- •Лабораторна робота № 4.1 Вивчення гальванометра магнітоелектричної системи
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.2 Перевірка закону Ампера
- •Опис установки
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.3 Визначення питомого заряду електрона методом магнетрона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.4 Вивчення магнітного поля соленоїда за допомогою датчика Холла
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 4.5 Визначення горизонтальної складової напруженості магнітного поля Землі
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.6 Визначення прискорення вільного падіння за допомогою оборотного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.7 Вивчення згасаючих коливань у коливальному контурі та визначення його параметрів
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.8 Вивчення вимушених коливань у контурі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.9 Визначення швидкості звуку в повітрі
- •Теоретичні відомості і опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №4.10 Вимірювання довжини хвилі і частоти електромагнітних коливань
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.1 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою біпризми Френеля
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та вивід робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.2 Визначення радіуса кривизни лінзи за допомогою кілець Ньютона
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.3 Вивчення дифракції світла
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.4 Визначення довжини світлової хвилі за допомогою дифракційної решітки
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
- •Хід роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.5 Перевірка закону Малюса
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5.6 Визначення концентрації цукру в розчині поляриметром
- •Теоретичні відомості
- •Опис експериментальної методики
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.7 Дослідження залежності енергетичної світності абсолютно чорного тіла від його температури та перевірка закону Стефана-Больцмана
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.8 Дослідження зовнішнього фотоефекту
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.9 Вивчення залежності опору термістора від температури
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Обробка результатів вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.10 Дослідження вольт-амперної характеристики напівпровідникового діода
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5.11 Дослідження закону поглинання γ – променів
- •Теоретичні відомості
- •Опис установки
- •Хід виконання роботи
- •Контрольні запитання
Опис експериментальної установки та виведення робочої формули
С

Як видно з рис. 6, синус кута дифракції α можна визначити за формулою
, (6)
де х – координата k-того максимуму освітленості для певної довжини хвилі (кольору світла) дифракційного спектру, F – фокусна відстань другої лінзи.
Тоді довжину світлової хвилі λ, що спричиняє відчуття того чи іншого кольору, згідно формули (3) можна визначити так
. (7)
Хід роботи
-
Закріпити на екрані чистий аркуш паперу.
-
Розмістити на оптичній лаві лінзу Л1 на її фокусній відстані від діафрагми (рис. 6).
-
Розмістити екран на фокусній відстані від лінзи Л2 (рис. 6).
-
Між лінзами встановити дифракційну решітку. На екрані утвориться кольоровий дифракційний спектр. Змінюючи положення решітки, відрегулювати його чіткість та добитися того, щоб на екрані було видно 3-4 головні максимуми освітленості.
-
Записати значення періоду дифракційної решітки d та фокусної відстані другої лінзи F.
-
Позначити олівцем на аркуші паперу, що прикріплений до екрану, по обидві сторони дифракційної картини положення декількох головних максимумів освітленості однакового кольору (колір задається викладачем).
-
Зняти аркуш з екрану та виміряти штангенциркулем віддаль 2х між максимумами однакових порядків.
-
За результатами вимірювань обчислити для максимумів кожного порядку значення координати х та занести їх до таблиці.
Таблиця вимірювань
L = d =
|
Порядок k |
|
|
|
|
Середнє значення |
|
х, |
|
|
|
|
|
|
λ, |
|
|
|
|
|
|
Δλ, |
|
|
|
|
|
Обробка результатів вимірювань
-
Обчислити довжину хвилі для кожного порядку за формулою (7). Результати занести до таблиці.
-
Обчислити середнє значення довжини хвилі
. -
Оцінити похибку величини, записати кінцевий результат.
Контрольні запитання
-
Яке явище називається дифракцією світла?
-
Що називається фронтом хвилі і хвильовою поверхнею?
-
Сформулювати принцип Гюйгенса.
-
Який вид дифракції називається дифракцією Френеля, а який – дифракцією Фраунгофера?
-
Що таке дифракційна решітка та її період?
-
В чому полягає метод векторних діаграм для знаходження результуючої амплітуди коливань, спричинених хвилями від усіх щілин решітки?
-
Якій умові повинно задовольняти зміщення фаз між коливаннями двох сусідніх щілин, щоб спостерігався дифракційний максимум? Вивести умову головного дифракційного максимуму.
-
Якій умові повинен задовольняти зсув фаз між коливаннями двох сусідніх щілин, щоб спостерігався дифракційний мінімум? Вивести умови дифракційних мінімумів.
