Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Document (43).doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
09.11.2018
Размер:
1.37 Mб
Скачать

і мрійник. Його філологічні коментарі захоплюють і чарують. Уля каже: «...Він на тебе словами отими тощо... аж пахне». Але коли він говорить дівчині замість слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно хотілось вам сказати...

Хотілось сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю! Давайте я вас україні- зую!» — то звучить смішним. У суперечці з батьком Мокій грубий, жорсткий, нестриманий. У нестямі кричить: «З новим прізвищем! У криницю!».

  1. група

Тітка мотря

Заскорузлості поглядів і ворожості до української мови, історії, куль- тури можна лише подивуватися, її репліки смішні, але й небезпечні. Поба- чивши на вокзалі напис українською «Харків», вона цілком серйозно питає: «Нащо, питаюсь, навіщо ви нам іспортили город?». Те, що в українській опері «Тарас Бульба» артисти співають по-українському вона називає «безобра- зієм». Її докази мають незаперечну логіку: «Да єтого не может бить, потому што єтого не може бить нікада!». Українська мова для неї — просто «австрі- яцька вигадка». Убивчим за силою сарказму є висловлювання тьоті Моті: «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі українізірованной». Вона рознервувалася, коли Уля сказала, що її ноги відповідають «українському стандарту», бо відразу кинулася крадькома вимірювати свої. Завдяки май- стерності й таланту М. Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в народі до роз- ряду прізвиськ.

Дядько тарас

Це теж гротескна фігура. Він виступає за збереження старого, патріар- хального, без урахування нових умов життя. Проте в суперечці, хто в кого «вкрав» слова, змінювати чи не змінювати прізвище Мазайлові, дядько вияв- ляється слабшим за тітку Мотю й здається на її милість. Є в нього й вислов- лювання, не позбавлені здорового глузду, продиктовані любов’ю до рідного краю й народу, глибоким знанням історії.

  1. група

Інші образи

Що стосується Лини й Рини, то це такі собі войовничі міщаночки, які повністю поділяють зневагу свого чоловіка й татуся до всього українського. Вони постійно милуються собою перед дзеркалом, кокетують й охають та аха- ють, беручись за серце, як шляхетні дівиці. Між собою ж мати й дочка роз- мовляють грубо, з лайками та образами, кожна вважає себе розумнішою за іншу, їхні повсякденні заняття — плітки, підглядання, обговорення нарядів та заздрість до тих, хто «добре влаштувався» в житті. Коли щось виходить за рамки їхнього розуміння та уявлення, воно піддається беззастережному осуду й навіть прокльону. Мати, дізнавшись про категоричну відмову сина міняти прізвище, пропонує: «Може, проклясти?». І дивується: «І в кого він такий удався? У кого? Здається ж і батько, і я всякого малоросійського слова уникали...». Отже, ці два сатирично-комедійні персонажі — уособлення тупого й зарозумілого міщанського середовища часів М. Куліша.

Трохи окремо стоїть у п’єсі постать У лі. Автор постійно підсміюється, іронізує в ремарках: «Уля — як Уля». Тобто така, як усі дівчати її кола. Вона самозакохано видивляється в люстерко, емоційно-сентиментальна, мрій- лива. Але мрії її поки що не простягаються далі «вигідної партії». Уля, як і її подруги, насторожено ставиться до українізації, теж прагне хоч трохи змінити прізвище Розсохина, щоб звучало не по-українськи — Розсоха.

Але коли вона познайомилася з Мокієм і закохалася в нього, то серцем сприй- няла його погляди. Під упливом Мокія Уля стала ходити до бібліотеки, читати, цікавитися мовою й до деяких «філологічних» висновків дійшла вже сама.

  1. Бесіда за твором

  • Коли й де відбуається дія? (Дія відбувається в домі Мини Мазайла на Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м. Харкова, у тридцяті роки XX ст., у період найбільшого поширення українізації)

  • Ми знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється українською мовою й хоче переробити своє прізвище. На яке саме? (На Мазайло-Квач)

97

  • Яким чином Мина прагне покращити знання з російської мови? (Хоче найняти вчительку російської мови)

  • 3 Якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)

  • Знайомлячи Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище Улі Розсохина на Розсоху. Навіщо? (Щоб догодити братові)

  • Із скількох сцен складається друга дія? (З дев’яти сцен) Стисло перека- жіть основні події.

  • Як саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя божеволіли від радості? (Разом з Миною вони починають перевдягатися, уявляючи різні способи звучання свого нового прізвища: Мазєніни. їхні репліки закінчуються рядками з того російського вірша, за допомогою якого вчителька вчить Мину пра- вильно говорити російською мовою. Газету вставляють у раму)

  • У чому звинуватили дядька Тараса? (У шовінізмі, чим він дуже незадо- волений).

  • Чим зацікавив вас цей твір як читачів?

  • Як дізнався Мина про зміну свого прізвища? (Мина Мазайло вичитує в газеті, що зміна прізвища вже відбулася)

  • За що звільнено з посади Мину? (За систематичний і зловмисний опір українізації)

  • Чи є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?

  1. Дослідницький практикум

Визначити проблематику комедії, спираючись на текст.

