
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Оголошення теми й мети уроку
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Мотивація навчальної діяльності учнів
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Мотивація навчальної діяльності учнів.
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Аналіз творів «Змовини», «На золотих богів», «Фавст»
- •Евристична бесіда
- •Підсумок
- •Дослідження ситуації
- •Словникова робота
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Вступне слово
- •1922-1925 Рр.— студент Київського політехнічного інституту.
- •1924 Р., 17 лютого — у київській газеті «Більшовик» з’являється перша публікація українською мовою — вірш «Дзвін» під псевдонімом Юрій Ней,
- •Р., 2 березня — у тій же газеті друкується перше оповідання «а потім німці тікали».
- •1925—1927 Рр.— редактор вуфку, головний редактор Одеської кінофа- брики.
- •1930 Р.— виходить роман «Чотири шаблі».
- •1932 Р.— з’являється друком перша п’єса «Завойовники».
- •1939 Р.— переїзд на постійне проживання до Києва; 31 січня — нагоро- джений орденом Трудового Червоного Прапора.
- •Р., з вересня — у газеті «За Радянську Україну» друкується перша новела воєнного часу «Коваль».
- •1941-1946 Рр.— відповідальний редактор журналу «Українська літера- тура» (з січня 1946 р.— «Вітчизна»).
- •1945 Р., листопад — 1946 р., березень — спеціальний кореспондент газети «Правда України» на Нюрнберзькому процесі.
- •Р., квітень — за цикл «Київські оповідання», опублікований у жур- налі «Знамя», присуджено Державну премію срср.
- •1954 Р., 16 лютого — прем’єра п’єси «Дочка прокурора» на сцені Київ- ського драматичного театру ім. Лесі Українки.
- •1954 Р., 25 лютого — помер ю.І. Яновський. Похований у Києві на Бай- ковому кладовищі.
- •Створення портфоліо письменника
- •Висловлювання відомих людей про Юрія Яновського
- •Творчий доробок митця
- •Коментування учнями епіграфу
- •Робота над романом «Вершники»
- •Теорія літератури
- •Опрацювання особливостей роману
- •Проаналізувати новелу «Подвійне коло».
- •Виписати висловлювання відомих людей про роман «Вершники».
- •Скласти хронологічну таблицю життєвого й творчого шляху іо. Янов-
- •Аналіз новели «Дитинство»
- •Визначте провідну думку твору.
- •Які образи сприяють емоційному наснаженню твору?
- •Проаналізуйте сюжетну лінію новели.
- •Аналіз новели «Шаланда в морі»
- •Схарактеризуйте образ Мусія Половця.
- •Опрацюйте тлумачний словник.
- •Передайте психологічну напруженість часу через розкриття образу Полов-
- •Скласти тестові завдання до теми «Життя й творчість ю. Яновського».
- •Опрацювати теоретичний матеріал підручника.
- •Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Валер’яна Під-
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •Повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Валер’яна Підмогильного
- •Р. Він береться разом з іншим українським письменником Гео ііІкурупієм за переклад статті Льва Троцького «Пролетарська культура й пролетарське мистецтво» для газети «Більшовик».
- •Грудня. Запитання: «з ким Ви з Ваших друзів і товаришів вели роз- мови шовіністичного й антирадянського характеру?».
- •Прочитати роман «Місто».
- •Підготувати усне повідомлення на тему: «Внесок в. Підмогильного в ук- раїнську літературу XX століття».
- •Теорія літератури
- •Ґрунтовно проаналізувати роман в. Підмогильного «Місто».
- •Дати характеристику образів-персонажів.
- •Своєрідність творчої спадщини
- •Теорія літератури
- •Гумор (використання дотепності та гри слів);
- •Скласти тестові завдання до теми «Життєвий і творчий шлях Остапа
- •Проаналізувати оповідання «Моя автобіографія».
- •Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
- •1930 Р.— «Вишневі усмішки закордонні;.
- •Аналіз збірки «Мисливські усмішки»
- •Робота в групах
- •Як варити і їсти суп із дикої качки скорочено (Стислий переказ)
- •Р. «Про позбавлення л. Курбаса звання народного артиста урср».
- •Грудня 1934 р. Під час похорону друга м. Куліш був заарештований. 15 червня 1937 р. Родина одержала останній лист від драматурга.
- •Аналітичне завдання. М. Куліш в оцінці критиків Прочитати й прокоментувати вислови.
- •Образ мини мазайла
- •Образ мокія
- •Тітка мотря
- •Дядько тарас
- •Інші образи
- •3 Якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)
- •Несподівана ситуація.
- •Використання народної лексики:
- •Написання творчих робіт на чернетках
- •Перевірка вчителем робіт
- •Закінчити творчу роботу.
