- •Тема 1. Загальна характеристика витрат
- •Сутність витрат, їх різновиди та класифікації.
- •Напрями аналізу структури витрат.
- •Співвідношення витрат і собівартості продукції.
- •Запитання по темі:
- •Тема 2. Система управління витратами
- •1. Склад і характеристика елементів системи управління витратами.
- •2. Характеристика зв’язків між елементами системи управління витратами.
- •3. Управлінський і фінансовий аспекти формування витрат підприємства.
- •Запитання по темі:
- •Тема 3. Формування витратза місцями і центрами відповідальності
- •Мета і принципи організації управління витратами за центрами відповідальності.
- •Методичні основи планування витрат підрозділів підприємства.
- •Прийоми розподілу витрат допоміжних та обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами за складання кошторисів і визначення собівартості продукції.
- •Вихідні дані для обчислення витрат основнихвиробничих підрозділів за послугами підрозділівдопоміжного і обслуговуючого виробництв, %
- •Прямий розподіл витрат підрозділів допоміжного та обслуговуючого виробництв, грн
- •Розподіл витрат підрозділів допоміжногота обслуговуючого виробництвза методом взаємних послуг, грн
- •Запитання по темі:
- •Тема 4. Методичні основи обчислення собівартості окремих виробів
- •Економічна роль калькулювання, його види і методи.
- •Особливості калькулювання в одно-, багатопродуктовому та сумісному (комплексному) виробництвах.
- •Специфіка обчислення собівартості продукції на етапах її розроблення та освоєння виробництва.
- •Запитання по темі:
- •Тема 5. Контроль витрат і стимулювання економії ресурсів
- •Функції обліку та аналізу витрат.
- •Умови порівнянності фактичних і планових витрат.
- •Форми стимулювання економії ресурсів.
- •Запитання по темі:
- •Тема 6. Аналіз системи «витрати—випуск—прибуток» як інструмент обґрунтування виробничо-маркетингових рішень
- •Економічна сутність показників, за якими аналізується система «витрати—випуск—прибуток».
- •Методика обчислення показників, за якими аналізується система «витрати—випуск—прибуток».
- •Взаємозв’язок і роль показників в прийнятті господарських рішень.
- •Запитання по темі:
-
Форми стимулювання економії ресурсів.
Постійний пошук і реалізація шляхів зниження витрат на виробництво продукції є важливим аспектом функціонування СУВ, оскільки рівень витрат є одним з головних факторів ефективності функціонування виробничих систем та їх конкурентоспроможності.
Можливості зниження витрат є в усіх підсистемах (сегментах діяльності) підприємства. Тому постає завдання залучення персоналу підприємства до пошуку цих можливостей і використання їх шляхом відповідного впливу на поведінку працівників. Формування потрібної поведінки працівників досягається з допомогою обґрунтованого механізму стимулювання. В його структурі розрізняють моральні (соціально-психологічні) і матеріальні засоби стимулювання. При цьому останнім, як більш універсальним, приділяється основна увага.
В умовах ринкової економіки основною формою матеріального стимулювання є грошова. Як виняток можуть бути застосовані матеріальні блага чи пільги.
Грошові виплати відповідним працівникам за зниження рівня витрат здійснюються або за рахунок собівартості, у тому числі й у формі додаткової оплати праці, або за рахунок прибутку. Зрозуміло, що для підприємства будь-які виплати вигідніше розцінювати як витрати. З фіскальних міркувань держава законодавчо обмежує такий варіант грошових виплат.
Заходи з економії ресурсів, як правило, є комплексними, в їх реалізації беруть участь групи працівників (колективи виробничих дільниць, бригад, цехів, служб підприємства). При цьому постає питання щодо справедливого розподілу премії за економію витрат між учасниками даного заходу. На рівні бригад, в умовах використання форми оплати праці за кінцевим результатом, воно розв’язується цілком природно. Загальний заробіток за певної форми оплати праці розподіляється між членами колективу (бригади) згідно із відпрацьованим часом і коефіцієнтом трудової участі (КТУ). Оскільки премія за зниження витрат є складовою загального заробітку колективу бригади, відбувається відповідний розподіл її між членами бригади — учасниками заходу з економії ресурсів. Зрозуміло, що можуть бути використані й інші методики розподілу премії за економію витрат між членами бригади. Але всі вони обов’язково мають враховувати внесок кожного працівника в її здійснення. Те ж саме стосується й підходів до розподілу премії за економію витрат в інших організаційних ланках підприємства.
Комплексно з’ясувати питання механізму стимулювання підрозділів підприємства та його окремих працівників до підвищення ефективності діяльності (зниження рівня витрат) можна за [4, розд. 8].
Запитання по темі:
-
Назвіть основні завдання контролю витрат.
-
Які види обліку поєднує в собі система обліку витрат підприємства?
-
З’ясуйте сутність і сферу застосування оперативного обліку.
-
Назвіть специфічні риси бухгалтерського обліку. Які можливості надає аналітичний бухгалтерський облік за управління витратами?
-
У чому полягають управлінський та фінансовий аспекти бухгалтерського обліку?
-
Що таке статистичний облік? Його особливості.
-
Які види контролю розрізняють за частотою контрольних операцій; за часом здійснення контрольних операцій?
-
З’ясуйте співвідношення видів контролю за різними класифікаційними ознаками.
-
У чому полягає сутність механізму управління за відхиленнями?
-
Які є підходи до обґрунтування необхідності досліджень причин розбіжностей між фактичними і плановими значеннями показників, що контролюються?
-
Які переваги застосування статистичних методів за вивчення відхилень?
-
Яка особливість обчислення планових витрат на фактичний обсяг за даними кошторисів?
-
У чому полягає специфіка контролю витрат у СУВ «стандарт-кост»?
-
Які форми і джерела матеріального стимулювання зниження рівня витрат?
-
На яких принципах має базуватися розподіл премії за зниження витрат між учасниками даного заходу?
-
Наведіть варіант розподілу премії підрозділу підприємства за економію ресурсів між членами його колективу.