2.9.4. Засоби захисту від шуму, вібрації, інфразвуку і ультразвуку
Для запобігання шкідливої дії шуму і вібрації на організм працюючих проводяться технічні, організаційні і медико профілактичні заходи рис.2.46.
Боротьба з шумом в джерелі його виникнення. Це найбільш дієвий спосіб боротьби з шумом.
Зниження шуму звукопоглинанням та звукоізоляцією. Об'єкт, котрий випромінює шум, розташовують у кожусі, внутрішні стінки якого покриваються звукопоглинальним матеріалом. Різновидом цього методу є кабіна, в котрій розташовується найбільш шумний об'єкт і в котрій працює робітник.
Глушники звуку застосовуються для зменшення шуму аеродинамічних установок (рис. 2.47). Вони бувають активні, які поглинають звукову енергію, що на них поступила, і реактивні, які відбивають цю енергію.
Зниження шуму звукоізоляцією. Суть цього методу полягає в тому, що шумовипромінювальний об'єкт або декілька найбільш шумних об'єктів розташовуються окремо, ізольовано від основного, менш шумного приміщення звукоізолювальною стіною або перегородкою (рис.2. 48).
Зниження шуму акустичною обробкою приміщення. Акустична обробка приміщення передбачає вкривання стелі та верхньої частини стін звукопоглинальним матеріалом. Додатково до стелі можуть підвішуватись звукопоглинальні щити, конуси, куби, встановлюватись резонаторні екрани, тобто штучні поглиначі.
Рис. 2.46. Засоби колективного захисту від шуму на шляху його розповсюдження
2.47. Глушники шуму: а) екранні глушники; б) реактивні глушники; в) циліндричний глушник з насипним поглиначем 1 – трубопровід; 2 – звукоізоляційні циліндри; 3 – шахта; 4 – екран
Загальні методи боротьби з вібрацією базуються на аналізі рівнянь, котрі описують коливання машин у виробничих умовах і класифікуються наступним чином:
- зниження вібрацій в джерелі виникнення шляхом зниження або усунення збуджувальних сил;
- відлагодження від резонан-сних режимів раціональним вибо-ром приведеної маси або жорсткості системи, котра коливається;
- вібродемпфірування – зни-ження вібрацій за рахунок сили тертя демпферного пристрою, тобто переведення коливної енергії в тепло;
Рис.
2.48. Звукоізольована кімната
- динамічне гасіння – вве-дення в коливну систему до-даткових мас або збільшення жорсткості системи;
- віброізоляція – введення в коливну систему додаткового пружного зв'язку, з метою по-слаблення передавання вібрацій, суміжному елементу конструкції або робочому місцю.
Дієвим засобом захисту від інфразвуку є зниження його рівня в джерелі випромінювання. Серед таких заходів можна виділити наступні:
- збільшення частот обертання валів до 20 і більше обертів на секунду;
- підвищення жорсткості коливних конструкцій великих розмірів;
- усунення низькочастотних вібрацій;
- внесення конструктивних змін в будову джерел, що дозволяє перейти з області інфразвукових коливань в область звукових; в цьому випадку 'їх зниження може бути досягнуте застосуванням звукоізоляції та звукопоглинання.
|
|
|
|
а) |
б) |
|
2.49. Засоби індивідуального захисту органів слуху: а – вкладиші; б – навушники: 1 – оголів'я; 2 – чашечка;3 – ущільнюючий валік |
|
Для захисту від ультразвуку, котрий передається через повітря, застосовується метод звукоізоляції. Звукоізоляція ефективна в області високих частот. Між обладнанням та працівниками можна встановлювати екрани. Ультразвукові установки можна розташовувати в спеціальних приміщеннях. Ефективним засобом захисту є використання кабін. 3 дистанційним керуванням, розташування обладнання в звукоізольованих укриттях. Для укриттів використовують сталь, дюралюміній, оргскло, текс-толіт, личковані звукопог-линальними матеріалами.
З
Рис. 2.50. Засоби
індивідуального
захисту від
вібрації
У випадку дії ультразвуку захист забезпечується засобами віброізоляції. Використовують віброізолювальні покриття, гумові рукавиці, гумові килимки.