- •Підготувати повідомлення про літературу в Західній Україні в 30-ті роки
- •Повідомлення учнів про літературу
- •Робота з епіграфом. Слово вчителя
- •Жовтня 1909 р.— майбутній поет народився на Лемківщині, у селі Новиці Горлицького повіту, у сім’ї священика Василя Кота; батько змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина.
- •1928—1934 Рр.— навчання у Львівському університеті.
- •Липня 1937 р.— поет раптово помирає.
- •Виразне читання поезії «Автопортрет»
- •Аналіз твору «Автопортрет» (збірка «Три перстені»)
- •Теорія літератури
- •Розповідь учителя про книгу «Зелене Євангеліє»
- •Виразне читання поезії «Вишні»
- •Аналіз вірша «Вишні»
- •Повторити матеріал конспекту, оглядово ознайомитися зі змістом книг митця «Привітання життя», «Книга Лева», «Зелена Євангелія».
- •Вивчити напам’ять вірш «Вишні».
- •Написати твір-мініатюру на одну з тем: «Моє розуміння поезії Антонича» або «Український образ світу в поезії Антонича».
- •Виразне читання напам’ять поезії «Вишні»
- •Фронтальна бесіда на повторення вивченого
- •Вивчити напам’ять одну поезію б.-і. Антонича (на вибір).
- •Прочитати твір о. Турянського «Поза межами болю».
- •Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Осипа Турян- ського.
- •Лекція вчителя. Жанрова своєрідність твору «Поза межами болю»
- •Фронтальне опитування за змістом твору
- •Усний літературознавчий коментар учнів
- •Письмова робота за картками
- •Варіант. Пояснити роль пейзажу у творі (на прикладах).
- •Варіант. Пояснити роль тропів у творі (на прикладах).
- •Повторення визначення дискусії
- •Слово вчителя
- •Ознайомлення з пам’яткою «Правила дискусії»
- •Правила побудови виступу
- •Слово вчителя
- •3 Якою точкою зору ви не можете погодитися?
і
мрійник. Його філологічні коментарі
захоплюють і чарують. Уля каже:
«...Він
на тебе словами отими тощо... аж пахне».
Але коли він говорить дівчині
замість
слів кохання: «Ах, Улю! Мені вже давно
хотілось вам сказати...
Хотілось
сказати, а тепер ще охотніше скажу: Улю!
Давайте я вас україні-
зую!» — то
звучить смішним. У суперечці з батьком
Мокій грубий, жорсткий,
нестриманий.
У нестямі кричить: «З новим прізвищем!
У криницю!».
група
Заскорузлості
поглядів і ворожості до української
мови, історії, куль-
тури можна лише
подивуватися, її репліки смішні, але й
небезпечні. Поба-
чивши на вокзалі
напис українською «Харків», вона цілком
серйозно питає:
«Нащо, питаюсь, навіщо
ви нам іспортили город?». Те, що в
українській опері
«Тарас Бульба»
артисти співають по-українському вона
називає «безобра-
зієм». Її докази
мають незаперечну логіку: «Да єтого не
может бить, потому
што єтого не може
бить нікада!». Українська мова для неї
— просто «австрі-
яцька вигадка».
Убивчим за силою сарказму є висловлювання
тьоті Моті:
«По-моєму, прілічнєє бить
ізнасілованной, нєжелі українізірованной».
Вона
рознервувалася, коли Уля сказала,
що її ноги відповідають
«українському
стандарту», бо відразу
кинулася крадькома вимірювати свої.
Завдяки май-
стерності й таланту М.
Куліша ім’я «тьотя Мотя» перейшло в
народі до роз-
ряду прізвиськ.
Це
теж гротескна фігура. Він виступає за
збереження старого, патріар-
хального,
без урахування нових умов життя. Проте
в суперечці, хто в кого
«вкрав» слова,
змінювати чи не змінювати прізвище
Мазайлові, дядько вияв-
ляється слабшим
за тітку Мотю й здається на її милість.
Є в нього й вислов-
лювання, не позбавлені
здорового глузду, продиктовані любов’ю
до рідного
краю й народу, глибоким
знанням історії.
група
Що
стосується Лини й Рини, то це такі собі
войовничі міщаночки, які
повністю
поділяють зневагу свого чоловіка й
татуся до всього українського.
Вони
постійно милуються собою перед дзеркалом,
кокетують й охають та аха-
ють, беручись
за серце, як шляхетні дівиці. Між собою
ж мати й дочка роз-
мовляють грубо, з
лайками та образами, кожна вважає себе
розумнішою
за іншу, їхні повсякденні
заняття — плітки, підглядання, обговорення
нарядів
та заздрість до тих, хто «добре
влаштувався» в житті. Коли щось
виходить
за рамки їхнього розуміння
та уявлення, воно піддається
беззастережному
осуду й навіть
прокльону. Мати, дізнавшись про
категоричну відмову сина
міняти
прізвище, пропонує: «Може, проклясти?».
