Міністерство освіти і науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України
Кременчуцький НАЦІОНАЛЬний університет
імені Михайла Остроградського
Курс лекцій
з навчальної дисципліни
„Основи технологій в галузях народного господарства”
для студентів денної форми навчання
за напрямом 6.050403 – “Інженерне матеріалознавство”
Кременчук 2011
Тема 1 Загальна характеристика дисципліни і задачі курсу
-
Визначення промислової технології.
-
Технологічні системи, їх елементи.
-
Класифікація технологічних системи. Основні види технологій.
-
Розвиток технології як науки. Еволюція технологій.
-
Технологічні уклади, їх стадії. Життєвий цикл технології.
-
Структура дисципліни. Основні задачі курсу. Зв’язок з дисциплінами навчального плану.
1. Визначення промислової технології
За характером взаємодії системи і зовнішнього (навколишнього) середовища розрізняють відкриті та закриті системи.
Закриті системи ізольовані від навколишнього середовища, усі процеси, крім енергетичних, відбуваються лише всередині самої системи. Відкриті системи активно взаємодіють з навколишнім середовищем, що дає їм змогу зберігати високий рівень організованості й ефективності.
За складністю системи поділяються на прості та складні.
Проста – це така система, яка складається з обмеженої кількості елементів і не має розгалуженої структури (відсутні рівні ієрархії).
Складна – це система з розгалуженою структурою і значною кількістю взаємопов’язаних елементів, які, у свою чергу, є простими системами.
На поведінку системи цілеспрямовано впливає інформація, яка є всередині системи і яка надходить у систему з навколишнього середовища.
Системний підхід – один з найперспективніших наукових напрямків у технології, оскільки саме до категорії великих систем належать більшість систем промислових технологій.
Підсистеми в системі промислових технологій:
-
видобувні технології – використовуються для добування корисних копалин;
-
технології первинної переробки (технології збагачення) – їх реалізація дає змогу одержати збагачену сировину;
-
технології переробки – внаслідок їх реалізації одержують матеріали для оброблюючих виробництв;
-
технології обробки – дають можливість із матеріалів одержати готову продукцію;
-
інформаційні технології – забезпечують узгоджену дію основних промислових технологій, їх функціонування в системі.
Технологія (від грецького technë – мистецтво, ремесло, майстерність, вміння та logos – слово, наука, знання, вчення) – наука про ремесло.
2. Технологічні системи, їх елементи.
Технологія у широкому розумінні є сукупністю знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чого-небудь.
Промислова технологія – це сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних виробничих операцій тощо.
Система (від грецького systema – ціле, складене із частин, з’єднання) – це сукупність взаємопов’язаних елементів, що становлять певну цілісність, єдність. Системами є, наприклад, технічне устаткування, що складається з окремих вузлів та деталей, живий організм, утворюваний сукупністю клітин, колектив людей, виробничий підрозділ, галузь промисловості, країна.
Технологічною системою називають об’єкт, який взаємодіє із зовнішнім середовищем, складається із великої кількості елементів, які взаємопов’язані між собою потоками і функціонують як єдине ціле із спільною метою – забезпечити економічно доцільне перероблення сировини на потрібну продукцію.
Елемент системи – частина системи, яка має цілком певне функціональне призначення. Елементи бувають прості і складні. Складні елементи системи, які, в свою чергу, складаються з простіших взаємопов’язаних елементів, називаються підсистемами.
Якщо за систему взяти будь-яке виробництво, то й підсистемами будуть його окремі підрозділи, цехи… між елементами системи існують функціональні зв’язки у вигляді потоків. Потоки бувають матеріальними, енергетичними, інформаційними.
Кожна система може розглядатись або як підсистема, або як елемент деякої більш великої системи. Наприклад, підприємство можна представити як систему, елементами якої є цехи, цех може бути представлений сукупністю виробничих дільниць, дільниця – як система верстатів тощо. З другого боку, підприємство можна розглядати як підсистему чи елемент більш великої системи (об’єднання чи галузі промисловості).