- •Тема 10. Динаміка Відносного руху точки
- •Основний закон відносного руху матеріальної точки
- •Окремі випадки закону відносного руху матеріальної точки
- •Принцип д’Аламбера для матеріальної точки
- •Принцип д’Аламбера для механічної системи
- •Тема 11. Аналітична механіка
- •Можливі переміщення механічної системи
- •Узагальнені координати. Кількість ступенів вільності руху
- •Елементарна робота сили на можливому переміщенні. Ідеальна в’язь
- •Алгоритм розв’язування задачі на рівновагу механічної системи
- •Загальне рівняння динаміки
- •Алгоритм розв’язування задачі на нерівновагу механічної системи
- •Зв’язок узагальнених величин із звичайними
- •Функція повної механічної енергії
- •Канонічні рівняння
- •Тема 12. Варіаційні принципи класичної механіки
- •Принцип Остроградського – Гамільтона
Принцип д’Аламбера для матеріальної точки
Метод розв’язування задач динаміки, в основі якого лежить принцип Германа – Ейлера – Д’Аламбера (або просто принцип Д’Аламбера) називається кінетостатикою. Це формальний прийом зведення рівняння динаміки до рівняння статики.
На
точку
діють дві сили: активна сила і реакція
в’язі . Використаємо другий закон
Ньютона
. (10.14)
Вираз
(10.14) запишемо у вигляді
.
Введемо
позначення
. (10.15)
Сила
називається силою
інерції, що по модулю дорівнює добутку
маси точки на її прискорення і напрямлена
в протилежну сторону вектору прискорення.
З використанням позначення (10.15), маємо
. (10.16)
Вираз (10.16) є принципом Д’Аламбера для матеріальної точки: в кожний момент руху матеріальної точки векторна сума активної сили, реакції в’язі та умовно прикладеної сили інерції дорівнює нулю.
Принцип д’Аламбера для механічної системи
Нехай
механічна система складається з
матеріальних точок,
на
яку діють зовнішні сили
,
...,
,
внутрішні сили
,
...,
і
реакції в’язей
,
...,
.
Під
дією цих сил точки системи рухаються з
прискореннями
,
...,
.
Використаємо принцип Д’Аламбера до
кожної точки системи, для цього умовно
приєднаємо сили інерції:
,
. (10.17)
Для
вивчення руху механічної системи додамо
рівняння для всіх
точок системи
.
Цей вираз перепишемо у вигляді
, (10.18)
де
– головний вектор зовнішніх сил;
– головний вектор внутрішніх сил;
– головний вектор реакцій в’язей;
– головний вектор сил інерції, що
дорівнює
. (10.19)
В кожний момент руху механічної системи геометрична сума головних векторів зовнішніх сил, реакцій в’язей і умовно прикладних сил інерції рівна нулю.
Виберемо
в просторі довільну точку
і проведемо радіуси-вектори
до кожної точки механічної системи.
Вираз (10.17) помножимо векторно зліва на
радіус-вектор
і
додамо рівняння для всіх
точок системи.
Отримаємо
.
Останній вираз перепишемо у такому вигляді
, (10.20)
де
– головний момент зовнішніх сил відносно
центра
;
– головний момент внутрішніх сил
відносно центра
;
–
головний
момент реакцій в’язей
відносно
центра
;
– головний
момент сил інерції відносно центра
,
що дорівнює
. (10.21)
В
кожний момент руху геометрична сума
головних моментів зовнішніх сил, реакцій
в’язей і умовно приєднаних сил інерції
відносно будь-якого центра
дорівнює нулю.
Обчислення сил інерції твердого тіла при різних випадках його руху
Як
і всяку систему сил, сили інерції можна
привести до головного вектора
сил інерції і головного моменту
сил інерції.
Тверде тіло виконує поступальний рух
При
поступальному русі тіла всі його точки
рухаються з однаковими прискореннями
рівними прискорення центра мас
тіла
.
Тоді головний вектор сил інерції буде
,
де
– маса всього тіла. Головний
вектор сил інерції рівний добутку маси
тіла на прискорення центра мас тіла,
прикладений в центрі мас і напрямлений
протилежно вектору прискорення центра
мас.
Головний
момент сил інерції при поступальному
русі твердого тіла відносно центра мас
тіла дорівнює
,
бо
,
так як радіуси-вектори проведені з
центра
мас
.
Отже, головний
момент сил інерції при поступальному
русі тіла дорівнює нулю.
Тверде тіло виконує обертальний рух
Нехай
тверде тіло обертається навколо нерухомої
осі
,
яка проходить через центр мас
тіла перпендикулярно площині симетрії
тіла, з кутовою швидкістю
і кутовим прискоренням
.
Візьмемо
точку
.
Для цієї точки є симетрична точка
відносно площини
симетрії
.
Замінимо сили інерції
i
,
прикладені до точок
i
,
однією
з точкою прикладання
,
яка лежить у площині симетрії
.
Так всі сили інерції тіла можна перевести
в площину симетрії.
В
площині симетрії знаходиться центр мас
тіла з прискоренням
.
Отже,
головний вектор сил інерції дорівнює
нулю
.
Розкладемо
силу інерції
на дотичну і нормальну складові
.
Дотична складова
і
,
нормальна складова
і
.
Кожній
точці
в площині
є відносно центра
симетрична точка
,
в якій є сили інерції
i
,
причому
,
.
Головний
момент нормальних сил інерції дорівнює
нулю, так як сили інерції
і
однакові
і діють по одній прямій в протилежні
сторони.
Сили
інерції
і
складають пару сил. Головний момент
дотичних сил інерції відносно центра
мас
тіла буде
.
При обертанні твердого тіла відносно осі, яка проходить через центр мас тіла перпендикулярно площині симетрії, головний вектор сил інерції (інерціальний момент) дорівнює нулю, а головний момент сил інерції за модулем дорівнює добутку моменту інерції тіла відносно осі обертання на кутове прискорення тіла, і напрямлений протилежно кутовому прискоренню.
Тверде тіло виконує плоский рух
Плоский
рух тіла можна розкласти на поступальний
рух тіла разом з центром мас і обертальний
рух навколо
центра мас. Тому сили інерції можна
привести до головного вектора сил
інерції і головного моменту сил інерції:
і
.