І дивується: «І в кого він
такий удався?
У кого? Здається ж і батько, і я всякого
малоросійського слова
уникали...».
Отже, ці два сатирично-комедійні
персонажі — уособлення тупого
й
зарозумілого міщанського середовища
часів М. Куліша.
Трохи
окремо стоїть у п’єсі постать У лі.
Автор постійно підсміюється,
іронізує
в ремарках: «Уля — як Уля». Тобто така,
як усі дівчати її кола.
Вона самозакохано
видивляється в люстерко,
емоційно-сентиментальна, мрій-
лива.
Але мрії її поки що не простягаються
далі «вигідної партії». Уля,
як і її
подруги, насторожено ставиться до
українізації, теж прагне хоч трохи
змінити
прізвище Розсохина, щоб звучало не
по-українськи — Розсоха.
Але
коли вона познайомилася з Мокієм і
закохалася в нього, то серцем сприй-
няла
його погляди. Під упливом Мокія Уля
стала ходити до бібліотеки,
читати,
цікавитися мовою й до деяких
«філологічних» висновків дійшла вже
сама.
Бесіда
за твором
Коли
й де відбуається дія? (Дія
відбувається в домі Мини Мазайла
на
Н-ській вулиці, 27, Холодної Гори м.
Харкова, у тридцяті роки XX ст.,
у період
найбільшого поширення українізації)
Ми
знаємо, що Мокій Мазайло дуже захоплюється
українською мовою
й хоче переробити
своє прізвище. На яке саме? (На
Мазайло-Квач)
97
Тітка мотря
Дядько тарас
Інші образи
Яким
чином Мина прагне покращити знання з
російської мови? (Хоче
найняти
вчительку російської мови)
Знайомлячи
Улю з Мокієм, Рина перероблює прізвище
Улі Розсохина
на Розсоху. Навіщо?
(Щоб
догодити братові)
Із
скількох сцен складається друга дія?
(З
дев’яти сцен)
Стисло перека-
жіть основні події.
Як
саме Рина, Мазайлиха й тьотя Мотя
божеволіли від радості? (Разом
з
Миною вони починають перевдягатися,
уявляючи різні способи звучання
свого
нового прізвища: Мазєніни. їхні репліки
закінчуються рядками
з того російського
вірша, за допомогою якого вчителька
вчить Мину пра-
вильно говорити
російською мовою. Газету вставляють
у раму)
У
чому звинуватили дядька Тараса? (У
шовінізмі, чим він дуже незадо-
волений).
Чим
зацікавив вас цей твір як читачів?
Як
дізнався Мина про зміну свого прізвища?
(Мина
Мазайло вичитує
в газеті, що зміна
прізвища вже відбулася)
За
що звільнено з посади Мину? (За
систематичний
і зловмисний опір
українізації)
Чи
є в комедії персонажі, яким ви імпонуєте?
Дослідницький
практикум
Визначити
проблематику комедії, спираючись на
текст.
Мовна
проблема в комедії. Художнє відтворення
проблеми українізації.
(Твір
М. Куліша висвітлює проблеми русифікації
України, яку в 1920-х
рр. більшовицькі
ідеологи намагалися прикрити так
званою «україні-
зацією». П’єса
написана на матеріалі, який був
характерний для Хар-
кова 1920-х рр.,
відбиває говірку Харківщини тих часів.
Головний герой
Мина Мазайло з комічною
цілеспрямованістю намагається змінити
своє
прізвище на російське, більш
благозвучне. Цим він сподівається
підви-
щити своє службове становище,
здобути авторитет серед службовців.
Мина
— перевертень,
який хоче зректися не тільки рідної
мови, а й свого
національного «я».
Герой бере уроки російської мови,
намагається всю
родину позбавити
права розмовляти українською мовою,
що й призводить
до гострого, конфлікту
в родині. Частина
— за
українізацію (син Мокій,
дядько
Тарас), а частина
— за
русифікацію (тьотя Мотя, Рина)
Проблема
вміння відстоювати свою думку. (П’єса
«Мина Мазайло» навчає
нас відстоювати
свої вподобання та переконання, не
боятися сказати
вголос думку. Навіть
зустрівшись із різними тьотями мотями,
минами,
ринами, не варто тихо
погоджуватися з усім, ними сказаним.
Треба вчи-
тися не соромитися себе,
передусім свого походження та родини)
Проблема
стосунків між батьками й дітьми. (Мокій
і Мина, хоча батько
й син, але в житті
вони є антиподами. Треба вміти слухати
один одного,
приймати спільні рішення,
шукати «золоту середину»)
Закріплення
вивченого матеріалу
Підсумок
уроку. Заключне слово вчителя
М.
Куліш був багатогранно обдарованим
художником. Людиною винятко-
вої
творчої та громадянської енергії.
