
Укл. проф. Холод О.М.
Цикл лекцій
із навчальної дисципліни
«МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ»
Лекція 2
Методи наукового пізнання
(методичні поради)
(джерело: lp.edu.ua/.../PH/Metodychka_Phil_Metody_nauk_piznannia.doc)
Питання для обговорення
-
Основи наукового методу пізнання
-
Поняття методу і методології
-
Загальнонаукові методи пізнання
-
Наукові методи емпіричного дослідження
-
Наукові методи теоретичного дослідження
-
Форми наукового знання
-
Критерії істинності наукового знання
Список використаних та рекомендованих джерел
-
Bochenski J.M. Wspolczesne metody myslenia.- Poznan: W drodze, 1993.
-
Грядовой Д.И. Концепции современного естествознания. Структурный курс основ естествознания. - М.: Учпедгиз, 1999.
-
Карпенков С.Х. Концепции современного естествознания. Практикум. - М.: Культура и спорт. Изд. объединение «ЮНИТИ», 1998.
-
Квіт С.М. Масова комунікація : навч. посіб. / Квіт С.М. – К. : КМА, 2008. – С. 34.
-
Концепции современного естествознания. \под ред. С.И. Самыгина.- Ростов н/Д: «Феникс», 1999.
-
Логика научного исследования // М.: Наука, 1965.
-
Петрушенко В.Л. Філософія. Навчальний посібник. – К.: Каравела, 2002.
-
Рассел Б. Человеческое познание. Его сфера и границы.- К.: Ника-Центр, 1997.
-
Різун В.В. Теорія масової комунікації : підручник / Різун В.В. – К., 2008. – С. 46-47.
-
Солопов Е.Ф. Концепции современного естествознания. - М.: Владос, 1998.
-
Соціальні комунікації та інмутація культури : монографія [за ред. проф. О. М. Холода; Гончарова А. К., Субота В. М., Шевченко А. С., Шевченко О. О.]. – К. : Київський міжнародний університет, Українська асоціація психолінгвістів, 2010. – 233 с.
-
Теорія інмутації суспільства: pro et сontra : кол. монографія [за ред. О. М. Холода]. – К. : КиМУ, 2011. – 189 с.
-
Холод О. М. Інмутація суспільства в гепермаркеті свідомості : монографія / Холод О. М. – У 3 т. – Т. 1 : Теорія інмутації суспільства. – К. : КиМУ, 2010. – 213 с.
-
Холод О. М. Соціальні комунікації : навч. посіб. / Холод О. М. – К. : КиМУ, 2011. – 304 с.
-
Штофф В.А. Введение в методологию научного познания. – Л.: ЛГУ, 1972.
Вступ
Одна з важливих особливостей наукового пізнання порівняно з буденним полягає в його організованості і використовуванні цілого ряду методів дослідження. Під методом при цьому розуміється сукупність прийомів, способів, правил пізнавальної, теоретичної і практичної, перетворюючої діяльності людей. Ці прийоми, правила встановлюються не довільно, а розробляються, виходячи із закономерностей самих об'єктів, що вивчаються. Тому методи пізнання такі ж багатоманітні, як і сама дійсність. Дослідження методів пізнання і практичної діяльності є задачею особливої дисципліни - методології. До неї залічують перш за все загальні філософські методи, які застосовуються не лише у науковому пізнанні. Загальнонаукові методи знаходять застосування у всіх або майже у всіх науках. Їх своєрідність і відмінність від загальних методів в тому, що вони знаходять застосування не на всіх, а лише на певних етапах процесу пізнання. Наприклад, індукція грає ведучу роль на емпіричному, а дедукція - на теоретичному рівні пізнання, аналіз переважає на початковій стадії дослідження, а синтез - на заключній і т.д. При цьому в самих загальнонаукових методах знаходять, як правило, свій прояв вимоги загальних методів. Нарешті, особливу групу методів утворюють методики, прийоми і способи, що виробляються для вирішення якоїсь особливої, часткової проблеми. Вибір вірної методики – важлива умова успіху дослідження.