Тема 5. Помилки й шахрайство

План

1. Поняття помилок і шахрайства, причини їх виникнення.

2. Наслідки помилок та шахрайства, методи їх виявлення.

3. Дії аудитора при виявленні помилок і шахрайства.

Література

Національні нормативи аудиту. Кодекс професійної етики аудиторів України. – К.: Основа, 1999 . -274 с. (С. 53-67).
Международные стандарты аудита и кодекс этики профессиональных бухгалтеров. – М., 2000. – 699 с..
Давидов Г. М. Аудит: Навч. посіб. –К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.-С.46-50.
Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик,

В. Савченко и др.; Под ред. А. Кузьминского –М.: Учетинформ,1996. –С.82-89.

1.Поняття помилок і шахрайства, причини їх виникнення

Фінансова звітність та інша обліково-економічна інформація, як відомо, має схильність до перекручень, які можуть бути результатом помилок і шахрайства. Перекручення, що можуть мати місце у фінансовій звітності, класифікують за двома ознаками:

ненавмисне перекручення;
навмисне перекручення.

Класифікація перекручень є юридичною проблемою, тому вона не може

розв’язуватись аудитором.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту термін “помилка” означає

ненавмисні перекручення (похибки) фінансової звітності, такі, як:

арифметичні помилки або описки в первинних документах, облікових

регістрах і фінансовій звітності;

пропущення фактів та їх неправильна інтерпретація;

неправильне використання облікової політики.

Відповідно до Національного нормативу аудиту “ помилка - ненавмисне перекручення фінансової інформації в результаті арифметичних або логічних помилок в облікових записах і розрахунках, недогляду в дотриманні повноти обліку, неправильного відображення в обліку фактів господарської діяльності, наявності складу майна, вимог і зобов'язань, невідповідне відображення записів в обліку”.

Згідно з Міжнародними стандартами аудиту “термін “шахрайство” означає навмисні дії однієї чи кількох осіб із числа керівників або співробітників суб’єкта чи третіх осіб, які призвели до неправильного подання фінансової звітності”. Аналогічне визначення наведено і в Національних нормативах аудиту в Україні, а саме: “шахрайство -- навмисно неправильне відображення і представлення даних обліку та звітності службовими особами і керівництвом підприємства”.

Відповідно до Міжнародних стандартів аудиту ознаки шахрайства мають такі дії навмисного характеру:

- маніпуляція, фальсифікація , змінення облікових записів і документів ;

- незаконне привласнення активів;

- приховування або пропущення інформації про операції в документах, облікових записах;

- відображення в обліку незвичних операцій;

- неправильне використання облікової політики;

- неправильне оцінювання активів та неправильне їх списання;

- невідповідне відображення записів в обліку.

Маніпуляція обліковими записами - зумисне використання неправильних (некоректних) бухгалтерських проводок чи сторнуючих записів із метою перекручення даних обліку та звітності.

Фальсифікація бухгалтерських документів і записів - оформлення наперед неправильних або фальсифікованих документів бухгалтерського обліку і записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

Невідповідне відображення записів у реєстрах обліку - ненавмисне або навмисне відображення фінансової інформації в системі рахунків у неповному обсязі, в оцінці, яка відрізняється від прийнятих норм, і т. ін.

Незвичайні операції - угоди й господарчі операції, платежі, котрі, на думку аудитора, зайві, недоречні чи надмірні за певних обставин.

Помилки та шахрайство можуть мати місце в обліково-економічній інформації з різних причин, які поділяються на зовнішні й внутрішньогосподарські (рис. 5.1).

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ПОМИЛОК І ШАХРАЙСТВА