Джон Донн

Сон

Любовь моя, когда б не ты,

Я бы не вздумал просыпаться:

Легко ли отрываться

Для яви от ласкающей мечты?

Но твой приход - не пробужденье

От сна, а сбывшееся сновиденье;

Так неподдельна ты, что лишь представь -

И тотчас образ обратится в явь.

Приди ж в мои объятья, сделай милость,

И да свершится все, что не доснилось.

Не шорохом, а блеском глаз

Я был разбужен, друг мой милый;

То - ангел светлокрылый,

Подумал я, сиянью удивясь;

Но, увидав, что ты читаешь

В душе моей и мысли проницаешь

(В чем ангелы не властны) и вольна

Сойти в мой сон, где ты царишь одна,

Уразумел я: это ты - со мною;

Безумец, кто вообразит иное!

Уверясь в близости твоей,

Опять томлюсь, ища ответа:

Уходишь? Ты ли это?

Любовь слаба, коль нет отваги в ней;

Она чадит, изделье праха,

От примеси стыда, тщеславья, страха.

Быть может (этой я надеждой жив),

Воспламенив мой жар и потушив,

Меня, как факел, держишь наготове?

Знай, я готов для смерти и любови.

(Переклад Г. М. Кружкова)

Джон Донн Священный сонет XIV

Бог триединый, сердце мне разбей!

Ты звал, стучался в дверь, дышал, светил,

Но я не встал... Так Ты б меня скрутил,

Сжег, покорил, пересоздал в борьбе!..

Я - город, занятый врагом. Тебе

Я б отворил ворота - и впустил,

Но враг в полон мой разум захватил,

И разум - твой наместник - все слабей...

Люблю Тебя - и Ты меня люби:

Ведь я с врагом насильно обручен...

Порви оковы, узел разруби,

Возьми меня, да буду заточен!

Твой раб - тогда свободу обрету,

Насильем возврати мне чистоту!..

(Переклад Д. В. Щедровицького)

Джон Донн Гимн Богу-отцу

Простишь ли грех, в котором я зачат? -

Он тоже мой, хоть до меня свершен, -

И те грехи, что я творил стократ

И днесь творю, печалью сокрушен?

Простил?.. И все ж я в большем виноват

И не прощен!

Простишь ли грех, которым те грешат,

Кто мною был когда-то совращен?

И грех, что я отринул год назад,

Хоть был десятки лет им обольщен,

Простил?.. И все ж я в большем виноват

И не прощен!

Мой грех - сомненье: в час, когда призвать

Меня решишь, я буду ли спасен?

Клянись, что Сын твой будет мне сиять

В мой смертный миг, как днесь сияет Он!

Раз Ты поклялся, я не виноват,

И я прощен!..

(Переклад Д. В. Щедровицького)

Джон Донн

Медитация XVII (отрывок)

Кто не поднимет взор к Солнцу, когда оно восходит? Но сможет ли кто оторвать взгляд от кометы, когда она вспыхивает в небесах? Кто не прислушается к звону колокола, о чем бы тот ни звонил? Но кто сможет остаться глух к колокольному звону, когда тот оплакивает уход из мира частицы нас самих?

Нет человека, что был бы сам по себе, как остров; каждый живущий – часть континента; и если море смоет утес, не станет ли меньше вся Европа, меньше - на каменную скалу, на поместье друзей, на твой собственный дом. Смерть каждого человека умаляет и меня, ибо я един со всем человечеством. А потому никогда не посылай узнать, по ком звонит колокол, он звонит и по тебе.

Джон Донн.

Прощание, возбраняющее печаль

Как шепчет праведник: пора! -

Своей душе, прощаясь тихо,

Пока царит вокруг одра

Печальная неразбериха,

Вот так безропотно сейчас

Простимся в тишине - пора нам!

Кощунством было б напоказ

Святыню выставлять профанам.

Страшат толпу толчки земли,

О них толкуют суеверы,

Но скрыто от людей вдали

Дрожание небесной сферы.

