Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
14_R_13.doc
Скачиваний:
9
Добавлен:
11.11.2018
Размер:
153.09 Кб
Скачать

13.3. Процедура обстежень

Процедура обстежень визначається, насамперед, фактором швидкості їх проведення. Більшість обстежень проводяться засобом застосування анкет, розісланих поштою, що не тільки дешевше, ніж використання телефонного зв’язку, але й значно надійніше.

Анкета проста, не потребує багато часу для заповнення, вона містить невелику кількість запитань та не потребує від респондентів конфіденційної інформації, як-от: відомості про доходи, прибутки, заробітну плату та ін. Запитання не потребують спеціальних розрахунків, вони мають якісний характер: керівникові достатньо тільки оцінити поточний стан основних показників роботи свого підприємства за простою шкалою та вибрати напрям їхніх очікуваних змін.

Важливим фактором для якісного проведення обстежень є встановлення зворотного зв’язку з респондентами. Під час кожного опитування керівники підприємства отримують бланк анкети, який необхідно заповнити, і результати попереднього опитування. Обов’язкове регулярне повернення узагальнених результатів усім підприємствам, які взяли участь в опитуванні — це єдина можлива форма заохочення менеджерів до участі в обстеженнях.

Відомості щодо промислових підприємств подаються в галузевому плані (електроенергетика, вугільна промисловість, паливна промисловість, чорна металургія, кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудування, деревообробна, промислових будматеріалів, скляна і фарфорова, поліграфічна, легка, харчова, борошномельна, мікробіологічна, інші виробництва), які згруповані за кількістю працюючих (до 50, 51—100, 101—200, 201—1000, 1001—3000, 3001—5000 і понад 5000) і за формами власності (державна, колективна і приватна).

Відомості щодо будівельних підприємств подаються у групуванні за об’єктами проведення будівництва (виробничого призначення, житлове будівництво, інфраструктура, АПК, соціально-культурного призначення та інші), а також за формами власності і за кількістю працюючих (до 70, 71—150, 151—300, понад 300).

Відомості щодо торговельних підприємств подаються за формами власності, за кількістю працюючих (до 5, 6—10, 11—50, 51—100, понад 100) та за товарними групами (м’ясні та ковбасні, рибні, молочні та ін.)

Відомості щодо сільськогосподарських підприємств подаються за формами власності, щодо транспортних підприємств — за формами власності, за кількістю працюючих (до 100, 101—1000, понад 1000) та за видами транспорту (авіаційний, автомобільний, залізничний, морський, річковий).

13.4. Методика обробки та інтерпретація результатів

При проведенні статистичного моніторингу ділової активності підприємств широко застосовуються якісні показники, які характеризують поточний стан і тенденції підприємницької активності. Така інформація збирається в ході обстежень ділової активності підприємств шляхом вивчення за допомогою анкетного опитування думки підприємців за визначеним колом питань щодо їхньої діяльності.

Анкети розраховані на добровільне надання відповідей і заповнення їх проводиться, як правило, безпосередньо керівником підприємства, тому кількість запитань невелика і запитання мають, в основному, якісний характер. Більшість відповідей передбачає відповідь альтернативного типу. Ці запитання зорієнтовані на аналіз змін, які тільки-но відбулися, оцінювання поточного стану чи найближчих перспектив.

Найчастіше запитання передбачають три варіанти відповідей. Наприклад, запитання про перспективи виробництва мають таку форму: Як у поточному кварталі порівняно з попереднім змінився обсяг виробництва на Вашому підприємстві? («більший», «без змін», «менший», «не відповіли»).

Запитання про поточний обсяг (виробництва, попиту, запасів) можуть мати, наприклад, такі форми відповідей: «високий», «задовільний», «низький», «не відповіли».

При побудові анкети пріоритет надається показникам, які відображають ранній етап виробництва (попит на продукцію, який визначається наявними замовленнями), або впливають на рівень ділової активності (наприклад, запаси готової продукції), або характеризують найближчі перспективи (очікуваний обсяг виробництва). Крім того, ставляться запитання про запаси сировини, рівень зайнятості, продажні ціни, використання виробничих потужностей, оцінювання змін окремих фінансових показників.

Якщо запитання передбачає кількісну характеристику явища, то в анкеті проставляються альтернативні варіанти відповідей. Наприклад, до запитання про наявність виробничих потужностей можуть бути запропоновані такі альтернативи відповідей: «більш ніж достатньо», «достатньо», «недостатньо», «не відповіли».

Частка підприємств, які відповіли, що обсяг виробленої ними продукції (одиниць) у поточному кварталі більший, ніж у минулому, %

Частка підприємств, які відповіли, що облікова чисельність працюючих на підприємстві в поточному кварталі менша, ніж у минулому, %

Як у поточному (N) кварталі змінився порівняно з попереднім (N – 1)

більше

без змін

менше

не відповіли

баланс

обсяг виробленої продукції, од.

59

37

1

3

58

обсяг реалізованої продукції, од.

64

32

2

2

62

облікова чисельність працюючих на підприємстві

50

47

0

3

50

Частка підприємств, які відповіли, що обсяг реалізованої ними продукції (одиниць) у поточному кварталі не змінився порівняно з минулим, %

Частка підприємств, які не відповіли на запитання, %

Рис. 13.1. Приклад інтерпретації відповідей на запитання анкети

Обробляючи отримані від респондентів анкети, органи статистики з питань якісного характеру підраховують відносну частку кожного варіанта відповідей у відсотках, а з питань кількісного характеру розраховують для отриманих даних середню величину. Надалі для питань якісного характеру (типу «високий», «задовільний», «низький») розраховується різниця відносних часток, яка називається «балансом».

Дані в таблицях та за графою «баланс» слід інтерпретувати згідно з рис. 13.1.

Баланс — різниия між кількістю відповідей «більше» та «менше» (58 = 59 – 1). Значення «баланс» виступає як еквівалент темпу приросту показника за відповідний період і показує, яка існує тенденція, а саме: до збільшення чи до скорочення (або спостерігатиметься в майбутньому, якщо питання стосується прогнозів). У даному прикладі баланс + 58 % означає, що обсяг виробництва збільшився в поточному кварталі порівняно з попереднім на 58 %, а індекс виробництва становитиме 1,58.

Якщо баланс більший від нуля (додатний), це означає зростання показника в цілому по сукупності опитаних підприємств.

Якщо баланс менший від нуля (від’ємний), це означає зменшення показника в цілому по сукупності опитаних підприємств.

У процесі аналізу відповідей щодо кожного з показників баланс розраховується як різниця між кількістю відповідей типу «збільшиться» і типу відповідей типу «зменшиться». Ця різниця називається балансом і дає змогу подати відповіді на кожне запитання одним числом зі знаком «+» або «–», показуючи, яка тенденція переважатиме в динаміці кожного показника.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]