2. Стратегічна мета, принципи, підходи і завдання молодіжної політики україни.......................………….......................................

Стратегічна мета молодіжної політики України полягає у забезпеченні для молоді рівних можливостей і умов, які дозволять молоді набути знання, навички і компетенцію, щоб повною мірою брати участь в усіх галузях суспільного життя. Молодіжна політика здійснюється з врахуванням важливості залучення молодих людей до її формулювання, реалізації та розвитку. Зважаючи на виклики, з якими стикаються молоді люди, молодіжна політика здійснюється з переконаннями, що молодь має значний потенціал у їх подоланні, а також у просуванні основних цінностей розбудови України, як демократичної, правової та соціальної держави.

Молодіжна політика здійснюється на базі існуючої української нормативної бази, а також з врахуванням міжнародних документів. Розуміючи важливість молодіжної політики, як однієї з найважливіших, щодо розбудови держави, а також враховуючи потребу відповідно реагувати на нові ситуації та виклики, принципами молодіжної політики є:

1.1. Дотримання прав людини і розвиток демократії, з особливим акцентом на наступному:

- забезпечення повного використання молодими людьми прав людини, відчуття власної гідності, і заохочення їхньої відданості власній справі та патріотизму;

- сприяння активній участі молодих людей в демократичних процесах та інституціях громадянського суспільства;

- сприяння рівним можливостям для участі всіх молодих людей в усіх аспектах їхнього повсякденного життя;

- забезпечення де-факто гендерної рівності та недопущення всіх форм насильства на гендерному ґрунті;

- сприяння усвідомленій освіті та свідомим діям молодих людей щодо довкілля і сталого розвитку територій, збереження природного, екологічного, культурного та історичного середовища;

- полегшення доступу всіх молодих людей до інформації та консультаційних послуг;

1.2. Співіснування в різноманітних суспільствах (в суспільстві), з особливим акцентом на наступному:

- заохочення молодих людей сприяти, в своєму повсякденному житті, культурній різноманітності, міжкультурному діалогу і співпраці та релігійним потребам;

- недопущення всіх форм дискримінації, расизму, ксенофобії та екстремізму і протидія їм;

- підтримка ініціатив молодих людей та їхніх організацій в недопущенні та стримуванні конфліктів, а також в їхньому вирішенні шляхом діалогу;

- підтримка роботи української молоді з молодими людьми третіх країн - біженцями, особами, що шукають притулку, та переміщеними особами; (то пріоритет молодіжноъ політики? Вроді викинули )

- подальше заохочення субрегіональної та міжнародної співпраці молоді в Європі та Світі;

- стимулювання молодих людей сприяти глобальній солідарності та співпраці. (я б вживав стимулювання)

1.3. Відповідність потребі соціальної інтеграції молодих людей та підвищення її конкурентноздатності, з особливим акцентом на наступному:

- підтримка самостійності молодих людей, їхнього доступу до гідних умов життя;

- сприяння доступу молодих людей до освіти, навчання і трудового життя, зокрема, шляхом заохочення і визнання неформальної освіти;

- підтримка переходу молодих людей від освіти до ринку праці, шляхом посилення можливостей для одночасного закінчення освіти і повноцінного включення до праці;

- забезпечення рівного права молодих людей на доступ до творчих і артистичних діяльностей, спортивної діяльності;

- підтримка інтеграції у суспільство молодих людей, які проживають в умовах бідності, залишилися без освіти;

- заохочення діалогу і солідарності між людьми різних поколінь.

Державна політика реалізується органами державної влади та місцевого самоврядування. Практична реалізація вищезазначених пріоритетів органами державної влади та місцевого самоврядування стосовно розвитку молодіжної політики і співпраці ґрунтується на таких підходах:

1. співпраця органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розвитку молодіжної політики, з центром уваги на встановленні стандартів роботи органів влади та підтримці їхнього втілення на практиці;

2. співпраця з організаціями системи ООН, Радою Європи, Європейським Союзом та іншими міжнародними інституціями, що працюють в інтересах молоді стосовно розвитку молодіжної політики;

3. партнерство з іншими зацікавленими сторонами і службами, громадськими структурами, що задіяні у сферах, важливих для молодіжної політики;

4. спільне управління, як унікальний і цінний механізм співпраці між владою і молодіжними організаціями;

5. виокремлення молодіжної політики Кабінету Міністрів як окремого стратегічного напрямку і продовження посилення координації та співпраці на адміністративних і політичних рівнях між діяльністю усіх органів державної влади в інтересах молоді;

6. систематичний відбір оптимальних форм підтримки програм у сфері молодіжної політики та оцінка ефективності їх впровадження;

7. докладання зусиль для забезпечення запланованих програм адекватними бюджетними коштами для молодіжного сектору;

8. робота з мультиплікаторами молодіжної політики, а також підтримка розвитку якісної роботи молоді та її визнання, у галузях праці, освіти і навчання молоді;