Любовь подлунную томит

Разлука бременем несносным:

Ведь цель влеченья состоит

В том, что потребно чувствам косным.

А нашу страсть влеченьем звать

Нельзя, ведь чувства слишком грубы;

Неразделимость сознавать -

Вот цель, а не глаза и губы.

Связь наших душ над бездной той,

Что разлучить любимых тщится,

Подобно нити золотой,

Не рвется, сколь ни истончится.

Как ножки циркуля, вдвойне

Мы нераздельны и едины:

Где б ни скитался я, ко мне

Ты тянешься из середины.

Кружась с моим круженьем в лад,

Склоняешься, как бы внимая,

Пока не повернет назад

К твоей прямой моя кривая.

Куда стезю ни повернуть,

Лишь ты - надежная опора

Того, кто, замыкая путь,

К истоку возвратится скоро.

Л. де Гонгора

* * *

Допоки золота з волоссям не рівняти

Твоїм, бо сонце в нім спалахує щомить,

Допоки осяйне твоє чоло глядить

Так споневажливо на лілій білі шати;

Допоки уст твоїх пильнує, щоб зірвати,

Очей ще більше, ніж краси живих суцвіть,

А шиї грація твоєї всіх манить,

I гордий свій тріумф не звично їй справляти,-

Вживай свої уста, волосся і чоло,

I шию перше, ніж все те, що так принадно

Кришталем, вицвітом і золотом було,

Не тільки на срібло обернеться безрадно

Чи на розтоптану фіалку,- ні, на тлінь,

На прах, на персть, на дим, і зникне, наче тінь

.

Л.де Гонгора

Даме с ослепительно белой кожей, одетой в зеленое

Ни стройный лебедь, в кружевные всплески

Одевший гладь озерного стекла

И влагу отряхающий с крыла

Под золотистым солнцем в перелеске,

Ни снег, в листве соткавший арабески,

Ни лилия, что стебель в мирт вплела,

Ни сливки на траве, ни зеркала

Алмазных граней в изумрудном блеске

Не могут состязаться в белизне

С белейшей Ледой, что, зеленой тканью

Окутав дивный стан, явилась мне;

Смирило пламень мой ее дыханье,

А красота умножила вдвойне

Зеленый глянец рек и рощ сиянье.

Л. де Гонгора

До ревності

Ти - стану найяснішого тумани,

Ти - аду шал, змія ти, в драговині

Народжена, що криє в зеленінні

Пахучих лук жало неублаганне!

У нектарі кохань дання ти тьмяне,

Ти - в чаші кришталевій подих тліні,

Меч, що завис лише на волосині,

Любовним поривам гальмо захланне!

Вернись в місця похмурі, де була ти,

О ревносте, любові вічний кате,

Або вселися в царство жаху люте.

Ні, в нім не змістишся: що дотепер ти

Не спромоглась себе саму пожерти,

Від пекла більшою ти мусиш бути.

Л. де Гогора

До троянди

Постала вчора, завтра щоб сконати!

Хто дав тобі минущості зажити?

Була ти сяйна, щоб так мало жити.

Невже задля ніщоти процвіла ти?

Якщо в красі обман пережила ти,

Побачиш скоро чар її убитий,

Бо в ній, красі твоїй, лежав укритий

Випадок надто рано смерть прийняти.

Коли тебе рука потужна зріже

(Таким є садівництва призволяння),

Погубить уділ твій дихання хиже.

Не розцвітай же! Він, тиран, чатує;

В ім'я життя відроч своє постання:

Воно - твоє, і смерті передує.

Л. де Гонгора

Галерник

На галері, на турецькій

I до лави там прикутий,

Руки на весло поклавши,

Очі втупивши додолу,

Він, драгутівський невільник,

Біля узбереж Марбельї

Нарікав під звук суворий

Ланцюга й весла своїх:

"О святе іспанське море,

Славний береже і чистий,

Коне, де незмірна безліч

Сталася нещасть наморських!

