Системне програмне забезпечення, його призначення

Системне ПЗ призначене для управління роботою комп'ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачами, надання їм допомоги в обслуговуванні комп'ютера, а також для часткової автоматизації розробки нових програм.

Системне ПЗ — це комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп'ютером та документацією до неї.

Системне ПЗ можна розділити на дві основні частини:

• базове ПЗ – мінімальний набір програмних засобів, які забезпечують роботу ПК (операційні системи, їх оболонки, а також мережові операційні системи);

• сервісне ПЗ – програми й програмні комплекси, які розширюють можливості базового ПЗ.

Основними компонентами базового (загальносистемного) програмного забезпечення є операційні системи, які розв’язують задачі взаємопов’язаного функціонування окремих компонентів.

Операційна система (ОС) - це сукупність програмних засобів, призначених для організації взаємодії користувача з ПК, управління ресурсами ПК та виконання усіх інших програм. ОС завантажується після увімкнення ПК і працює до його вимкнення. Прикладами ОС є Windows (9X, XP, Vista), Unix, Linux, OS/2, MS-DOS та ін.

Разом з операційною системою або у вигляді окремих програм встановлюються диспетчери файлів (файлові менеджери). За їх допомогою виконується більшість операцій по обслуговуванню файлової структури копіювання, переміщення, перейменування файлів, створення каталогів (папок), знищення об'єктів, пошук файлів та навігація у файловій структурі.

Сервісні програми можна класифікувати за функціональними ознаками.

1. Засоби стиснення даних (архіватори). Призначені для створення архівів. Архівні файли мають підвищену щільність запису інформації і відповідно, ефективніше використовуються носії інформації.

2. Засоби діагностики. Призначені для автоматизації процесів діагностування програмного та апаратного забезпечення. Їх використовують для виправлення помилок і для оптимізації роботи комп'ютерної системи.

3. Програми інсталяції (встановлення). Призначені для контролю за додаванням у поточну програмну конфігурацію нового програмного забезпечення. Вони слідкують за станом і зміною оточуючого програмного середовища, відслідковують та протоколюють утворення нових зв'язків, загублених під час знищення певних програм. Прості засоби управління встановленням та знищенням програм містяться у складі операційної системи, але можуть використовуватись і додаткові службові програми.

4. Засоби комунікації. Дозволяють встановлювати з'єднання з віддаленими комп'ютерами, передають повідомлення електронної пошти, пересилають факсимільні повідомлення тощо.

5. Засоби комп'ютерної безпеки. До них відносяться засоби пасивного та активного захисту даних від пошкодження, несанкціонованого доступу, перегляду та зміни даних. Засоби пасивного захисту - це службові програми, призначені для резервного копіювання. Засоби активного захисту застосовують антивірусне програмне забезпечення. Для захисту даних від несанкціонованого доступу, їх перегляду та зміни використовують спеціальні системи, що базуються на криптографії.