Культура України в пореформений період. Iі пол. XIX ст.

Геополітичне становище України в умовах колонізаторських режимів Росії і Австро-Угорщини. Громадське, наукове, культурне життя Наддніпрянської України, Криму, Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Участь земств у розвитку освіти, культури. Громадський рух за розвиток української освіти. Діяльність української громади в Петербурзі, її провідні діячі П. Куліш, М. Костомаров, В. Бєлозерський, Т. Шевченко. Підручники і популярні книжки українською мовою ( „Дещо про світ божий”, „Граматика” П. Куліша, „Українська абетка” М. Гатцука та ін.). Заснування в Петербурзі часопису „Основа” - першого українського суспільно-політичного та літературно-мистецького періодичного видання. Публікація в „Основі” творів українських письменників (Т. Шевченка, М. Вовчка, А. Свідницького, С. Руданського, Л. Глібова та ін.). Видання „Кобзаря” російською і українською мовами. Утвердження єдності в національно-культурному визвольному русі Наддніпрянської України і Галичини. Заснування у Львові Літературно-Наукового Товариства ім. Шевченка. Спільна культурницька робота галичан з наддніпрянцями у виданні щомісячника „Правда”., публікації творів Т. Шевченка, П. Куліша, М. Костомарова, М. Старицького, О. Кониського, І. Франка та ін. Журнал „Зоря” як всеукраїнський літературний орган. Проведення спільних культурних заходів та щорічних ювілеїв Т. Шевченка. Товариства „Просвіта” як громадський рух 1860-х рр. Західній Україні за право освіти українською мовою. Заснування товариств „Просвіта” у Львові, Перемишлі, Станіславі, Тернополі. Культурно-громадська діяльність: організація драматичних гуртків, хорів, клубів, видання підручників українською мовою. Заснування товариства „Руська бесіда”, її бібліотеки і читальні; концерти, літературно-музичні вечори, присвячені М. Шашкевичу і Т Шевченку; організація і проведення зустрічей з письменниками, науковцями та громадськими діячами з Наддніпрянської України.

Заснування львівською „Руською бесідою” пересувного музично-драматичного театру. Чернівецька „руська бесіда” на Буковині як товариство клубного типу. Видання журналу „Буковинська зоря”. Прихід народовців до керівництва „Руської бесіди”, перетворення клубу на громадсько-культурну і освітню організацію Буковини. Національно-культурний рух 50-60-х рр. ХІХ ст. В Наддніпрянській Україні. Об’єднання студентів Київського університету, таємний гурток „хлопоманів”. Володимир Антонович - ідеолог хлопоманства. Діяльність громад, напівлегальних гуртків молодої, патріотично-настроєної інтелігенції. Громади в Полтаві, Харкові, Чернігові, Одесі. Київська громада: П. Житецький, П. Чубинський, Т. Рильський, М. Старицький, М. Драгоманов та ін. Діяльність наукових товариств як етап становлення української історичної науки. Заснування Історичного Товариства Нестора Літописця. Історичне Товариство при Київській Духовній Академії та ін. Становлення системи початкової, середньої та вищої професійної освіти в Україні. Демократичні тенденції українського живопису ХІХ ст. Розвиток української музики: М. Вербицький, П. Чубинський, С. Гулак-Артемовський, П. Ніщинський та ін.