цураються. Твір іскрометний, пересипаний такими мовними перлами, що запам’ятовуються надовго. Разом із тим не можна не відчути того болю й смутку автора, який прозирає між рядками, адже саме серед українців зна- ходяться найзапекліші вороги української мови, національної історії.

У літературі є багато засобів зображення комічного. Найчастіше вико- ристовуються такі: прагнення дійової особи показати себе не тим, ким вона є насправді; несподівані ситуації; надання предмету зображення невласти- вих йому рис; сполучення в реченні слів, які означають різнорідні поняття; неправильне розуміння персонажем якогось предмета чи явища; іронія — художній засіб, комічна сутність якого полягає в невідповідності між пря- мим змістом висловлювання і його справжнім (прихованим) значенням, що легко вгадується; використання або розуміння метафоричних фразеологізмів у прямому значенні; гра слів, побудована на використанні народної лексики; уживання гіперболи з метою висміювання зображеного; використання пест- ливих слів з метою висміювання; використання політичних термінів для зображення побутової події чи буденної роботи; використання вульгаризмів; парадокс — сполучення несумісних понять; гротеск — сатиричний художній прийом у літературі та засіб типізації, в основі якого лежить художня дефор- мація зображуваних предметів і явищ, нарочито карикатурне їх спотворення з метою гострішого виявлення суті.

2. Дослідницька робота

Знайти й аргументувати засоби комічного, що використовуються в п’єсі.

Наприклад

1. Несподівана ситуація.

Намагання Рини вплинути на брата за допомогою його кохання до подруги.

2. Використання народної лексики:

«Хтось одвів мене до дверей. Все — як у тумані. Не знаю, де я, чого прий- шов. Серця вже не чую. І раптом воно тьох! — перед очима якесь писане оповіщення. Немов не я, немов хтось інший за мене чита — (серце!). Список осіб, що міняють своє прізвище. Минько Панас на Мінервина Павла. Читаю, не розумію. Вайнштейн Шмуель-Калман-Беркович на Вершиних Самійла Миколайовича — читаю; Засядь-Вовк на Волкова, читаю. Ісидір Срайба на Алмазова, і тут все прояснилось. Я зрозумів, де я і чого прийшов, повер- нувся назад...».

4. Закріплення вивченого

Скласти стисле усне висловлювання на тему «Значення творчості М. Ку- ліша».

Орієнтовна відповідь. М. Куліш був митцем, який постійно прагнув новини в творчості — нових художніх засобів, прийомів, рішень; несподі- ваних думок, образів, конфліктів; нової, до нього ще не відкритої якості драматургічного світобачення. Він шукав і знаходив нові напрями розвитку мистецтва, літератури, драматургії, що потім ураховувалися іншими письмен- никами, художниками наступних поколінь. Куліш-драматург жив категорі- ями майбутнього художнього часу. А це — привілей митців світового рівня. Багатьма дорогами пройшов Микола Гурович Куліш — дорогами навчання, таврійського степу й України, дорогами війн, самовіддачі, духовного підне- сення, дорогами творчості, відкриття, переслідувань. За недовге життя йому довелося пережити ледь не все, що тільки може випасти на долю людини. І на всіх дорогах, в усіх життєвих випробуваннях він залишався яскравою постаттю, що прагне справедливості, краси й добра.

4. Підсумок уроку

Дати розгорнуту відповідь на питання «Чому п’єси М. Куліша називають “драмами ідей”?»

4. Домашнє завдання

Дібрати цитатний матеріал для написання творчої роботи на тему «Зна- чення п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло» вчора й сьогодні».

100

Урок № 26 КОНТРОЛЬНИЙ ТВІР-РОЗДУМ НА ТЕМУ: «ЗНАЧЕННЯ П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША “МИНА МАЗАЙЛО” ВЧОРА Й СЬОГОДНІ»

Мета: формувати уміння й навички створення творів- роздумів на

основі власного досвіду; розвивати зв’язне писемне мовлення учнів, уміння виражати свої літературні погляди, співвідно- сити їх із вивченим матеріалом; виховувати почуття гордості за приналежність до українського народу, любов і повагу до рідної мови.

Тип уроку: розвиток мовлення; урок формування умінь і навичок. Обладнання: пам’ятка написання творів-роздумів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

1. Організація початку уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

3. Актуалізація опорних знань учнів

1. Робота над пам’яткою написання творів-роздумів (плакат на дошці)

1. Сформулюйте тезу, яка буде виражати вашу згоду або незгоду (антитезу) з положенням, що потрібно довести.

2. Доберіть аргументи, які будуть доводити вашу тезу (антитезу). Для цього можна використати особистий досвід; досвід інших людей (за їхніми роз- повідями); тексти з книжок, журналів, газет; довідкову літературу; радіо- та телепередачі.

3. Аргументи мають бути переконливими (побудованими на логічності та послідовності їх мовленнєвої презентації), доречними, конкретними та різ- номанітними:

• факти з історії та життя відомих історичних осіб, які є частиною загаль- ного історичного досвіду людства й мають велике значення для переко- нання;

• приклади з художньої літератури збагачують розповідь, підсилюють автор- ську позицію й характеризують автора твору як вдумливого читача, обі- знаного у світовій (або національній) літературі.

4. Складіть план твору.

5. Подумайте над мовленнєвими засобами, які потрібно використати, щоб ваше висловлювання було послідовним, аргументованим, емоційним і ці- кавим.

2. Перевірка відповідності цитатного матеріалу обраній темі творчої роботи

3. Зразок твору

ЗНАЧЕННЯ П’ЄСИ МИКОЛИ КУЛІША « МИНА МАЗАЙЛО » ВЧОРА Й СЬОГОДНІ

У творі «Мина Мазайло» найвидатніший український драматург XX ст. Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двад- цяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас сміятися з комічних ситуацій, у які потрапляють герої, і разом із тим думати, як відродити нашу мову у всіх сферах життя.

В особі Мини Мазайла автор висміює українських перевертнів, які від- цуралися всього рідного, своєї нації, мови, культури. Сам головний персо- наж, його дружина та дочка Рина — це противники українізації. Усі родичі, окрім сина Мини Мокія, дуже бажають змінити своє «плебейське» прізвище Мазайло, яке здається їм «недоброзвучним», на Тюльпанова, Розова, Сіренєва або Алмазова, чи вже на крайній випадок — на Мазеніна.

Для зміни прізвища в них є кілька «дуже вагомих» підстав. По-перше, голові родини ніколи не щастило через це прізвище: у школі його на регіт

Учитель:

Клас:

Дата:

101