4. Бюджетний менеджмент, характеристика його структурних елементів

Бюджетний менеджмент – є одним з ключових напрямків державного фінансового менеджменту. Його зміст становлять сукупність взаємопов’язаних дій (управлінських функцій, прийомів, методів), що направлені на керування бюджетними ресурсами і відносинами, які виникають в процесі руху бюджетних потоків.

Організаційні та правові засади функціонування бюджетної системи в Україні визна­чені у Бюджетному кодексі, Законі "Про систему оподаткування в Україні", інших законах України і постановах Верховної Ради України, постановах Кабінету Міністрів України, указах Президента України. Ці зако­нодавчі акти визначають систему бюджетів в Україні, а також апарат державної виконавчої влади, що здійснює бюджетну політику й організовує надходження та видатки бюджетів.

Бюджетний менеджмент повинен визначати ефективність керування рухом державних ресурсів і відносинами. Об’єктом управління виступає бюджет, суб’єктом – державні органи управління бюджетом. На якості управління однаково відображається знання як об’єкта (керованої системи) так і суб’єкта (керуючої системи). До керуючої системи належать:

• органи законодавчої і виконавчої влади;

• фінансові органи держави.

До керованої системи належать:

• бюджетні ресурси;

• бюджетні відносини.

Визначальним у цій системі є знання об’єкта управління, бо без цього процес управління неможливий. Предметом бюджетного менеджменту є бюджетний процес і управління ним.

Бюджетний процес — це регламентована нормами права діяль­ність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України.

Учасниками бюджетного процесу є Президент України, Вер­ховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Міністерство фі­нансів, Державне казначейство, Національний банк України, Ра­хункова палата, головні розпорядники і розпорядники бюджет­них коштів та інші органи, на які законодавством України покла­дені бюджетні, податкові та інші повноваження.

Система управління бюджетом являє собою поєднання двох елементів: сукупності органів управління та етапів і методів управлінської діяльності в бюджетному процесі. Можна виділити три групи органів управління бюджетом.

1. Органи законодавчої і виконавчої влади. Оскільки Державний бюджет затверджується у вигляді Закону, то Верховна Рада виступає провідним органом в управлінні бюджетом. Місцеві бюджети затверджуються на відповідних місцевих рівнях місцевими законодавчими органами – Радами народних депутатів, які виступають провідним органом в управлінні місцевим бюджетом. Органи виконавчої влади (Кабінет міністрів, державні адміністрації, виконавчі комітети) забезпечують підготовку відповідного бюджету і його виконання. Президент України від імені виконавчої влади подає проект Державного бюджету до Верховної Ради, контролює хід його складання та виконання.

2. Органи оперативного управління бюджетом. До неї належать: органи системи Міністерства фінансів (планове та контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів, Міністерства фінансів АРК, обласні і міські фінансові управління, фінансові управління міст Києва та Севастополя, міські й районні фінансові відділи, Державне казначейство, ДПА, Рахункова палата). Органи Міністерства фінансів виконують роботу, пов’язану зі складанням відповідного бюджету, і забезпечують його виконання. ДПА здійснює контроль за дотриманням платниками податків і обов’язкових платежів податкового законодавства, повнотою, правильністю та своєчасністю розрахунків зі всіма ланками бюджетної системи. КРУ здійснює контроль за цільовим, раціональним і правильним використанням коштів, виділених як з Державного, так і з місцевих бюджетів. При цьому її функції дещо виходять за рамки бюджету, оскільки органи КРУ контролюють дотримання фінансового законодавства в цілому у суб’єктів господарювання, насамперед, у державному секторі. Державне казначейство організує і здійснює касове виконання, а також готує звітність про хід виконання зведеного бюджету держави. ДПА, КРУ і Державне казначейство були створені на базі відповідних підрозділів органів системи Мінфіну.

Рахункова палата України здійснює контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету України, за утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, за грошовою емісією, за додержанням чинного законодавства в галузі бюджетної політики.

3. Органи не фінансового профілю. Їх можна поділити на 2 групи:

1. Митний комітет та його підрозділи; органи Міністерства внутрішніх справ; органи юстиції та нотаріальні контори; різного роду природоохоронні органи та інспекції; органи державної інспекції з контролю за цінами та ін. Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії формування доходів.