9. міжкультурне навчання щодо праці, освіти і навчання молоді, а також неформальні методи освіти, особливо важливі для сприяння міжкультурному діалогу боротьбі з расизмом і нетерпимістю;

10. заохочення і підтримка розбудови мобільності молоді та обмінів з країнами Європи та загалом з іншими країнами світу щодо праці, освіти і навчання молоді;

11. молодіжні дослідження і співпраця між молодими дослідниками і розробниками програм молодіжної політики та нормативних документів, підтримка роботи практиків в молодіжній сфері;

12. здійснення досліджень, випуск публікацій та оприлюднення освітніх і учбових матеріалів щодо молодіжних досліджень і знань молоді, для підтримки роботи молоді та молодіжної політики;

13. створення мережі Європейських молодіжних центрів на базі будинків молоді, координація роботи з іншими центрами, у першу чергу з центрами патріотичного виховання молоді, які також необхідно створити;

14. створення консультативно-дорадчих органів на усіх рівнях влади з комплексного забезпечення та аналізу молодіжної політики та координації зв’язків з громадськістю.

Пріоритетними завданнями державної молодіжної політики є:

- забезпечення рівних умов та можливостей для отримання якісної освіти;

- зміцнення патріотичних настроїв та патріотичне виховання молоді;

- створення рівних умов та можливостей отримання якісних медичних послуг та пропагування здорового способу життя;

- надання гарантій участі та впливу молоді на процеси управління громадами, в яких проживають молоді люди, розширення можливостей самоврядування;

- створення умов для розвитку молодіжного самоврядування у закладах освіти та громадах;

- залучення молоді до членства у дитячих та молодіжних громадських організаціях, забезпечення участі молодіжних громадських організацій у процесах прийняття рішень органами державної влади та місцевого самоврядування;

- виховання загальнолюдських цінностей демократичного суспільства, підвищення рівня громадської активності, морально-етичних засад, правової культури;

- протидія розвитку екстремізму, насильства та асоціальних форм поведінки в молодіжному середовищі;

- стимулювання громадської активності молоді шляхом створення системи сприяння молодіжним організаціям, органам учнівського та студентського самоврядування тощо, волонтерству;

- створення дієвого інституту соціальних послуг для молоді;

- збереження та збагачення національних традицій, культурної спадщини націй, народностей та культур;

- забезпечення рівних можливостей використання інформаційного простору;

- підтримка розвитку фізичної культури та спорту;

- удосконалення механізму ефективного партнерства та взаємодії місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з дитячими та молодіжними громадськими організаціями у формуванні та реалізації державної молодіжної політики;

- підтримка розвитку інституту сім’ї та дитини, родини загалом;

- створення безпечного довкілля;

- зменшення чисельності української молоді серед зовнішніх трудових та інших мігрантів;

- забезпечення гарантій для професійної самореалізації молоді, надання послуг у сфері працевлаштування, підтримки розвитку молодіжного бізнесу та підприємництва;

- підвищення рівня свідомого ставлення молоді до здорового способу життя, боротьби з шкідливими звичками;

- розширення та ефективне використання мережі оздоровчо-спортивних закладів та закладів культури;

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері реалізації державної молодіжної політики, в тому числі врегулювання питань міжнародного молодіжного співробітництва;

- сприяння інтеграції молоді до європейського та світового демократичних просторів.

В основі здійснення безпосередніх заходів органами державної влади та місцевого самоврядування знаходиться прийняття молодіжних програм. Базовим є досвід з реалізації Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004-2008 роки, затвердженої Законом України від 18 листопада 2003 року, а також досвід реалізації програм молодіжної політики обласними, районними та міськими радами. Мета програм полягає у створенні правових передумов для формування соціально-активної життєвої позиції молоді та її самореалізації у відповідності до засад державної молодіжної політики.

Виконання програм можливе шляхом:

• удосконалення нормативно-правової бази у сфері реалізації державної молодіжної політики;

• врегулювання питань міжнародного молодіжного співробітництва та його розвиток, сприяння інтеграції молоді до світової та європейської молодіжної спільноти;

• підвищення рівня громадянської свідомості молоді, патріотичного виховання, формування та розвитку особистості на засадах духовності, загальнолюдських цінностей, толерантності, правової культури;

• пропагування здорового і безпечного способу життя, формування позитивного ставлення молоді до фізичного та інтелектуального самовдосконалення, морально-етичної поведінки;

• збереження та розширення мережі спортивних закладів та закладів культури, що мають на меті організацію та забезпечення змістовного дозвілля, відпочинку, навчання молоді;

• сприяння розвитку самозайнятості та підприємницької діяльності молоді, вдосконалення роботи з професійної орієнтації молоді відповідно до потреб ринку праці;

• налагодження ефективної співпраці органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з дитячими та молодіжними громадськими організаціями у формуванні та реалізації молодіжної політики.

Виконання програм фінансується за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів та інших джерел. Обсяги бюджетного фінансування визначаються щороку під час затвердження бюджетів на відповідний рік.