Тема 3. Методи визначення цілей організації.

План.

3.1. Поняття мети, пріоритету, цінності.

3.2. Управлінські рішення на вибір місії організації.

3.3. Методи оцінки ступеня досягнення мети.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алексєєва М.М. Планування діяльності фірми: Учбово-методичний посібник. – М.: Фінанси й статистика, 1997. – С. 80-90.

2. Літвак Б.Г. Управлінські рішення. – М.: ЕКМОС, 1998. – С. 89-108.

3. Управління організацією: Підручник \ Під ред. А.Г. Поршнєва, З.П. Румянцевої, Н.А. Саломатіна. – М.: ІНФРА – М, 1999. – С. 58-69.

3.1. Поняття мети, пріоритету, цінності

Вибір мети є одним із найбільш відповідальних моментів у процесі вироблення й прийняття управлінських рішень. Відповідно до обраної мети формується стратегія розвитку організації, тактика, розробляються прогнози й плани дій, оцінюються результати прийнятих рішень і початих дій.

Іншими словами, мета є тим стрижнем, навколо якого формується управлінська діяльність.

Що ж таке ціль? Існують різні визначення цього поняття.

Ціль – ідеальний образ бажаного, можливого і необхідного стану керованої системи. Ціль визначає бажаний стан об'єкта. Ціль описує бажаний кінцевий результат діяльності. Вона виділяє ядро, головні характеристики проблемної ситуації й описує новий, стійкий стан керованого процесу. Мети – це конкретні кінцеві стани або шукані результати, який хотіла б домогтися група, працюючи разом. Ціль будь-якого дослідження операцій полягає в тім, щоб з'ясувати, що очікує одержати в результаті його проведення керівник. Іншими словами, потрібно визначити, які передбачувані результати завершення проекту.

Різні визначення поняття ціль можна було б продовжити. Однак і приведеного вище вже досить, щоб виділити те загальне, що утримується в них і найбільше адекватно характеризує мета.

Ціль – це стан об'єкта управління, до досягнення якого прагне організація.

Дійсно, діяльність організації спрямована на досягнення визначених результатів, які б змінили стан об'єкта управління.

Це може бути і створення нового виробництва, і завоювання нового ринку збуту, і збільшення прибутковості підприємства, і підвищення рейтингу банку і т.д.

Безумовно, мети, що стоять перед організацією, як суб'єктом управління, багато в чому визначають область діяльності.

Кожен керівник має особисті цілі, що визначаються:

• особистою системою цінностей;

• матеріальним становищем;

• віком;

• середовищем, у якій він функціонує;

• середовищем, у якій він виховувався;

• родинним станом;

• станом здоров'я.

Природно що мети керівника, як члена організації, якому:

• делеговані нею визначені права й обов'язки;

• поставлено визначені задачі;

• надано визначені можливості;

і мети керівника як особистості не завжди цілком ідентичні. Однак визначення пріоритетності цілей залежить, у свою чергу, від системи цінностей і цілей, яких дотримує керівник.

У теж час організація оцінює ефективність виконання керівником поставлених перед ним задач і робить відповідні управлінські впливи.

Відзначимо, що вибір мети, особливо, стратегічної, - одне з найбільш важливих управлінських рішень, прийнятих як організацією в цілому, так і окремим керівником.

Визначення мети вбирає в себе:

• концентрований досвід керівництва організації;

• динамікові зміни тієї області, у якій здійснюється діяльність;

• розуміння основних факторів і механізмів, що діють у ній;

• систему цінностей тих, хто ці мети ставить.

Етапові визначення цілей організації передують етапи визначення місії організації й системи цінностей, яких вона дотримує.

Безпосередній вплив на вибір цілей робить стратегія розвитку організації. Їхнім результатом стає визначення пріоритетів, яких дотримує організація при виробленні цілей, що визначають бажаний стан, до якого вона прагне.

Пріоритети дозволяють виявити основні напрямки діяльності організації, що вона вважає найбільш важливими і які прагне реалізувати в першу чергу.

Визначенню пріоритетів передують звичайно, робота з визначення переліку найбільш важливих напрямків діяльності організації. Спочатку, як правило, формується попередній перелік найбільш важливих напрямків діяльності організації.

Вирішальну роль у їхньому формуванні грає вище керівництво організації. У залежності від ситуації і внутрішньої організаційної культури брати участь у формуванні цілей організації і, отже, пріоритетів, можуть також її працівники, ділові партнери, спеціально запрошувані фахівці – експерти, потенційні споживачі й інші суб'єкти, що можуть впливати на вироблення її стратегії або які зацікавлені в ефективній діяльності й процвітанні організації.

Після визначення попереднього переліку найбільш важливих напрямків діяльності організації рекомендується проводити колективну експертизу, для участі в якій запрошуються особи, з одного боку, що володіють необхідними професійними знаннями і досвідом в області передбачуваної діяльності організації, а, з іншого боку, безпосередньо її, що створили і зацікавлені в досягненні нею очікуваних результатів, у тому числі, у досягненні визначених економічних результатів.

Пріоритетні напрямки діяльності організації безпосередньо враховуються при розробці цілей, до досягнення яких організація прагне.

Таблиця 3.1.

Класифікація систем цінності.

Види цінностей	Категорія цінностей	Типи переваг організаціями цілей
Теоретичні	Істина, Знання, Раціональне мислення	Довгострокові дослідження й розробки
Економічні	Практичність, Корисність, Нагромадження багатства	Ріст, Прибутковість, Результати
Політичні	Влада, Визнання	Загальний обсяг капіталу, продажів, кількості працівників
Соціальні	Гарні людські відносини, Відсутність конфлікту	Соціальна відповідальність, Непряма конкуренція, Сприятлива атмосфера в організації
Естетичні	Художня гармонія, Склад, Форма й симетрія	Дизайн виробу, Якість Привабливість, навіть із збитком для прибутку
Релігійні	Згода у всесвіті	Етика, Моральні проблеми.

При формуванні мети діяльності організації, як уже говорилося вище, не останнє місце належить системі цінностей, який у ній дотримують.

Система цінностей визначає багато в чому як стратегічні, так і тактичні переваги організації в особі її вищого керівництва.

Приклад класифікації можливих систем цінності приводиться в таблиці 3.1.