4. Загальні обов’язки командувачів, командирів (начальників) щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права

1. 5. 1. У службовій діяльності командувачі, команди­ри (начальники) повинні спиратись на норми міжнарод­ного гуманітарного права, які зобов'язують:

у мирний час:

• організовувати і брати участь у поширенні знань про міжнародне гуманітарне право серед підпорядкова­ного особового складу;

• забезпечувати вивчення права збройних конфліктів у процесі військового навчання і виховання військово­службовців;

• звертати увагу підлеглих на те, що за серйозні по­рушення норм міжнародного гуманітарного права чин­ ним законодавством України передбачається притягнен­ня до кримінальної відповідальності;

• постійно підтримувати правопорядок і високу військову дисципліну, які є гарантом неухильного до­ тримання усім особовим складом норм міжнародного гуманітарного права у разі збройного конфлікту;

• контролювати наявність у військовослужбовців посвідчень особи (військових квитків), особистого знака (розпізнавального медальйона), посвідчення про належність до медичного або духовного персоналу (дода­ток 2 до Керівництва);

• контролювати підготовку медичного персоналу і військових службових (службових) осіб юридичної служби, щодо вивчення норм міжнародного гуманітарного права;

під час збройного конфлікту:

• подавати особистий приклад у дотриманні норм права війни;

• вимагати від підлеглих знання і неухильного вико­нання норм права збройних конфліктів;

• припиняти порушення норм міжнародного гуманітарного права особовим складом і, у разі потреби, притягати до відповідальності осіб, які вчинили ці порушення;

• проявляти повагу до національних товариств Червоного Хреста (Червоного Півмісяця та інших гуманітарних товариств, які визнані і уповноважені урядом) за умови підпорядкування особового складу цих товариств законам воєнного часу та наказам І розпорядженням військового командування;

• сприяти, у межах можливостей, Міжнародному комітету Червоного Хреста у виконанні ним гуманітар­них функцій щодо забезпечення захисту і надання допо­моги жертвам збройних конфліктів.

1. 5. 2. Штаб оперативного командування повинен забезпечити командирів з'єднань, військових частин текс­тами Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни, Додаткових протоколів до них від 8 червня 1977 року, Міжнародного Реєстру культурних цінностей, які знаходяться під спеціальним захистом, та Державного реєстру національного культурного надбання (пункти 1.2.39 та 1.2.40 Керівництва).

1. 5. 3. Для вирішення питань, що стосуються застосу­вання норм права війни, командувачі, командири (на­чальники) залучають юридичних радників, функції яких покладені на помічників командирів військових частин з правової роботи (юрисконсультів військових частин).

1. 6. Обов'язки помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) – юридичного радника щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права

1. 6. 1. Під час збройного конфлікту офіцери та працівники юридичної служби Збройних Сил України, помічники командирів військових частин з правової роботи (юрисконсульти військових частин) виконують обов'язки юридичних радників* (обов’язки юридичних радників у мирний та воєнний час базують­ся на вимогах статті 82 Додаткового протоколу І до Женевських кон­венцій 1949 року про захист жертв війни від 8 червня 1977 року, статті 99 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та інших нормативно-правових актів.)

Юридичні радники повинні надавати необхідні кон­сультації командуванню з питань практичного виконан­ня норм міжнародного гуманітарного права та правил за­стосування сили, а також проводити відповідні інструк­тажі особового складу.

1.6. 2. Помічник командира військової частини з пра­вової роботи (юрисконсульт військової частини) у мир­ний час зобов’язаний:

• координувати роботу з вивчення норм і приписів міжнародного гуманітарного права у органі військового управління, об’єднанні, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі, організації Збройних Сил України;

• надавати необхідну методичну допомогу офіцерам щодо проведення занять з права війни;

• проводити заняття з міжнародного гуманітарного права з різними категоріями військовослужбовців;

• за допомогою навчальних вправ та тестів оцінювати рівень засвоєння положень права війни військовослуж­бовцями різних категорій;

• доповідати командуванню про незадовільне за­своєння особовим складом норм права збройних конфліктів та причини, через які вони виникають;

• надавати інформацію та консультації окремим військовослужбовцям у зв'язку з виконанням ними службових обов’язків, пов’язаних із застосуванням норм і приписів права війни.

1. 6. 3. Під час проведення командно-штабних навчань помічник командира військової частини з правової роботи (юрисконсульт військової частини) – заступник керівника навчання з юридичних питань (юридичний радник) повинен:

• брати участь у підготовці документів командно-штабного навчання з питань правил застосування сили* (правила застосування сили є механізмом контролю щодо визна­чення випадків та розмірів вжиття воєнної сили, які базуються на погодженні воєнної необхідності із вимогами гуманності);

• контролювати дотримання приписів міжнародного гуманітарного права тими, хто навчається, та подавати пропозиції щодо подальшого нарощування обстановки з питань застосування норм права війни;

• подавати висновки керівнику навчання щодо рівня дотримання норм і принципів міжнародного гуманітарного права у ході навчання.

1. 6. 4. Під час збройного конфлікту юридичний рад­ник зобов’язаний:

• візувати проекти службових документів перед прий­няттям відповідним військовим командуванням рішення на ведення воєнних дій з точки зору відповідності їх нормам і приписам права війни;

• надавати необхідну допомогу військовому команду­ванню у вирішенні складних питань і вибору способу дій, який був би одночасно і законним, і ефективним;

• надавати допомогу військовому командуванню у вирішенні правових питань, які виникають, та усуненні перешкод, що можуть виникнути під час ведення воєнних дій;

• за необхідності брати безпосередню участь у веденні воєнних дій;

• знайомитися з планами майбутніх воєнних дій з ме­тою оцінки відповідності їх нормам і вимогам міжнарод­ного гуманітарного права;

• у разі невідповідності дій військового командування положенням міжнародного гуманітарного права нагада­ти йому необхідні вимоги права збройних конфліктів, зо­крема, статті 87 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій 1949 року про захист жертв війни від 8 черв­ня 1977 року; у разі, якщо порушення норм права війни не усуваються, юридичний радник зобов’язаний доповісти про це вищому командуванню як в усній, так і в письмовій формі.

На юридичного радника на початковій стадії покла­дається фіксація і проведення розслідувань порушень права війни, що скоєні як своїми військовослужбовця­ми, так і учасниками протилежної сторони.

Юридичні радники із числа офіцерів та працівників юридичної служби Збройних Сил України відповідних органів управління беруть участь у оперативному (бойо­вому) плануванні, візуючи проекти службових доку­ментів на відповідність їх нормам і приписам міжнарод­ного гуманітарного права.

1. 6. 5. Правове забезпечення діяльності українського ми­ротворчого контингенту здійснюється помічником коман­дира військової частини з правової роботи (юрисконсультом військової частини), який є його юридичним радником.

1. 6. 6. Юридичний радник миротворчого контингенту підпорядкований командиру миротворчого контингенту. Він зобов’язаний:

• організовувати та забезпечувати виконання вимог Статуту Організації Об'єднаних Націй, внутрішнього законодавства держави, на території якої знаходиться військова частина, та чинного законодавства України;

• надавати юридичні консультації, інструктажі ко­мандуванню, особовому складу військової частини про­тягом всіх фаз миротворчої операції з питань міжнарод­ного гуманітарного права, міжнародного права та рішень Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй.