
- •1. Основні визначення міжнародного гуманітарного права
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Основні терміни і поняття міжнародного гуманітарного права
- •1.3. Заборонені методи і засоби ведення воєнних дій
- •1.4. Особливості застосування норм міжнародного гуманітарного права у внутрішніх збройних конфліктах (збройних конфліктах неміжнародного характеру)
- •Загальні обов’язки командувачів, командирів (начальників) щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 6. Обов'язки помічника командира військової частини з правової роботи (юрисконсульта військової частини) – юридичного радника щодо забезпечення дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •Обов’язки військово-медичного персоналу, щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права
- •1. 8. Відповідальність за порушення норм міжнародного гуманітарного права
- •Врахування норм міжнародного гуманітарного права у ході підготовки та ведення воєнних дій
- •2.1. Загальні положення
- •2. 2. Особливості управління об’єднаннями, з’єднаннями, військовими частинами та підрозділами з урахуванням вимог міжнародного гуманітарного права
- •2.3. Особливості організації та ведення воєнних дій
- •2.3.1. Загальні положення
- •2.3.2. Особливості організації та ведення воєнних дій в обороні
- •2.3.3. Особливості організації та ведення воєнних дій під час наступу
- •2.3.4. Особливості організації та ведення воєнних дій під час зміни військ (сил)
- •2.3.5. Особливості ведення воєнних дій в особливих умовах
- •2.3.6. Особливості організації та здійснення пересування військових частин і підрозділів
- •2.3.7. Особливості розташування військових частин і підрозділів на місці
- •2.3.8. Особливості дій військових частин і підрозділів під час їх участі у проведенні миротворчих операцій
- •2.4. Особливості координації і здійснення вогневого ураження противника
- •2.5. Поводження із жертвами збройних конфліктів, медичним і духовним персоналом противника
- •2.5.1. Загальні положення
- •2.5.2. Поранені, хворі і особи, які потерпіли корабельну аварію (аварію літального апарата)
- •2.5.3. Поховання тіл загиблих (померлих) у збройних конфліктах
- •2.5.4. Військовополонені
- •2.5.5. Цивільне населення
- •2.5.6. Медичний і духовний персонал противника
- •2.5.7. Військові перевезення
- •2.5.8. Медичні (санітарні) перевезення
- •2.5.9. Перемир'я і закінчення воєнних дій
- •2.5.10. Загальні правила дій військ (сил) на окупованій території
- •3. Врахування норм міжнародного гуманітарного права під час організації бойового забезпечення
- •3.1. Розвідка
- •3.2. Радіоелектронна боротьба
- •3.3. Тактичне маскування
- •3.4. Інженерне забезпечення
- •3.5. Радіаційний, хімічний, біологічний захист
- •3.6. Морально-психологічне забезпечення
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Повітряних Сил (Повітряних Сил) Збройних Сил України
- •4.2.1. Загальні положення
- •4.2.2. Перехоплення, огляд і обшук цивільних літальних апаратів
- •4.2.3. Захоплення цивільних літальних апаратів і вантажів противника
- •4.2.4. Дії щодо цивільних літальних апаратів нейтральних держав у зоні збройного конфлікту
- •Особливості ведення воєнних дій об'єднаннями, з'єднаннями, військовими частинами та підрозділами Військово-Морських Сил Збройних Сил України7
- •4.3.1. Загальні положення
- •4.3.2. Захоплення та знищення суден і вантажів противника
- •4.3.3. Дії щодо нейтральних торгових суден у зоні збройного конфлікту
- •5. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права
- •5.1. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у системі оперативної (бойової ) підготовки
- •5.2. Вивчення норм міжнародного гуманітарного права у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів
2.5.9. Перемир'я і закінчення воєнних дій
2.5.9.1. Перемир'я (пункт 1.2.9 Керівництва) може бути загальним або місцевим (частковим).
Загальне перемир'я призупиняє ведення воєнних дій між державами, які воюють, на всій території збройного конфлікту.
Місцеве перемир'я передбачає призупинення воєнних дій між окремими військовими частинами в обмеженому районі з метою:
• пошуку, збору та евакуації поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата, та мертвих, а також їхнього обміну;
• попередження противника про порушення ним норм міжнародного гуманітарного права;
• виведення з оточення (із блокованих районів) поранених, хворих і осіб, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата, та переміщення через ці райони військово-медичного, військово-духовного персоналу та їхнього майна.
2.5.9.2. Вступ у контакт із командиром військового формування противника здійснюється під керівництвом командувача корпусу, командира з'єднання, військової частини і лише з дозволу (або за розпорядженням) старшого начальника.
Для встановлення контактів із противником можуть використовуватись технічні засоби (звукосповіщувальні станції, засоби радіозв'язку, гучномовці), висилатись парламентери або застосовуватись інші способи і засоби, відповідно до умов конкретної обстановки.
Командувач корпусу (командир з'єднання, військової частини, підрозділу) має право звернутись за допомогою до посередників із числа представників гуманітарних організацій.
2.5.9.3. Парламентер, як правило, призначається із числа найбільш підготовлених офіцерів.
Парламентер, а також особи, які його супроводжують (сигналіст-барабанщик, перекладач та особа, яка несе білий прапор), користуються правом недоторканності.
Білий прапор (додаток 2 до Керівництва) свідчить про намір осіб, які його підняли, розпочати переговори з протилежною стороною, він не означає капітуляцію.
2.5.9.4. Приймаючи парламентера противника та осіб, які його супроводжують, командувач, командир (начальник) зобов'язаний вжити всіх заходів, необхідних для збереження в таємниці змісту підготовки (ведення) воєнних дій.
Парламентер і особи, які його супроводжують, можуть бути тимчасово затриманими у разі зловживання ними своїм статусом (якщо вони ведуть розвідку або принижують честь і гідність сторони, що їх приймає).
Відмова вступити в контакт із противником не є порушенням норм міжнародного гуманітарного права, але в усіх випадках командувач, командир (начальник) повинен забезпечити недоторканність парламентера і осіб, які його супроводжують.
2.5.9.5. Загальне перемир'я оформляється у письмовій формі (наприклад, домовленість про демілітаризовані зони, місцевості, що не обороняються, проліт санітарних літаків (вертольотів) над районами, що знаходяться під контролем противника, евакуацію населення тощо).
В основі таких домовленостей повинні лежати положення, які передбачені правом війни.
Використання угоди про перемир'я для нанесення поразки (розгрому) противнику є віроломством.
2.5.9.6. Про досягнення місцевого перемир'я доповідається старшому командиру (начальнику), а також інформуються командири з'єднань, військових частин (підрозділів), які взаємодіють, і сусіди.
В угоді про місцеве перемир'я визначаються:
-
час дії перемир'я;
-
межа району пошуку (збору, обміну, евакуації) поранених, хворих, осіб, які зазнали корабельної аварії чи аварії літального апарата, та загиблих (мертвих);
-
інші питання, виконання яких необхідно для дотримання угоди.
2.5.9.7. Після закінчення воєнних дій, тільки-но дозволить обстановка, командувач, командир (начальник) зобов'язаний організувати співробітництво з місцевою адміністрацією щодо:
• повернення цивільного майна, яке тимчасово використовувалося у воєнних цілях, його власникам;
• зняття інженерних загороджень, розмінування місцевості і цивільних об'єктів;
• проведення заходів щодо розшуку загиблих (мертвих) і тих, хто зник безвісти, незалежно від їхньої належності.