. – 2001. – С.11-14; С. 136-138; С. 182-187.
-
Закон України „Про освіту” // Освіта. – 1991. – 25 червня.
-
Кобзар Б. С., Макарова С. І. Педагогічна діагностика і виховний процес // Рідна школа. – 1992. – №2. – С. 67-72.
-
Лозова В. І., Троцко Г. В. Теоретичні основи виховання і навчання / Навчальний посібник. – Харків. –2002. – С. 47-52.
-
Педагогическая диагностика в школе / за ред. Кочетова К.И. Минск. –1987. – С. 120-147; С. 151-165.
-
Подласый И. П. Педагогика. – М.; 1999.
-
Шилова Н. И. Учителю о воспитанности школьников. – М.; 1990. – С. 36-43; С. 51-53; 56-60; С. 92. Таблицы 1-4.