Ти ж бо є те саме море,

Що прибоями цілує

Краю батьківського мури,

Короновані і горді.

Про дружину принеси ти

Вістку і скажи, чи щирі

Плач її і всі зітхання,

Що мені і тут лунають.

Бо якщо полон мій справді

Ще оплакує, як легко

Ти могло б південні води

Перлами перевершити!

Дай же, о криваве море,

Відповідь; тобі не тяжко

Це вчинити, якщо правда,

Що і води мають мову.

Але ти німуй, о море,

Якщо смерть її забрала;

Хоч цього не сміє статись,

Бо живу я поза нею,

Бо прожив я десять років

Без свободи і без неї

В вічній каторзі при веслах

Не вбиває сум нікого".

Враз потужно розгорнулось

Шестеро вітрил галерних,

I звелів йому наглядач

Всю свою ужити силу.

Семінарське заняття № 3. Картина світобудови в поемі Д.Мільтона «Втрачений рай»

1. Сюжет поеми «Втрачений рай»: його основа, задум. Функція біблійного міфу.

2. Композиція твору та числова символіка.

3. Образна система поеми.

– «людина» в системі образів (Адам і Єва);

– Сатана – востання проти Бога;

– архангели;

– образ Бога.

4. Тема свободи волі в поемі.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

6. Алексеев М.П. Английская литература. Л., 1991.

7. Гражданская З.Т. От Шекспира до Шоу: Английские писатели XVI - XXвв. М., 1992.

8. Аникст А.А. Дж.Мильтон и его поэма «Потерянный рай» // Наука и религия. 1976. № 9. С.54-57.

9. Чамеев А.А. Дж.Мильтон и его поэма «Потерянный рай». Л., 1986.

Семінарське заняття № 4. П’єр Корнель і Жан Расін — творці класицистичної трагедії

1. Принципи класицистичної трагедії в «Мистецтві поетичному» Буало (законспектувати основні положення трактата «Мистецтво поетичне»)).

2. П’єса Корнеля «Сід» і художні принципи французького класицизму;

• особливості конфлікту;

• система персонажів;

• елементи поетики. «Три єдності».

3. Класицистична концепція характеру і конфлікту в трагедії Ж.Расіна «Федра»:

• конфлікт та його художнє рішення;

• образна структура;

• поетика.

4. Порівняйте трагедії Корнеля і Расіна. В чому їх жанрова схожість. Які відмінності?

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

6. Леонов С.А. Литература классицизма в школьном изучении. – М., 1997.

7. Кадышев Н. Расин. – М., 1989.

8. Шалагінов Б.Б. Класицизм у французькій літературі // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.

9. Бахмутский В. Время и пространство во французской классической трагедии XVII века // Бахмутский В. В поисках утраченного. М., 1994.

10. Козлова Н. П. Ранний европейский Классицизм (XVI – XVII вв.) / Литературные манифесты западноевропейских классицистов. - М., 1980. (електрон. ресурс)

11. Виппер Ю.Б. Драматургия Расина / Виппер Ю. Б. Творческие судьбы и история. (О западноевропейских литературах XVI - первой половины XIX века). - М., 1990 (електрон. ресурс)

Семінарське заняття № 5 Жанрова своєрідність «високої комедія» Ж. Б. Мольєра

1. Жанр «високої» комедії в творчості Мольєра. Відхилення від канонів класицистичної поетики.

2. Концепція героя і своєрідність конфлікту в «високих» комедіях:

• «Тартюф»;

• «Дон Жуан»;

• «Міщанин-щляхтич».

3. Схематизм образів — виразників певних вад, їх належність до конкретного соціального середовища. Образ слуги в комедіях Мольєра.

4. Засоби творення комічного у п’єсах Мольєра. Виховний потенціал п’єс.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. версія)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. версія)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Бордонов Ж. Мольер. – М., 1983.

6. Искусство Франции XVII-XVIII веков // Дмитриева Н. А. Краткая история искусств. Вып. 2. Северное Возрождение: страны Западной Европы XVII-XVIII века. – М., 1990.

