засудження чогось. Григорій Косинка, як і Валер’ян Підмогильний чи Микола Хвильовий, ніколи не користувався дим дешевим засобом.

«На золотих богів» — не пафосне оспівування революційних подій в Укра- їні, а одна з перших спроб у літературі осмислити їх художньо.

Чи не найяскравіше свідчить про майстерність письменника оповідання «Фавст», яке лишилося незакінченим. Цей твір дуже довго не друкували, навіть у більш пізні часи. Певно, через те, що події, зображені у творі, від- буваються у в’язниці перших пореволюційних часів (1918--1919). Григорій Косинка брав участь у громадянській війні, три місяці був ув’язненим, саме тюремні спогади відображені в оповіданні «Фавст».

До камери, переповненої вщерть, кинули селюка Прокопа Конюшину, ясна річ, «бандита». Білогвардійський офіцер одразу помітив його подібність до героя відомого твору: «Фауста привели. Посидим больше — Гете увидим». Головний герой твору, дядько з Поділля, не лише зовнішньо схожий,на літе- ратурного персонажа твору Гете, він теж, як Фауст, шукає життєву істину. До в’язниці селянин потрапив як свідомий борець за самостійну Україну. Про події, що передували ув’язненню Прокопа, автор сказав кількома словами, що малюють в уяві читача цілісну картину тих часів: «Наступ Муравйова на село. Руїни, десятий відповідає. Смерть Фавствого батька. Скрині. Хли- пало в бур’янах зотліле село. Образ матері». Не стерпівши наруги, «свідо- мий» селюк Конюшина створює загін і бореться проти нападників. У в’язниці слідчі домагаються від селянина зізнання — де його «бандити».

Місяцями Конюшину тримають у «чорному, як ніч, холодному й мокрому карцері», його катують, б’ють, але він не зізнається: «Не співайте! Не зацві- туть, ніколи вже не зацвітуть пісні на гриві коня! І я все-таки не буду журитися: ми вмираємо в ім’я наступних поколінь». Сповненого туги, але непохитного, показав письменник свого героя: «Так знайте — ...нікого не продаватиму. Юдою не буду!». І навіть у стані божевілля, до якого його довели тюремники, він мчав, по камері на своєму коні Іскрі, й, розбивши до крові руки, намалював на стіні велику літерз'' «У», що очевидно, мало озна- чати «Україна». Ідучи в небуття, на страту, Фавст хоче кожному в камері залишити щось добре на згадку. Останні свідомі слова його: « Не радійте, офіцере, з моєї страти...— сотня поляже, тисячі натомість стануть до боротьби...».

А в сусідній «етапній» камері студенти співають колядку, яка симво- лічно може бути знаменням невмирущості ідеї Фавста, слова мовби перегу- куються з душевним перетворенням Прокопа Конюшини — він стає зовсім іншою людиною, незримою, безтілесною, але існуючою для поколінь, а також і в пам’яті такого ж, як він селюка Конончука: «А Конончук держав у руках шматок хліба, що його дав йому Фавст з Поділля, і ридав». Образ Фавста — це споріднений образ Прометея Тараса Шевченка, Мойсея Івана Франка та Кам’яного господаря Лесі Українки.

Ідея оповідання — показати, що прагнення до незалежності України було притаманне не лише представникам інтелігенції, а й простим селянам, які задумувалися над сенсом свого існування. Письменник, переповідаючи трагедію новітнього Фауста, ніби застерігав від кривавої розправи над селя- нами, ніби заступався за ті тисячі жертв, які невдовзі поглинули сталінські концтабори. У 1930 році твори Григорія Косинки було заборонено видавати, а в 1934 р. влада знищила й письменника. Та ідея бунтарства проти насиль- ства з боку влади, прагнення власної гідності й честі залишилися у творах новеліста як взірець для наступних поколінь.

ПІ. Сприйняття й засвоєння учнями нового матеріалу

1. Евристична бесіда

• Хто такий дезертир?

• Назвіть ймовірні причини дезертирства?

• Якою людиною може бути дезертир?

• Уявіть собі, що ваш товариш, призваний до лав армії, раптом стає дезер- тиром. Змоделюйте ситуацію зустрічі з ним, •

60

2. «Мозковий штурм». Схема подій

Герой	Мета	Суперник	Помічник
Корній Дізіка — дезертир, який разом з бандою приблукав до рід- ного села	Знайти приста- нище, їжу, але не попастися на очі односельчан	Гострий. Хто він? Бандит чи коман- дир? У чому його схожість із док- тором Тагаба- том М. Хвильо- вого?	Розстріляний комуніст Матвій Киянчука. Моло- дець! А може Уляна?
Протагоніст. Уляна — його кохана. Вона любить	Бути щасливою із коханою люди- ною	Дзюба — багач.	Корній, який її теж любить і щасливим може бути тільки з нею. Його жит- тєві обставини не дають йому повністю віддатись коханій

2. Підсумок

Кільце замкнуто, бо для кожного з них мета має різний рівень досяжності: Уляна мріє про велике щастя, а Корній мріє про те, як би задовольнити свої потреби сьогодні. І тільки після зустрічі в полі з коханою задумується над спільною для них обох метою.