2. Управлінські структури, насамперед галузеві міністерства та відомства, ПО, керівники яких наділені функціями розпорядників коштів. Ці органи пов’язані з бюджетом по лінії фінансування видатків.

Можна виділити такі стадії бюджетного процесу:

1. складання проектів бюджетів;

2. розгляд та прийняття закону про державний бюджет Украї­ни, рішень про місцеві бюджети;

3. виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності вне­сення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;

4. підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і при­йняття рішення щодо нього.

А. Визначення Основних напрямів бюджетної політики на на­ступний бюджетний період.

• До 1 червня Кабінет Міністрів України подає до Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на наступ­ний бюджетний період, що грунтується на прогнозних макропоказниках економічного і соціального розвитку України із зазначенням показників обсягу валового внутрішнього продукту, індексів спожи­вчих цін, прогнозованого офіційного обмінного курсу гривні у серед­ньому за рік та на кінець року, прогнозованого рівня безробіття.

• До 15 липня Верховна Рада приймає постанову про схвалення або взяття до відома Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період (Бюджетна резолюція).

Б. Підготовка й аналіз бюджетних запитів

Міністерство фінансів розробляє і доводить до головних розпорядників бюджетних коштів інструкцію щодо підготовки бюджетних запитів.

• Розроблення бюджетних запитів, що містять пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, не­обхідних розпорядникові для забезпечення його діяльності на на­ступний бюджетний період, та подання їх Міністерству фінансів.

• Аналіз бюджетних запитів та підготовка пропозицій проекту Державного бюджету України та проекту закону про Державний бюджет. Усунення розбіжностей з головними розпорядниками бюджетних коштів.

В. Схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Держав­ного бюджету та проекту закону про Державний бюджет та по­дання їх Верховній Раді України (не пізніше 15 вересня року, що передує плановому).

Г. Розгляд та прийняття Державного бюджету України Верхо­вною Радою України.

• Розгляд проекту закону про державний бюджет України на­родними депутатами України, а також у комітетах, депутатських групах та фракціях Верховної Ради України.

• Розгляд Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету спільно з уповноваженими представниками Кабінету Міністрів України пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України і підготовка Висновків та пропозицій до нього, а також під­готовка таблиці пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи.

• Обговорення проекту Державного бюджету на пленарному засіданні Верховної Ради:

• перше читання — розгляд висновків та пропозицій до проекту закону про Державний бюджет України. У разі схвалення вони на­бувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради України;

• друге читання — передбачає затвердження загального об­сягу дефіциту (профіциту), доходів і видатків державного бю­джету України на наступний бюджетний період, обсягу міжбюджетних трансфертів та інших положень, необхідних для формування місцевих бюджетів;

• третє читання — голосування щодо статей бюджету, які не були прийняті у другому читанні, та щодо проекту закону про Державний бюджет України в цілому.

Закон про Державний бюджет України повинен бути прийнятий Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому.

Виконання бюджету полягає у мобілізації запланованих дохо­дів і фінансуванні передбачених видатків. Забезпечення виконання бюджету покладено на Кабінет Міністрів, а загальну організацію та управління виконанням Державного бюджету здійснює Мініс­терство фінансів. Бюджет виконується за розписом, затвердженим Міністром фінансів. Цей документ складається у місячний термін після затвердження бюджету в розрізі підрозділів бюджетної кла­сифікації, яка дає повну деталізацію видів доходів і напрямів видат­ків. Розпис доходів і видатків складається з поквартальною розбив­кою, що дає змогу збалансувати бюджет на різні періоди.

Касове виконання бюджету (зарахування коштів на рахунки бю­джету та перерахування з них) може здійснюватись за двома систе­мами: банківською і казначейською. За банківської системи рахунки бюджету відкриваються в установах банківської системи, за казна­чейської — створюється спеціальна структура — Державне казначейс­тво, яке веде рахунки бюджету, мобілізує кошти і фінансує видатки.

На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансо­вий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бю­джетних коштів.