4.3 Визначення придатності оливи за плямою на папері

4.3.1 Реагенти і матеріали

Ділильна лійка, піпетка, хімічні стакани, набір пробі-рок, скляна пластина, лійка, колба об’ємом 0,25 л, фільтрува-льний папір, бензин, спиртовий розчин фенолфталеїну, зразки досліджуваної оливи.

4.3.2 Механічні домішки

Олива забруднюється органічними та неорганічними домішками, які утворюються при роботі двигуна, а також домішками, що надходять із зовні (під час зберігання, транс-портування і заправки). Кількість механічних домішок у картері може досягати 0,2%. Домішки забивають оливопро-води і фільтри, підвищують температурний режим ЦПГ, при-скорюють спрацювання деталей двигуна, окислення оливи, збільшують витрату палива і оливи. Механічних домішок не повинно бути у працюючій оливі.

Наявність механічних домішок у свіжій і працюючій оливах можна визначити за плямою оливи на фільтрувально-му папері або на склі. Сутність цього методу полягає в тому, що краплю оливи, попередньо підігрітої, наносять на листок фільтрувального паперу і чекають, поки вона повністю не розпливеться. Утворену пляму оливи порівнюють з набором еталонних плям.

Наявність механічних домішок у працюючій оливі можна визначити ще експрес-методом. Пробу оливи 30...50 мл розводять 2 чи 3-кратною кількістю бензину, добре перемішу-ють. Паперовий фільтр складають вчетверо і поміщають у лійку для фільтрування. Лійку ставлять у колбу з таким розрахунком, щоб нижній край лійки знаходився приблизно на 3/2 висоти збирання розчину оливи у бензині, а також, щоб був отвір між лійкою і стінкою колби для виходу парів бензину. Якщо необхідно, роблять цей отвір за допомогою вати, паперу чи поролону. Підготовлений розчин оливи у бензині пропускають через фільтр, залишки оливи на фільтрі кілька разів змивають чистим бензином. Після закінчення фільтрування (повинен скапувати чистий бензин з лійки) фільтр розправляють. Механічні домішки абразивного харак-теру в оливі добре помітні на фільтрі.

Використання методу плями на папері дозволяє одер-жати відомості не тільки про наявність механічних домішок в оливі, але й інших важливих її показників і слідкувати за змі-ною стану двигуна в процесі експлуатації.

Від краплі свіжої оливи на папері залишається кругла свіжа пляма по усій її площі.

В залежності від сорту оливи колір її може бути від білого до світло-жовтого. Від краплі оливи, яка працювала у двигуні, утворюється пляма з темним ядром в центрі, навколо якого розміщується більш світлий пояс. В ядрі збираються вуглецеві і інші, нерозчинні в оливі частинки, а дальше вже розпливається олива. В залежності від кількості нерозчинних частинок змінюється колір ядра – від сірого або світло-корич-невого до чорного. Наявність в оливі розчинних продуктів окислення змінює колір поясу оливи – від лимонного до темно-коричневого.

Розглядати пляму і робити висновки необхідно після того, як крапля оливи розпливеться на папері і просякне, так як з часом пляма змінює свій вигляд: пояс стає ширше і шир-ше, забарвлення його тускніє, і в кінці олива може повністю випаруватися. Ядро теж змінює колір – світліє.

Оцінку результатів спостережень необхідно проводити в балах, користуючись табл.4.2 і розрахунками.

Таблиця 4.2-Оцінка придатності оливи за плямою на папері

Характе-ристика оливи	Колір	Бал	Практичний висновок (орієнтовані дані)
Степінь забруднення	Ядра плями: світло-коричневий або сірий коричневий або сі-рий темно-коричневий або темно-сірий чорний, як крапля туші на звичайному папері	1 2 3 4	Олива придатна для подальшого застосування Те ж саме Те ж саме Необхідна заміна фільтру, якщо при цьому не зміню-ється колір ядра, необхідно заміню-вати оливу

Продовження табл.4.2

Характе-ристика оливи	Колір	Бал	Практичний висновок (орієнтовані дані)
Степінь окислення	Поясу плями: такий же, як і у світ-лої оливи, тобто від білого до світло-жов-того світло-коричневий коричневий темно-коричневий	0 1 2 3	Олива придатна для подальшого застосування Те ж саме Необхідно заміню-вати оливу Те ж саме

Степінь забруднення оливи визначають за кольором центральної частини плями: чим чорніше ядро, тим більш забруднена олива. Коли ядро плями стає темно коричневим або чорним, як крапля туші на папері, це означає, що фільтри засмітились, їх необхідно замінити або очистити. Якщо після заміни фільтрів ядро плями не стане світлішим, необхідно замінювати оливу. Степінь окислення оливи визначають за кольором поясу плями оливи: чим темніше пояс, тим сильніше окислена олива.

