20

Укл. проф. Холод О.М.

Цикл лекцій

із навчальної дисципліни

«МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ»

Лекція 2

Методи наукового пізнання

(методичні поради)

(джерело: lp.edu.ua/.../PH/Metodychka_Phil_Metody_nauk_piznannia.doc)

Питання для обговорення

1. Основи наукового методу пізнання

2. Поняття методу і методології

3. Загальнонаукові методи пізнання

4. Наукові методи емпіричного дослідження

5. Наукові методи теоретичного дослідження

6. Форми наукового знання

7. Критерії істинності наукового знання

Список використаних та рекомендованих джерел

1. Bochenski J.M. Wspolczesne metody myslenia.- Poznan: W drodze, 1993.

2. Грядовой Д.И. Концепции современного естествознания. Структурный курс основ естествознания. - М.: Учпедгиз, 1999.

3. Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания. Практикум. - М.: Культура и спорт. Изд. объединение «ЮНИТИ», 1998.

4. Квіт С.М. Масова комунікація : навч. посіб. / Квіт С.М. – К. : КМА, 2008. – С. 34.

5. Концепции современного естествознания. \под ред. С.И. Самыгина.- Ростов н/Д: «Феникс», 1999.

6. Логика научного исследования // М.: Наука, 1965.

7. Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2002.

8. Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы.- К.: Ника-Центр, 1997.

9. Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник / Різун В.В. – К., 2008. – С. 46-47.

10. Солопов Е.Ф. Концепции современного естествознания. - М.: Владос, 1998.

11. Соціальні комунікації та інмутація культури : монографія [за ред. проф. О. М. Холода; Гончарова А. К., Субота В. М., Шевченко А. С., Шевченко О. О.]. – К. : Київський міжнародний університет, Українська асоціація психолінгвістів, 2010. – 233 с.

12. Теорія інмутації суспільства: pro et сontra : кол. монографія [за ред. О. М. Холода]. – К. : КиМУ, 2011. – 189 с.

13. Холод О. М. Інмутація суспільства в гепермаркеті свідомості : монографія / Холод О. М. – У 3 т. – Т. 1 : Теорія інмутації суспільства. – К. : КиМУ, 2010. – 213 с.

14. Холод О. М. Соціальні комунікації : навч. посіб. / Холод О. М. – К. : КиМУ, 2011. – 304 с.

15. Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. – Л.: ЛГУ, 1972.

Вступ

Одна з важливих особливостей наукового пізнання порівняно з буденним полягає в його організованості і використовуванні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної і практичної, перетворюючої діяльності людей. Ці прийоми, правила встановлюються не довільно, а розробляються, виходячи із закономерностей самих об'єктів, що вивчаються. Тому методи пізнання такі ж багатоманітні, як і сама дійсність. Дослідження методів пізнання і практичної діяльності є задачею особливої дисципліни - методології. До неї залічують перш за все загальні філософські методи, які застосовуються не лише у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи знаходять застосування у всіх або майже у всіх науках. Їх своєрідність і відмінність від загальних методів в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання. Наприклад, індукція грає ведучу роль на емпіричному, а дедукція - на теоретичному рівні пізнання, аналіз переважає на початковій стадії дослідження, а синтез - на заключній і т.д. При цьому в самих загальнонаукових методах знаходять, як правило, свій прояв вимоги загальних методів. Нарешті, особливу групу методів утворюють методики, прийоми і способи, що виробляються для вирішення якоїсь особливої, часткової проблеми. Вибір вірної методики – важлива умова успіху дослідження.