Діагностично-прогностичні технології соціальної роботи

План

1. Технології діагностики у соціальній роботі.

2. Технології соціального передбачення.

Технології діагностики у соціальній роботі

Власне діагностика

Експертиза

()цінка

Класифікація методів соціальної діагностики (І.Г.Зайнишев):

• зоидажію-піформаційне обстеження (збір даних про інфраструктуру, чисельність, склад і динаміку місцевого населення тощо);

• соціально-історичне обстеження (вивчення історії заселення та освоєння даної території', зміни складу місцевого населення, дослідження його традицій тощо);

• інформаційно-цільовий (аналіз різних документів, статей з місцевої та центральної преси, матеріалів електронних засобів інформації, листів, звернень громадян тощо);

• соціальне картографування (аналіз соціально- просторового розподілу і динаміки народжуваності та смертності населення)

Структура соціальної діагностики

• оцінка стану реального соціального об'єкта чи режиму його роботи - здійснюється па основі наперед визначеного набору показників, що створюють "поле" для подальшого аналізу;

• визначення тим чи іншим способом еталонного (нормативного) стану об'єкта чп режиму його роботи;

• визначення ступеня взаємозв'язку еталонного і реа\ьиого стану (режиму) даного об'єкта, на основі чого готується управлінське рішення.

Процес діагностики
• аналіз первинної інформації, яку спеціаліст отримує при
	рішення про необхідність діагностики	об'єкта;
• формулювання висновків - визначення об'єкта (хто),
предмета (зміст, що) діагностики і способів здійснення
	діагностики (як);
•	підготовка до діагностичної діяльності	(технічна і
	методична, суб'єкта ГІ об'єкта);
•	власне діагностика - реалізація методів	І методик
	діагностики;

Процес діагностики (Л.М.Завацька)

• Констатація визначеного неблагополуччя

• Усвідомлення можливих причин неблагополуччя, аналіз особливостей випадку

• Висунення робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних

• Збір додаткової інформації', необхідного для перевірки гіпотези

• Перевірка робочої гіпотези шляхом аналізу сукупності даних

• Якщо гіпотеза підтвердилася, повторення процедури

Діагностика як технологічний процес

1 Іризпачешгя технології (на що вона орієнтована).

Суб'єкт застосування - спеціально підготовлений

спеціаліст.

Об'єкт застосування - методика діагностики, як

правило, зорієнтована па певну галузь практичного

застосування.

Місце реалізації - спеціальні центри, консультаційні

пункти.

Способи І засоби реалізації.

Технологічний процес соціальної діагностики

Поява соціальної проблеми (скарга, заява) Підбір і аналіз даних про соціальну ситуацію методами: історико-генетичні (час, причини, ступінь виявлення) і структурно-функціональні (дані про стан, будову соціального обскта, звязки, відповідність призначенню)

Методи накопичення і збору

інформації у соціальній

діагностиці

І Соціологічні І Педагогічні І Психологічні

Експертиза

Термін "експертиза" походить від латинського ехрегшк і у дослівному перекладі означає "досвідчений".

11 Ід експертизою слід розуміти дослідження певного питання, що вимагає спеціальних знань, подання мотивованого висновку.

Експертиза є дослідженням, що здійснюється спеціалістами (експертами) і включає діагностику стану соціального об'єкта, встановлення достовірності інформації про нього п навколишнє середовище об'єкта, прогнозування його наступних змін і впливу на інші соціальні об'єкти, а також вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень та соціального проектування в умовах, коли дослідницьке завдання важко піддається формалізації.

Функції соціальної експертизи

• діагностична - вивчення стану соціального об'єкта в момент дослідження;

• інформаційно-контролююча- вивчення інформації про соціальний об єкт і його оточення з мстою встановлення їх достовірності та внесення відповідних коректив, якщо інформація містить викривлення;

• прогностична функція - вияв можливих станів соціального об'єкта в коротко-, середпьо- і довготривалій перспективі та можлггвггх сценаріїв досягнення об'єктом цих станів;

• проектувальна функція - вироблення рекомендацій для соціального проектування і прийняття управлінських рішень.

оцінка

певних

матеріалі!

Особливості соціальної експертизи

• предмет експертизи;

• кваліфікація експертів (педагоги, психологи, соціологи, фахівці у сфері управління, медики, юристи і ін.) і необхідність їх спільної діяльності;

• характер методів експертної діяльності;

• рекомендаційний (а не нормативний) характер експертного висновку, забезпечення умов для вибору стратегії' подальшого розвитку об'єкту, процесу, явища.

Моделі експертної діяльності

Рецензія і Моніторинг Проект

порівняння явищ і процесів, що вивчаються

експертна оцінка

як основа проектування

бажаних суспільних станів

Загальна структура технології експертної діяльності

Висновки (оцінка) експертизи явища

Аналіз отриманих результатів

Проведення експертної оцінки

Висновки про оцінюване явище і Ігрппшптя рішення про способи його оцінки

Аналіз оцінюваного явища І вихідної інформації

ОЦІНКА

- встановлення відповідності кількісно-якісних характеристик якогось об'єкта щодо певних вимог.

Розрізняють суб'єкт оцінки, об'єкт оцінки, предмет оцінки і власне оцінку, і Дієвість оцінки залежить під авторитетності суб'єкта оцінки, ситуації оцінювання, якості оцінки (обгрунтованості, диференційованості), відношення об'єкта оцінки до всіх елементів оцінювальної ситуації'.

Класифікація видів оцінки

За ознакою

того, що оцінюється

За ознакою часу (коли)

За ознакою

того, хто

здійснює оцінку

вхідна (базова)

на виході (підсумкова)

Завдання оцінки

1. Оцінка для продовження (поширення) проекту.

2. Оцінка для фундаторів (спонсорів, донорів тощо).

3. С )цінка для пошуку шляхів поліпшення проекту.

4. Порівняльна оцінка різних проектів.

5. Оцінка економічної ефективності.

Алгоритм оцінки

• передбачення взаємозв'язку планування і оцінки

• розробка програми оцінки

• розробка інструментарію оцінки

• збір та аналіз даних

• узагальнення інформації і звітування

Технології соціального передбачення

Проектування Пошукове проектування Нормативне проектування Прогнозування Моделювання

ПрОЄКТуваННЯ (від лат. - кинутий вперел)

• специфічна діяльність, результатом якої є пауково- тсоретичпо і практично обгрунтоване визначення варіантів прогнозованого І планового розвитку нових процесів І явищ;

• створення суб'єктом моделі майбутньої діяльності, що включає уявлення про сталії, етапах цілеспрямованої зміни об'єкту від початкового стану до бажаного;

• одна Із форм відображення дійсності, процес створення прообразу (прототипу) об'єкта, явища чи процесу.

Основною метою соціального проектування як специфічної управлінської діяльності є створення проектів.

Метою проектування є перетворення об'єктивної дійсності, коли створюються (чи передбачається створення) об'єкти, явища, процеси, які б відповідали бажаним якостям.