7. Ніколенко О.М. Король комедії. Система уроків вивчення п’си Ж.Б.Мольєра «Міщанин-шляхтич» у культурологічному контексті // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. –№ 5.

8. Скуратівський В. Мольєр // Всесвіт. – 1972 – №3.

9. Булгаков М.А. Жизнь господина де Мольера – Спб., 2002.

10. Жованик Л. Основні проблеми й конфлікти п’єси Мольєра «Міщанин-шляхтич» // Зарубіжна література. – 2006. – № 45.

11. Шалагінов Б.Б. Класицизм у французькій літературі // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2

12. Шалагінов Б.Б. Жан-Батіст Мольєр // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.

Семінарське заняття № 6. Філософська проза XVIII століття: «Кандід» Вольтера і «Племінник Рамо» Д.Дідро

1. Просвітницька проблематика філософської повісті Вольтера «Кандід».ЇЇ жанрова своєрідність.

2. Система образів в творі. Втілення в образах головних героїв певних філософських ідей.

3. Специфіка образу Ельдорадо як пародії на утопію.

4. Жанрова природа повісті «Племінник Рамо» Д.Дідро і традиції античних діалогів.

5. Філософська проблематика і соціальна сатира в діалозі Дідро «Племінник Рамо».

6. Позиція автора в творі. Філософ («Я») як виразник поглядів просвітителів.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. версія)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. версія)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Артамонов С.Д. Вольтер и его век. – М., 1980.

6. Барская Т. Дени Дидро. – Л., 1962.

7. Клочкова Л.А. Усе на краще у цьому кращому із світів. Два уроки за повістю Вольтера «Кандід, або Оптимизм» // Зарубіжна література. – 2004. – № 12.

8. Лімборський І.В. Вольтер і Україна // Зарубіжна література. – 1999. – № 3.

9. Шалагінов Б.Б Література «просвітницького раціоналізму» у Франції // Всесвітня література та культура. – 2004. – № 2.

10. Шалагінов Б.Б. Усе на краще в цьому найкращому зі світів? // Зарубіжна література. – 2004. – № 12.

Семінарське заняття № 7. Англійський просвітницький роман. Д. Дефо «Робінзон Крузо»

1. Історія створення та джерела роману «Робінзон Крузо».

2. Жанрові особливості роману Д.Дефо:

• «шахрайський» роман,

• мемуарна література,

• «література подорожей».

3. Просвітницька концепція Д. Дефо в романі «Робінзон Крузо»:

• Локк «tabula rasa»;

• Руссо «природна людина»;

• раціоналізм Декарта;

• емпіризм Бекона.

4. Образи Робінзона і П’ятниці як протиставлення цивілізації та природи.

5. *Традиція «робінзонад» в світовій літературі.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

6. Аникин Г., Михальская Н. История английской литературы. М., 1988.

7. Урнов Д. Вехи традиции в английской литературе. М., 1986.

8. Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения. М., 1966.

9. Катеринчук О.М. «Робінзон Крузо» як сюжетна модель світової робінзонади // Всесвітня література. – 2004. – № 10.

10. Пригодій С.М. Модель ідеального суспільства. Яка вона? Компаративне дослідження моделі в романах Д. Дефо «Робінзон Крузо», Дж. Свіфта «Мандри Гулівера та ін. українських, американських різножанрових просвітницьких текстах // Всесвітня література. – 2000. –№ 12.

11. Фурсова Л.О. Уроки з вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо» та повісті «Пурпурові вітрила» О. Гріна // Зарубіжна література. – 2004. – № 7.

12. Штигайло В. Подорож на острів Відчаю. Підсумковий урок за романом Д. Дефо «Робінзон». // Зарубіжна література. – 2003. – № 48.

Семінарське заняття № 8. Просвітницька проблематика роману Г.Філдінга «Історія Тома Джонса, знайди».

1. Жанрова специфіка. Композиція роману та її ідейна спрямованність. Функція епіграфу.

2. Тип просвітницького ідеалу в образі Тома

3. Кохання Тома Джонса й Софьї Вестерн як зразок просвітницької утопії.

4. Система образів і значення «фону».

5. Основні засоби створення образів сквайра Олверті, Бріджит, Партриджа, сквайра Вестерна, Тома Джонса, Блайфила, Софьї, леди Белластон, лорда Фелламара (навести приклади з тексту).

6. Образ оповідача, значення його мови.

7. Гумор та іронія в творі.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Роджерс П. Генри Филдинг: Биография. М., 1984.

4. Соколянский М.Г. Творчество Генри Филдинга. Киев, 1975.

5. Декс П. Семь веков романа. М., 1963. С. 198 - 217.

6. Елистратова А.А. Филдинг // Елистратова А.А. Английский роман эпохи Просвещения. М., 1966. С. 251-310.

7. Кеттл А. XVIII век: Введение в историю английского романа. М., 1966. С.78-105.

8. Роджерс П. Генри Филдинг: Биография. М., 1984.

9. Шкловский Б. Повести о прозе. М., 1966. Т.2. С. 71-94.

10. Аникин Г. В., Михальская Н. П. История английской литературы. – М.,1985.

11. Елистратова А. Английския роман эпохи Просвещения. – М., 1966.

12. Кагарлицкий Ю. Великий роман и его создатель // Филдинг Генри. История Тома Джонса, найденыша. Часть первая. – М., 1982. – С. 3-18.

Семінарське заняття № 9. Традиції та новаторство в п’єсах Ф. Шиллера «Розбійники», «Підступність та кохання».

1. Драма «Розбійники» як відбиття концепції «Бурі й натиску».

2. Особливості соціально-морального конфлікту в драмі «Розбійники».

3. Головний герой п’єси як просвітницький ідеал. Реалізація теми шляхетного розбійника в образі Карла Моора.

4. Просвітницька проблематика драми Шиллера «Підступність та кохання». Жанрове новаторство п’єси.

5. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнього втілення. Використання відомого літературного мотиву.

6. Система художніх образів в драмі «Підступність та кохання».

7. Руссоїстський пафос драми «Підступність та кохання».

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

6. Ланштейн П. Жизнь Шиллера. — М., 1984.

7. Шалагінов Б.Б. Німецька література XVIII ст. / Вікно в світ. – 1999. – № 1.

8. Либинзон З.Е. Фридрих Шиллер. – М., 1990.

9. Лозинская Л.Ф. Шиллер. – М., 1990.

10. Дашкевич Н.  «Мещанская трагедия «Коварство и любовь» (роздруківка на кафедрі).

Семінарське заняття № 10. Філософська трагедія Й.В.Ґете «Фауст»

1. Джерела сюжету «Фауста» Гете. Переосмислення відомого сюжету в дусі просвітницьких та гуманістичних ідей.

2. Жанрово-композиційні особливості трагедії. Філософська проблематика трагедії. Роль «Прологу в театрі» і «Прологу на небі».

3. Система образів трагедії.

• Шлях пошуків Фауста, його еволюція.

• Ідейно-композиційне значення образу Мефістофеля.

• Місце Маргарити в духовних пошуках Фауста.

• Вагнер і Фауст. Смисл зіставлення. Концепція наукового пізнання.

• Біблійні, міфологічні образи, алегоричні фігури, їх функції в творі Гете.

4. Смисл фіналу твору.

Література:

1. История зарубежной литературы ХVІІ в.: Учебник для филол. спец. вузов (под. ред. З.И. Плавскина). – М., 1987. (електрон. ресурс)

2. Пахсарьян Н.Т. История зарубежной литературы 17-18 вв.: Учебно-методическое пособие. – М., 1996. (електрон. ресурс)

3. Артамонов С.Д. История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: Учебник для вузов. – М., 1988.

4. Шалагінов Б. Зарубіжна література. Від античності до початку ХІХ сторіччя. – Київ, 2007.

5. Наливайко Д.С.Искусство: направления, течения, стили. – К., 1981.

6. Аникст А. «Фауст» Гете. - М., 1980.

7. Максимова Л. «Мислити і діяти, діяти і мислити, діяти і мислити» (Тези до уроків, присвячених вивченню «Фауста» Гете) // Вікно в світ. – 1999. – № 3.

8. Маркіна Л. Пізнати світ: Методичні нотатки до першої частини «Фауста» Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 3.

9. Тарасова Н. Образ Фауста у світовій літературі // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 2.

10. Угрин А. Конфликт добра и зла в изображении человеческой природы (Опорная схема к «Фаусту» Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 3.

11. Шалагінов Б.Б. Й.В.Гете // Вікно в світ. – 1999. – № 1.

12. Шалагінов Б. «Фауст» Й.В. Гете: людина поміж Богом і дияволом // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. – № 12.

13. Бич В. Історія життєвих шукань Фауста // Зарубіжна література. – 2004. – № 46.

14. Шалагінов Б.Б. Шлях Гете: Життя. Філософія. Творчість. Посібник для вчителя. – Харків, 2003.

Семінарське  заняття  №  11. «Недоросль» Д.І. Фонвізіна як перша соціально-політична комедія

1. Історія створення комедії. Відображення просвітительських поглядів Фонвізіна в творі.

2. Проблематика комедії Д.Фонвізіна: проблема виховання, проблема кріпацтва, проблема державного нагляду за діяльністю поміщиків.

3. Жанрова специфіка (елементи «сльозної» міщанської драми, сатири та утопії) та сюжетно-композиційна своєрідність комедії.

4. Система образів в комедії: групування персонажів по моральному принципу; образи-типи, роль другорядних персонажів у комедії.

5. Відхилення Д.Фонвізіна від канонів класицизму.

Література:

1. Буранок О.М. Русская литература XVIII века: Учебно-методический комплекс. – М., 2002.

2. История русской литературы ХI - ХIХ веков: Учеб. пособие для студентов: В 2 ч. - М., 2000. - Ч. I.

3. Берков П.Н. История русской комедии XVIII века. –86. Л., 1977.

4. Рассадин С.Б. Сатиры смелый властелин. –М., 1986.

5. Искович И.В. «Бригадир» и «Недоросль». – Л., 1979.

6. Русская литература XVIII века: Словарь-справочник / Под. ред. В.И.Федорова. – М., 1997.

7. Орлов П.А. История русской литературы XVIII века: Учебник для университетов. –М., 1991 (електрон. ресурс).

8. Лебедева О.Б. История русской литературы XVIII века: Учебник. – М., 2000. (електрон.ресурс).

9. История русской литературы. В 4-х томах. Том 3. – Л., 1980 (електрон. ресурс).

Семінарське заняття № 12. Сентиментальна повість М.М. Карамзіна «Бедная Лиза»

1. Етико-естетична програма М.Карамзіна. Роль мистецтва в розвитку душі та зародженні внутрішньої потреби добра.

2. Зовнішній та внутрішній конфлікти в повісті та особливості їх вирішення.

3. Гуманно-демократична тенденція повісті. Відношення оповідача до героїв.

4. Створення нового типу героя. Сенс назви.

5. Динаміка й мінливість почуття як засіб створення психологічної складності характерів головних героїв повести.

6. Психологічна функція пейзажу в творі. Природа як діюча особа.

7. Реалізація принципів сентименталізму в творі.

Література:

1. Буранок О.М. Русская литература XVIII века: Учебно-методический комплекс. – М., 2002.

2. История русской литературы ХI - ХIХ веков: Учеб. пособие для студентов: В 2 ч. - М., 2000. - Ч. I.

3. Русская литература XVIII века: Словарь-справочник / Под. ред. В.И.Федорова. – М., 1997.

4. Орлов П.А. Русская сентиментальная повесть. – М., 1979.

5. Павлович С.Е. Пути развития русской сентиментальной повести XVIII века. – Саратов, 1974.

6. Орлов П.А. История русской литературы XVIII века: Учебник для университетов. –М., 1991 (електрон. ресурс).

7. Лебедева О.Б. История русской литературы XVIII века: Учебник. – М., 2000. (електрон.ресурс).

8. История русской литературы. В 4-х томах. Том 3. – Л., 1980 (електрон. ресурс).

Семінарське заняття № 13. Поезія Г.Р. Державіна: від класицизму до преромантизму.

1. Життєвий та поетичний шлях Г.Державіна.

2. Теми часу і Абсолюту в філософських одах Державіна («Бог», «На смерть кн. Мещерского», «Водопад», «Река времен»).

3. Вірші про поета і поезію. Традиції Анакреонта («Соловей», «Лебедь», «Памятник», «Венец бессмертия», «Соловей во сне», «Богатство»).

4. Поява образу приватної людини та її життя в поезії Г.Державіна. («Евгению. Жизнь Званская», «Деревенская жизнь»).

5. Пластичність художнього світу Г.Державіна: увага к деталям, колористика. Стилістичне новаторство Г.Державіна («Похвала сельской жизни», «Приглашение к обеду»).

6. *Гораціанські та анакреонтичні мотиви в творчості Г.Державіна.

Література:

1. Буранок О.М. Русская литература XVIII века: Учебно-методический комплекс. – М., 2002.

2. История русской литературы ХI - ХIХ веков: Учеб. пособие для студентов: В 2 ч. - М., 2000. - Ч. I.

3. Русская литература XVIII века: Словарь-справочник / Под. ред. В.И.Федорова. – М., 1997.

4. Орлов П.А. История русской литературы XVIII века: Учебник для университетов. –М., 1991 (електрон. ресурс).

5. Западов А.В. Поэты XVIII века: М.В.Ломоносов, Г.Р.Державин. – М., 1979.

6. Западов А.В. Державин и поэтика русского классицизма // Проблемы изучения русской литературы XVIII века. – Л., 1983.

7. Западов А.В. Поэтический путь Державина. – М., 1983.

8. Лебедева О.Б. История русской литературы XVIII века: Учебник. – М., 2000. (електрон.ресурс).

9. История русской литературы. В 4-х томах. Том 3. – Л., 1980 (електрон. ресурс).

Семінарське заняття № 14. Роман Г.Уолпола «Замок Отранто» як перший «готичний роман».

1. Готичний роман: виникнення, жанрова своєрідність, попередня літературна традиція.

2. Таємниця, злочин та розплата як основні структурні елементи готичного роману.

3. Роль надприродного у розвитку сюжету у романі «Замок Отранто».

4. Замок – як простір готичного роману.

5. Позитивні образи – зв’язок із сентиментальною літературою (Ізабела, Матільда, Теодор).

6. Образ Манфреда як зразок готичного лиходія.

7. Роль готичного роману в світовій літературі.

Література:

1. Соловьева Н.А. История зарубежной литературы: Предромантизм. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 272 с.

2. Соловьева H.A. У истоков английского романтизма. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – 230 с.

3. Жирмунский В.М., Сигал Н.А. У истоков европейского романтизма // Уолпол. Казот. Бекфорд. Фантастические повести. – Л., 1967.

4. Луков Вл.А. Предромантизм: Монография. – М.: Наука, 2006. – 683 с. – Библиогр.: с. 618-653

5. История зарубежной литературы XVIII века: Учеб. для филол. Спец. Вузов / Л. В. Сидорченко, Е. М. Апенко, А. В. Белобратов и др.; Под ред. Л. В. Сидорченко. — 2-е изд., испр. и доп. — М.: Высш. шк.; 2001. — 335 с.

6. Ладыгин М.Б. Предромантические тенденции в романе Х.Уолпола «Замок Отранто» // Проблемы метода и жанра в зарубежной литературе. – М.: МГПИ, 1977. – С.20-34