2. Дослідження ситуації

• Як умовна ситуація показує нам героя?

• Чи викликає він у нас відчуження?

• Як допомагає природа показати його стан?

• Які зорові образи постають перед нами? {Степ. Жита. Сонце. Чорногуз)

• Які слухові образи з’являються в новелі? (Бджола тріпоче крилом. Слово. Сміх. Нерви дзвенять. Степ дзвонить косами)

• Які почуття викликає герой?

• Що ми думаємо про зустріч його з Уляною?

• Чи зможуть вони бути щасливими?

2. Словникова робота

Імпресіонізм — художній напрям, заснований на принципі безпосеред- ньої фіксації вражень, спостережень, співпереживань. Сформувався у Фран- ції в другій половині XIX ст., насамперед у малярстві. Визначення похо- дить від назви картини Клода Моне «Враження. Схід сонця» («Impression. Soleil levaht», 1873). Наприкінці XIX ст. імпресіонізм поширився в європей- ському письменстві. Засновниками літературного імпресіонізму вважаються брати Конкури. Виявився він також у творчості Ґі де Мопассана, М. Пруста, К. Гамсуна, О. Уайльда, P. JI. Стівенсона, А. Шніцлера, А. Чехова, І. Буніна,

А. Анненського та ін.

Визначальні риси імпресіонізму:

• зображується не сам предмет, а враження від нього («Бачити, відчувати виражати — в цьому все мистецтво»,— проголошували Едмонд і Жуль Конкури);

• імпресіоністи орієнтуються на почуття, а не на розум;

• відмова від ідеалізації: ставлячи перед собою завдання зафіксувати реальні моменти, імпресіоністі найчастіше заперечували поняття ідеалізації й іде алу, адже ідеал відсутній у конкретній реальності;

•' часопростір ущільнюється й подрібнюється, предметом мистецької заці- кавленості стає не послідовна зміна подій і явищ (фабула), не соціаль- ний, логічно впорядкований історичний відрізок або період життя героя, а уривчасті фрагменти, відбиті у свідомості персонажа;

• герой імпресіоністичного твору цікавий не так своєю активністю, спрямо- ваною на перетворення зовнішнього світу, як саме «пасивною» здатністю

61

сприймати, реагувати на зовнішні збудники, бути носієм, навіть колек- ціонером вражень;

• найпоширенішим жанром імпресіонізму стає новела. Український імп- ресіонізм на тлі західноєвропейського мав яскравіше лірико-романтичне забарвлення, що зближувало його (а нерідко й змішувало зовсім) з нео- романтизмом та символізмом.

Поетика імпресіонізму відбилася у творчості М. Коцюбинського, В. Стефа- ника, М. Черемшини, частково О. Кобилянської, а також Г. Михайличенка, М. Хвильового, Є. Плужника та ін.

4. Закріплення вивченого

1. Робота в групах Пояснення й обговорення Чому?

Що, якби...

Чому б не...

За поданими формулами домислити запитання, дати на них відповідь, сформувати драматичні ролі для обох героїв залежно від їх навантаження (Герой. Протагоніст).

Орієнтовні запитання

1. група: Чому він не повернувся в рідне село? Чому, ставши дезертиром, потрапив до банди Гострого?

2. група: Що, якби він не зустрів Уляну? Що, якби його побачив Гострий з Уляною? Що, якби він вистрелив тоді, у житах, у Дзюбу?

3. група: Чому б не понести покарання, а потім жити чесно? Чому б не набратися сміливості й повстати проти бандитів?

2. Хвилина спогадів про Г. Косинку (читають заздалегідь підготовлені учні)

• Ім’я й діло Косинки міцно вплетені у вінок слави української літератури (В. Касіян).

• За своє коротке життя Григорій Косинка встиг написати небагато, але й цей доробок свідчить, що в його особі українська література мала тала- новитого співця української бідноти, дітям якої тільки «сниться молоко», глибокого знавця свого народу і його мови (П. Панч).

• Тонкий психолог, життєлюб, людинолюб, письменник визначного, наскрізь самобутнього таланту, істинний продовясувач художніх традицій Стефа- ника і Черемшини, Коцюбинського і Васильченка — такий був Косинка... ('Євген Шабліовський).

• Сьогоднішній читач, перегортаючи перевидані тепер твори Г. Косинки та переклади їх на російську мову, з подивом відкриває для себе цього талановитого письменника (Б. АнтоненкоДавидович).