4.3.3 Лужні присадки

Свіжі оливи мають лужну реакцію, в першу чергу за рахунок детергентних присадок, які надають оливі високе лужне число. Зниження лужності оливи при експлуатації до 0,5...1,0 мг КОН/г оливи, тобто значення водневого показника рН<5, може бути сигналом відпрацювання присадок, практич-ної відсутності нейтралізуючих властивостей оливи і її заміни. Наявність лужних присадок в оливі (працюючій чи свіжій), тобто нейтралізуючі властивості оливи, можна визначити експрес-аналізом. У суху чисту ділильну лійку заливають 25...50 мл оливи і таку ж кількість гарячої води. До суміші додають 3...5 крапель спиртового розчину фенолфталеїну. Обережно суміш перемішують на протязі 1...2 хвилин, періо-дично відкриваючи кран для випуску надлишкового тиску. Якщо в оливі є лужні присадки, то при розшаруванні води чи оливи водний розчин буде рожевим.

4.3.4 Миючі властивості

Миючі властивості оливи характеризують її здатність запобігати коагулюванню і відкладенню важких сполук на поверхні металу, тримаючи їх у вигляді суспензій в оливі, а також розпушувати і вилучати відкладення з поверхні дета-лей. При використанні олив з високими миючими властивос-тями має місце накопичення дрібної дисперсної фази, яка забруднює оливу, бо не затримується фільтрами. Накопичення дисперсної фази в оливі іноді зумовлює підвищення в’зкості до такого стану, що прокачування оливи помпою усклад-нюється, а це може спричинити руйнування підшипників за рахунок оливного “голодування”. Миючі властивості оливи (необхідність її заміни) визначають за відношенням квадратів діаметра ядра до діаметра всієї плями оливи згідно рівняння:

ДB=1-d²/D², (4.1)

де ДВ – диспергуючі (миючі) властивості; d – діаметр ядра; D – діаметр плями оливи.

При значенні ДВ0,3 необхідно замінити оливу.

Визначення миючих властивостей оливи проводять наступним чином. На фільтрувальний папір наносять три краплі оливи і через 2...4 години спостерігають характер утво-реної плями. Якщо колір ядра чорний, оливу необхідно міня-ти.

4.3.5 Стан поршневих кілець і оливних фільтрів

Стан поршневих кілець і оливних фільтрів визначають систематичною провіркою проб оливи методом “плями на папері”. Якщо потемніння плям оливи, взятої з картера двигу-на через певний пробіг (наприклад 300...500 км), проходить поступово, то це свідчить про те, що двигун справний. Про порушення нормальної роботи поршневих кілець або фільтрів відразу покаже забруднення оливи: відпрацьована проба дає пляму, яка різко відрізняється від плям попередніх проб.

“Метод плями” дозволяє також визначити наявність води, антифризу та кислотність.

На практиці перевірку картерної оливи можна проводи-ти відразу після зупинки двигуна, коли температура оливи дорівнює приблизно 70С, а тверді частинки ще не встигли всісти на дно. Краплю оливи наносять на фільтрувальний папір. Коли олива повністю впитається, роблять відповідні висновки.

В лабораторних умовах для визначення степені забруд-нення працюючих олив та інших властивостей беруть баню, в кришці якої є отвори для склянок з досліджуваною оливою.

Склянки опускають у водяну баню і нагрівають її приб-лизно до 70С. Пробу оливи в склянці перемішують палич-кою, а потім швидко підставляють фільтрувальний папір і наносять на фільтр краплі із усіх проб оливи. Після цього визначають за плямами на фільтрі усі перераховані влас-тивості. В табл.4.3 заносять свої спостереження і роблять висновок про якість оливи.

Таблиця 4.3 – Температура спалаху оливи

Назва проби	Температура спалаху, С	За ДЕСТ
		температура спалаху	марка