
- •8.1 Вступ до кінематики
- •8.2 Способи опису руху точки
- •8.3. Похідна векторної функції за скалярним аргументом
- •8.4. Швидкість точки
- •8.4.1. Векторний спосіб визначення швидкості. Годограф швидкості
- •8.4.2. Координатний спосіб визначення швидкості
- •8.4.3. Натуральний спосіб визначення швидкості
- •8.5. Прискорення точки
- •8.5.1 Векторний спосіб визначення прискорення
- •8.5.2. Координатний спосіб визначення прискорення
- •8.5.3 Натуральний спосіб визначення прискорення
- •8.5.3.1 Деякі відомості з диференціальної геометрії
- •8.3.2. Розкладання вектора прискорення точки за осями натурального тригранника (нормальна і дотична складові прискорення)
- •8.6. Окремі випадки руху точки при натуральному способі опису руху
- •8.6.1. Рівнозмінний рух точки
- •8.6.2 Прямолінійний рух точки
- •8.7. Методичні вказівки до розв'язання задач
8.3. Похідна векторної функції за скалярним аргументом
При розгляданні задач кінематики і динаміки, ми будемо зустрічатись з необхідністю обчислення похідної векторів, які мають різний фізичний зміст і є функціями різних скалярних аргументів (часу, дуги і ін.). В цьому розділі визначимо поняття похідної від вектора за скалярним аргументом, тобто не надаючи конкретного фізичного значення вектору і аргументу. Спочатку введемо поняття годографа вектора.
Крива, яка накреслюється кінцем будь-якої вектора, при неперервній зміні скалярного аргументу, коли початок вектора фіксований у деякій точці О, називається годографом векторної функції.
Як позначено на рис. 8.2, годографом радіуса-вектора визначаючого положення точки є траєкторія точки.
Припустимо,
що вектор
- неперервна функція скалярного аргументу
u
,
тобто
При
зміні аргументу u
буде
змінюватись його величина і напрямок.
Кінець вектора
,
при зміні аргументу u
,
описує деяку криву - годограф вектора
(рис. 8.9). Нехай u
- деяке
фіксоване значення аргументу, a
∆u
>0
означає приріст аргументу u
. Тоді,
при аргументі u
+
∆u
вектор
буде мати іншу величину й інший напрямок,
ніж при значенні аргументу, рівному u
.
Геометрична різниця
називається
приростом
вектора
Границя відношення
при
∆u
→
0, якщо вона існує, називається похідною
вектора
за скалярним аргументом, а
саме:
(8.13)
Рис. 8.9
На
годографі (рис. 8.9) вектор
спрямований по хорді,
тобто
по січній MM1,
граничне положення якої при ∆u
→
0
(точка
прямує
до точки М)
збігається з дотичною
до
годографа вектора
у
точці М.
Вектор
характеризує
швидкість зміни вектора
при
зміні
його аргументу і спрямований по дотичній
до годографа, яка проведена у бік
зростання значення скалярного аргументу.
Якщо
вектор
виразити через його проекції аx,аy,аz,
на
нерухомі осі Ox,Oy,Oz
, тобто
,
то враховуючи, що орти
є
сталими величинами, дістаємо
(8.14)
Отже, похідна вектора за скалярним аргументом являє собою вектор, проекції якого на нерухомі осі дорівнюють похідним за тим самим аргументом від проекцій диференційованого вектора.
Модуль похідної визначається з рівності
(8.5)
Подамо без доведення властивості похідної вектора за скалярним аргументом:
1. Похідна від постійного за величиною і напрямом вектора дорівнює нулю.
2. Похідна від суми векторів дорівнює сумі похідних, тобто,
(8.16)
3. Похідні від скалярного і векторного добутків векторів відповідно визначаються виразами:
(8.17)
Перейдемо тепер до визначення поняття швидкості руху точки і методу її знаходження.
8.4. Швидкість точки
8.4.1. Векторний спосіб визначення швидкості. Годограф швидкості
Швидкістю точки називається кінематична міра руху точки, що дорівнює похідній за часом від радіуса-вектора цієї точки у даній системі відліку, тобто.
(8.18)
Ця
формула відповідає визначенню швидкості
при векторному способі опису руху
точки. Згідно з поняттям похідної
векторної функції за скалярним аргументом,
вектор
швидкості визначає
швидкість зміни просторового положення
точки за часом. Він спрямований
по
дотичній до годографа вектора
у бік зростання аргументу φ
(рис.
8.10). тобто по дотичній
до траєкторії точки М у бік її руху. За
одиницю
швидкості в
СІ прийнято метр за секунду (м/с). У
загальному випадку руху точки швидкість
змінюється з часом. Кожному моменту
часу відповідає певний вектор швидкості,
спрямований по дотичній до траєкторії.
Рис. 8.10
Рис. 8.11
Розглянемо
вектори швидкостей
(рис. 8.11, а)
руху
точки М
по
траєкторії. Виберемо довільну нерухому
точку О’
(рис.
8.11) та перенесемо всі вектори швидкості
паралельно так, щоб їхні початки збігалися
з точкою О’
.
Оскільки вектор
змінюється
за
часом,
то кінці перенесених векторів
утворюють
неперервну
криву, яка називається годографом
вектора швидкості.