Самобутнім новатором-експерементатором,
усе,
що він встиг зробити, написати, то був,
підкреслював Ю. Смолич,
«...лише початок,
тільки перший несміливий ще приступ,
тільки заспів і проба
сил — все і в
творчому, і в громадському житті Гуровича
було ще попереду.
Творчої та громадської
енергії було в ньому закладено не на
багато-багато
десятиліть, і розвивався
його талант не повільно, не спроквола,
а бурхливо...—
як не в кого з його
сучасників».
Домашнє
завдання
Написати
реферат на тему «Мова персонажів п’єси
М. Куліша «Мина
Мазайло» як засіб
їхньої характеристики».
98
3 Якою метою матуся вирішила написати листа до тьоті Моті в Курськ? (Щоб вона негайно приїхала й вмовила Мокія змінити погляди)
с
Урок
№ 25
М.
КУЛІШ. «МИНА МАЗАЙЛО». САТИРИЧНЕ
ВИКРИТТЯ
БЕЗДУХОВНОСТІ ОБИВАТЕЛІВ,
ЯКІ ЗРІКАЮТЬСЯ СВОЄЇ МОВИ.
ДРАМАТУРГІЧНА
МАЙСТЕРНІСТЬ АВТОРА
У СТВОРЕННІ
КОМІЧНИХ ХАРАКТЕРІВ ТА СИТУАЦІЙ
Мета: поглиблювати
знання про драматургію, засоби творення
коміч-
них
ситуацій; показати зв’язок літератури
та театрального мис-
тецтва; виробляти
вміння працювати з текстом, розуміти
його;
виховувати любов до рідного
народу, інтерес до свого родоводу.
Обладнання:
список
дат,
що
стосуються творчого шляху М. Куліша;
слов-
ник літературознавчих термінів.
І ПЕРЕБІГ
УРОКУ
Мотивація
навчальної діяльності.
Оголошення
теми й мети уроку
Актуалізація
навчальної діяльності учнів
Інтелектуальна
розминка
^ Назвіть
події, з якими співвідносяться ці дати.
_ 1925
р.— ... (організація
разом із М. Хвильовим ВАПЛІТЕ).
р.—
... (перша
п’єса «97»),
р.—
... (комедію
«Мина Мазайло» було знято з репертуару
й невдо-
взі охрещено «фашистською»).
Перевірка
домашнього завдання
Коментар
учителя
Із
твору видно, як у Куліша боліло те, що
одна з наймилозвучніших у світі
мов
— його рідна українська —■ стала
пасербицею у своєму домі. Чому укра-
їнська
мова на своїй землі опинилася на
задвірках? У комедії він розкрив,
що
причиною незавидного стану
української мови є русифікація, яка
породила
нігілізм, зневіру в престижність
нашої мови. Його завданням було
пробу-
дити почуття національної
самоповаги, сприяти відродженню мови,
а також
духовності, культури. У різних
епізодах в оригінальній формі
письменник
розкриває багатство,
красу, національну своєрідність і
неповторність україн-
ської мови.
Наприклад: «твої очі нагадують два
вечірні озерця в степу». Яке
прекрасне
порівняння! Епітет «бразолійний» —
темно-синій, а слово «бри-
нить»...
«Орел бринить. Це означає — він високо,
ледве видно — бринить».
«Можна сказати
— озеро бринить. А от іще кажуть: сніжок
бринить...». «Або
кажуть — думка
бринить. Це треба так розуміти:
тільки-тільки береться,
вона ще неясна
— бринить». «Спів бринить! Це, наприклад,
у степу далеко
ледве чути пісню...».
«Губа бринить. Так на селі кажуть: аж
губа бринить,
так цілуватися хоче».
Таким чином, мова ніби говорить:
«Подивись, яка
я багата та красива».
Або,
навпаки, М. Куліш показує економію
мовних засобів у порівнянні
з російською
мовою. По-російськи: «ночью при звездах
не спится», а україн-
ською — «зорію».
Одним словом передається те, що російською
мовою п’ятьма
словами. Куліш радить
учитися мови на зразках народної
творчості —
піс-
нях,
думах, де наша мова збереглася в її
первозданній основі.
Мова
персонажів у п’єсі є одним із засобів
їхньої характеристики. Про-
аналізувавши
словниковий запас літературного героя,
можна зробити певні
висновки.
Ознайомлення
з учнівськими рефератами на тему «Мова
персонажів п’єси
М. Куліша «Мина
Мазайло» як засіб їхньої характеристики».
І!І.
Сприйняття учнями нового матеріалу
Вступне
слово вчителя
Микола
Гурович Куліш обрав для свого твору
жанр комедії, бо що,
як не сміх, може
найдошкульніше вдарити по Мазайлах,
які роду свого
Учитель:
Клас:
Дата:
99