Види внутріособистісного конфлікту

Структура внутрішнього світу особистості, що перебуває у конфлікті			Вид внутріособистісного конфлікту
«хочу» «Я хочу»)	«треба» «Я зобов’язаний»)	«можу» «Я є»
			Мотиваційний конфлікт
			Моральний конфлікт
			Конфлікт не реалі-зованого бажання
			Рольовий конфлікт
			Адаптаційний конфлікт
			Конфлікт неадекватної самооцінки

Безумовно, говорячи про внутріособистісні конфлікти, ми повинні розуміти, що в «чистому виді» внутріособистісний конфлікт не існує. Це завжди результат впливу на особистість соціального середовища. У загальній групі внутріособистісних конфліктів можна виділити дві підгрупи:

• конфлікти, що виникають як результат переходу об'єктивних протиріч у внутрішній світ (моральні конфлікти, адаптаційні)

• конфлікти, що виникають із протиріч внутрішнього світу особистості (мотиваційні, неадекватної самооцінки). Вони відображають відношення особистості до навколишнього середовища.

 

2. Наслідки внутріособистісних конфліктів

Як і будь-які інші конфлікти, внутріособистісні конфлікти можуть бути конструктивними й деструктивними.

Конструктивним є конфлікт, що характеризується максимальним розвитком конфліктуючих структур і мінімальними витратами на його рішення. За допомогою подолання таких конфліктів ми рухаємося вперед.

Деструктивним вважається конфлікт, що збільшує роздвоєння особистості, переростає в життєву кризу або веде до розвитку невротичних реакцій.

Одним із серйозних наслідків внутріособистісного конфлікту є суїцид.

3. Психологічні умови вирішення внутріособистісних конфліктів

Життя людини так улаштована, що ймовірність обставин, що загрожують порушенню оптимального процесу розвитку особистості, її внутрішнього світу є дуже велика, і погано, якщо людина до них не підготовлена.

Від внутріособистісних конфліктів ніхто не застрахований. Їхній арсенал воістину невичерпний. В іронічній формі зазначені умови, необхідні для попередження внутріособистісного конфлікту, можна сформулювати: не бажати (можна відлякати); не сподіватися (інакше боляче буде, якщо не вийде); не шукати двічі в одному місці (вдача не дурніша за тебе); шукати мовчки; не хапати брудними руками; вчасно відпускати.

Рішення внутріособистісних конфліктів

Під рішенням (подоланням) внутріособистісного конфлікту розуміється відновлення погодженості внутрішнього світу особистості, установлення єдності свідомості, зниження гостроти протиріч життєвих відносин, досягнення нової життєвої якості. Рішення внутріособистісного конфлікту може бути конструктивним і деструктивним. При конструктивному подоланні внутріособистісного конфлікту досягається повна рівновага, поглиблюється розуміння життя, виникає нова ціннісна свідомість. Потреба рішення внутріособистісного конфлікту усвідомлюється через відсутність хворобливих станів, пов'язаних з конфліктом, що мав місце; зниження проявів негативних психологічних і соціально-психологічних факторів внутріособистісного конфлікту; підвищення якості та ефективності професійної діяльності.

Залежно від індивідуальних характеристик люди ставляться до внутрішніх протиріч по-різному. Одні поринають у міркування, інші негайно починають діяти, треті занурюються у свої емоції. Важливо, щоб людина, усвідомлюючи власні індивідуальні особливості, виробляла свій стиль рішення внутрішніх протиріч, конструктивне відношення до них. Способи рішення конфлікту, час, затрачуваний на це в людьми різного темпераменту є різним. Холерик вирішує все швидко, віддаючи перевагу поразці перед невизначеністю. Меланхолік довго міркує, зважує, прикидає, не приймаючи рішення щодо початку будь-яких дій. Однак, такий болісний рефлексивний процес не виключає можливість у корені змінити сформовану ситуацію. Властивості темпераменту впливають на динамічну сторону рішення внутріособистісних протиріч: на швидкість переживань, їхню стійкість, індивідуальний ритм протікання, інтенсивність, спрямованість зовні або всередину.

На процес рішення внутріособистісних протиріч впливають різні особливості особистості. Зі збільшенням віку внутріособисті протиріччя знаходять типові для кожного індивіду форми рішення. Періодично, згадуючи прожите, ми повертаємося до критичних точок, що колись порушили розміряний плин життя, по-новому їх переосмислюємо, усе більш глибоко та узагальнено аналізуємо способи рішення конфліктів, подолання того, що здавалося непереборним. Робота над своїм минулим, аналіз власної біографії - один із природних шляхів розвитку внутрішньої стабільності, цілісності, гармонійності.

У чоловіків і жінок способи виходу з конфліктів є різними. Чоловіки більше раціональні. Вони з кожним новим внутрішнім переживанням збагачують свій перелік засобів рішення ситуації. Жінки щораз радіють та страждають по-новому. Вони різноманітніші в особистісних характеристиках, а чоловіки більш різноманітні у рольових. Жінки спроможні більше обновляти і як би заново редагувати накопичений досвід. Чоловіки менш схильні повертатися до пережитого, але вміють вчасно вийти з конфлікту.