4. Домашнє завдання

Написати творчу роботу «Як би склалося життя героя, якби він не став дезертиром?».

62

Урок № 14 КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 pp. ПОЕЗІЯ. ПРОЗА

Мета: перевірити рівень засвоєння вивченого матеріалу з теми; фор-

мувати вміння роботи з різнорівневими завданнями; розвивати навички узагальнення й аналізу вивченого матеріалу; вихову- вати прагнення самовдосконалення.

Тип уроку: контроль та коригування знань, умінь, навичок.

Обладнання: різнорівневі завдання.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку II. Пояснення вчителем методики виконання завдань контрольної роботи

Виконання завдання І рівня передбачає максимальну оцінку 0,5 б.,

2. рівня — 2 6., III рівня — 3 6.

3. Проведення тестової контрольної роботи

Варіант І Рівень І

Визначте правильне твердження:

1. 1920 р. виходить збірка П. Тичини під назвою А «Рідний край» Б «Чернігів»

В «Сталь і ніжність» Г «Замість сонетів і октав»

2. Представником авангардного мистецтва початку XX ст. є А М. Зеров Б М. Семенко

В Є. Плужник Г Г. Косинка

3. «Батько — вчитель, потім — завідуючий городською школою, нарешті — 1905 року — інспектор народних шкіл, мати — з дрібного землевласницького роду Яреськів — роду козацького...». Це запис із автобіографії

А М. Хвильового Б М. Зерова

В М. Рильського Г М. Семенка

4. Поезією М. Рильського про місто його дитинства — Київ є А «На білу гречку впали роси...»

Б «Яблука доспіли, яблука червоні...»

В «Слово про рідну матір»

Г «Ластівки літають, бо літається»

5. Показ жінки в часи революції, згубного впливу хибних ідей на людину та переродження комуністів у бездумних чиновників є темою твору М. Хвильового

А «Сентиментальна історія» Б «Я (Романтика)*

В «Кіт у чоботях» Г «Думки проти течії»

6. Два світи — минуле й майбутнє, буття й небуття, реальне й уявне — поєдналися в один у творі Г. Косинки

А «Мати» Б «На золотих богів»

В «Фауст» Г «В житах»

Рівень II

Дайте розгорнуту відповідь:

1. Які стильові тенденції переважають в індивідуальному стилі письмен- ника?

2. Яким вимальовується в поезії Є. Плужника образ його часу? Порівняйте з художніми свідченнями інших авторів.

3. М. Рильський оцінив першу збірку Г. Косинки як початок «епохи рево- люції». Чи виправдав новеліст ці сподівання?

Учитель:

Клас:

Дата:

63

Рівень III

Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:

• «Екзотичність мислення М. Семенка»;

• «Жінка в пореволюційному суспільстві» (за творами М. Хвильового);

• «Новели Г. Косинки — гарячий подих революції, селянської волі і сум бідняцької ниви (М. Стельмах)».

Варіант II Рівень І

Визначте правильне твердження

1. 1924 р. виходить збірка П. Тичини під назвою А «Вітер з України» Б «Плуг»

В «Сонячні кларнети» Г «Сковорода»

2. Перший друкований твір М. Семенка з’явився в журналі А «Україна» Б «Український вісник»

В «Українська хата» Г «Дзвін»

3. «Ми хочемо такої літературної обстановки, в якій будуть цінитися не маніфест, а робота письменника...». Ці слова належать критикові

А М. Семенку Б М. Хвильовому

В М. Зерову Г М. Рильському

4. «Неокласицизм» стилю М. Рильського найбільш ґрунтовно й влучно сформулював

А М. Зеров Б М. Семенко

В М. Хвильовий Г П. Тичина

5. Членом спілки пролетарських письменників «Гарт», одним із перших ініціаторів створення ВАПЛІТЕ є

А Є. Плужник Б М. Зеров

В Г. Косинка Г М. Хвильовий

6. Автором поетичних рядків «Вчись у природи творчого спокою В дні вереоіеві...» є

А П. Тичина Б М. Рильський

В Є. Плужник Г М. Семенко

Рівень II

Дайте розгорнуту відповідь:

1. Поясніть зв’язок літератури як мистецтва слова з провідними тенденці- ями свого часу.

2. Схарактеризуйте художню форму одного із сонет М. Зерова (за вибо- ром).

3. Розкрийте особливості гротеску в повістях М. Хвильового «Санаторійна зона» та «Сентиментальна історія».

Рівень III

Напишіть твір-мініатюру за однією з тем:

• «Спадщина «розстріляного відродження» — то важлива й цікава сторінка нашої культури»;

• «Вірші П. Тичини, М. Рильського — шедеври світової"літератури»;

• «Мої роздуми про новелістику Г. Косинки».

3. Підсумок уроку

4. Домашнє завдання

Скласти хронологічну таблицю життя й творчості Ю. Яновського.

64