  1. Мовна проблема в комедії. Художнє відтворення проблеми українізації. (Твір М. Куліша висвітлює проблеми русифікації України, яку в 1920-х рр. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «україні- зацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Хар- кова 1920-х рр., відбиває говірку Харківщини тих часів. Головний герой Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на російське, більш благозвучне. Цим він сподівається підви- щити своє службове становище, здобути авторитет серед службовців. Минаперевертень, який хоче зректися не тільки рідної мови, а й свого національного «я». Герой бере уроки російської мови, намагається всю родину позбавити права розмовляти українською мовою, що й призводить до гострого, конфлікту в родині. Частиназа українізацію (син Мокій, дядько Тарас), а частиназа русифікацію (тьотя Мотя, Рина)

  2. Проблема вміння відстоювати свою думку. (П’єса «Мина Мазайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переконання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрівшись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчи- тися не соромитися себе, передусім свого походження та родини)

  3. Проблема стосунків між батьками й дітьми. (Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину»)

  1. Закріплення вивченого матеріалу

  2. Підсумок уроку. Заключне слово вчителя

М. Куліш був багатогранно обдарованим художником. Людиною винятко- вої творчої та громадянської енергії. Самобутнім новатором-експерементатором, усе, що він встиг зробити, написати, то був, підкреслював Ю. Смолич, «...лише початок, тільки перший несміливий ще приступ, тільки заспів і проба сил — все і в творчому, і в громадському житті Гуровича було ще попереду. Творчої та громадської енергії було в ньому закладено не на багато-багато десятиліть, і розвивався його талант не повільно, не спроквола, а бурхливо...— як не в кого з його сучасників».

  1. Домашнє завдання

Написати реферат на тему «Мова персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» як засіб їхньої характеристики».

98

с

Урок № 25

М. КУЛІШ. «МИНА МАЗАЙЛО». САТИРИЧНЕ ВИКРИТТЯ БЕЗДУХОВНОСТІ ОБИВАТЕЛІВ, ЯКІ ЗРІКАЮТЬСЯ СВОЄЇ МОВИ. ДРАМАТУРГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ АВТОРА У СТВОРЕННІ КОМІЧНИХ ХАРАКТЕРІВ ТА СИТУАЦІЙ

Мета: поглиблювати знання про драматургію, засоби творення коміч-

них ситуацій; показати зв’язок літератури та театрального мис- тецтва; виробляти вміння працювати з текстом, розуміти його; виховувати любов до рідного народу, інтерес до свого родоводу. Обладнання: список дат, що стосуються творчого шляху М. Куліша; слов- ник літературознавчих термінів.

І ПЕРЕБІГ УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

  1. Актуалізація навчальної діяльності учнів

  1. Інтелектуальна розминка

^ Назвіть події, з якими співвідносяться ці дати.

_ 1925 р.— ... (організація разом із М. Хвильовим ВАПЛІТЕ).

  1. р.— ... (перша п’єса «97»),

  1. р.— ... (комедію «Мина Мазайло» було знято з репертуару й невдо- взі охрещено «фашистською»).

  1. Перевірка домашнього завдання Коментар учителя

Із твору видно, як у Куліша боліло те, що одна з наймилозвучніших у світі мов — його рідна українська —■ стала пасербицею у своєму домі. Чому укра- їнська мова на своїй землі опинилася на задвірках? У комедії він розкрив, що причиною незавидного стану української мови є русифікація, яка породила нігілізм, зневіру в престижність нашої мови. Його завданням було пробу- дити почуття національної самоповаги, сприяти відродженню мови, а також духовності, культури. У різних епізодах в оригінальній формі письменник розкриває багатство, красу, національну своєрідність і неповторність україн- ської мови. Наприклад: «твої очі нагадують два вечірні озерця в степу». Яке прекрасне порівняння! Епітет «бразолійний» — темно-синій, а слово «бри- нить»... «Орел бринить. Це означає — він високо, ледве видно — бринить». «Можна сказати — озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок бринить...». «Або кажуть — думка бринить. Це треба так розуміти: тільки-тільки береться, вона ще неясна — бринить». «Спів бринить! Це, наприклад, у степу далеко ледве чути пісню...». «Губа бринить. Так на селі кажуть: аж губа бринить, так цілуватися хоче». Таким чином, мова ніби говорить: «Подивись, яка я багата та красива».

Або, навпаки, М. Куліш показує економію мовних засобів у порівнянні з російською мовою. По-російськи: «ночью при звездах не спится», а україн- ською — «зорію». Одним словом передається те, що російською мовою п’ятьма словами. Куліш радить учитися мови на зразках народної творчості піс- нях, думах, де наша мова збереглася в її первозданній основі.

Мова персонажів у п’єсі є одним із засобів їхньої характеристики. Про- аналізувавши словниковий запас літературного героя, можна зробити певні висновки.

Ознайомлення з учнівськими рефератами на тему «Мова персонажів п’єси М. Куліша «Мина Мазайло» як засіб їхньої характеристики».

І!І. Сприйняття учнями нового матеріалу

  1. Вступне слово вчителя

Микола Гурович Куліш обрав для свого твору жанр комедії, бо що, як не сміх, може найдошкульніше вдарити по Мазайлах, які роду свого

Учитель:

Клас:

Дата:

99

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]