- •Г.Т.Кловак
- •Тема 1: учитель як дослідник педагогічного процесу
- •1.1. Дослідницька діяльність як важлива складова роботи вчителя сучасної школи
- •1.2. В.О.Сухомлинський про педагогічне дослідження в роботі вчителя
- •Тема 2: зміст і організаційна структура наукових досліджень в україні
- •2.1. Наука. Загальні поняття та визначення.
- •2.3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
- •2.4. Галузеві наукові установи. Академія педагогічних наук.
- •Тема 3: організація науково-педагогічних досліджень Зміст теми:
- •3.1. Складові частини наукової праці
- •3.2. Вибір теми дослідження як один із факторів успіху наукової роботи.
- •3.4. Особливості роботи над літературними джерелами.
- •Пам 'ятка: Як працювати з книгою
- •Тема 4: курсова (дипломна, магістерська) робота як кваліфікаційне дослідження
- •4.1. Курсова (дипломна, магістерська) робота: загальна характеристика
- •Література:
- •Тема 5: аналіз основних понять наукового дослідження
- •5.1. Значення наукових понять для розвитку педагогічної думки
- •Тема 6: загальна характеристика методів педагогічного дослідження
- •6.2. Педагогічне спостереження
- •6.3. Соціологічні методи дослідження
- •Переваги та вади опитування
- •6.7, Теоретичні методи дослідження
- •Тема 7: педагогічний досвід. Методи вивчення й узагальнення
- •Досвіду
- •Тема 8: педагогічний експеримент Зміст теми:
- •8.1. Поняття про педагогічний експеримент
- •8.2. Основні етапи проведення експериментального
- •8.3. Зміст, організація та методика формувального експерименту
- •Тема 9: педагогічна діагностика в роботі вчителя сучасної школи
- •9.1. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики
- •9.2. Об'єкти педагогічної діагностики
- •9.3. Структура діагностичного дослідження
- •9.4. Сутність і зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ
- •9,5. Рівні педагогічної діагностики
- •9.6. Організаційні вимоги до проведення педагогічної діагностики
- •Тема 10: діагностичні методики вивчення педагогічних явищ Зміст теми:
- •10.1. Діагностика стану навчального процесу в класі
- •10.2. Діагностика уроку.
- •10.4. Методика вивчення дитячого колективу
- •Тема 11: використання статистичних методів у педагогічних дослідженнях
- •11.1. Поняття про статистику, її значення для педагогічної науки
- •11.2. Найпростіший спосіб статистичної обробки кількісних показників
- •11.3. Методи зведення експериментальних досліджень.
- •Тема 12: культура наукової праці Зміст теми:
- •12.1. Психологічні механізми забезпечення наукової творчості.
- •12.3. Робочий день дослідника й організація його робочого
- •13.3. Стилістичні Особливості пньтіпг™ Іш
- •13.8. Захист наукової роботи
- •13.9. Вимоги до оцінювання студентських наукових робіт
- •Додатки
- •1. Загальна частина
- •4. Порядок захисту дипломних робіт
- •3. Організація виконання магістерської роботи
- •4. Порядок захисту магістерських робіт
- •Тема 1: Учитель як дослідник педагогічного процесу 5
- •Тема 2: Зміст і організаційна структура наукових досліджень
- •Тема 12: Культура наукової праці 201
- •Тема 13: Основні вимоги до оформлення та критерії
2.3. Національна Академія наук - головний науковий центр України
Як науковий центр Академія наук почала свою діяльність від 27 пктопада 1918 року. Цього дня гетьман Української Держави Павло І коропадський підписав указ про створення Української Академії
були рр.), рр.),
и.Іук. Президентами академії за всі роки її діяльност и Иернадський (1919-1921 рр.). В.Лепський (1922-1928 'І Заболотній (1928-1929 рр.), О.Богомолець (1930-1946 ' ).І Іалладін (1946-1962 рр.), з 1962 р. - Б. Патом.
Надання Національній Академії наук (НАНУ) рангу вищої наукової установи України зумовлене об'єктивними потребами І успільства в поглибленні та систематичній розробці фундаментальних проблем у галузі суспільного життя, природознавства і техніки. Вона має особливий статус, закріплений у правовому положенні про Академію та спирається на матеріальне й к'.чнічне забезпечення держави. Національна Академія як спеціалізований вищий галузевий орган науки здійснює координацію пгіх наукових досліджень в Україні.
Мета діяльності Національної Академії наук України визначена в 1 1 Статуті :
розвиток фундаментальних досліджень з провідних напрямків
суспільних і природничих наук;
здійснення перспективних наукових досліджень, безпосередньо
пов'язаних із розвитком виробництва, передовсім у визначальних
галузях технічного прогресу;
виявлення принципово нових можливостей науково-технічного
прогресу та підготовка рекомендацій для їх застосування в
народному господарстві;
вивчення та узагальнення досягнень світової науки та сприяння
найбільш повній їх реалізації в суспільній практиці [24, 36].
Відповідно до чинного Статуту Національна Академія наук поєднує у своєму складі видатних учених України. Членів академії опирають її загальні збори. Вони мають академічні звання - член-кпреспондент і дійсний член (академік) Національної академії наук.
Офіційно вважається, що членами-кореспондентами НАНУ опираються вчені, які збагатили науку видатними науковими працями, а дійсними членами - вчені, завдяки яким наука збагатилася працями першочергового наукового значення. До складу Національної Академії наук України входить близько 200 академіків і понад 350 'Іпенів-кореспондентів.
За даними 2000-го року до складу Академії входило 78 науково-дослідних інститутів і 74 підприємства дослідно-конструкторської та виробничої бази. До найвідоміших академічних інститутів належать інститути: електрозварювання, кібернетики, математики, надтвердих матеріалів, проблем матеріалознавства, фізико-технічний низьких температур [24, 42].
Науковими установами Національної Академії наук України вважаються:
Центральний науково-природничий музей; Центральний ботанічний сад;
Національна наукова бібліотека ім. В.Вернадського; Видавництво "Наукова думка".
Центральний науково-природничий музей (створений у 1966р. в Києві) об'єднує кілька музеїв, які є відділеннями відповідних інститутів академії: археологічний, ботанічний, геологічний, зоологічний і палеонтологічний.
Центральний ботанічний сад створений в 1936 р. в Києві. В його колекціях на площі понад 130 гектарів близько 13 тисяч видів, форм і сортів рослин з усіх континентів світу. Створено ботаніко-географічні ділянки, що відтворюють типові ландшафти України, а також монокультурні колекції (сирингарій, розарій та ін.). Центральний ботанічний сад координує роботу ботанічних садів України.
Національна наукова бібліотека ім. В.Вернадського (заснована в 1919 р. у Києві) містить у своїх фондах понад 10 млн. одиниць зберігання, в тому числі близько 297 тисяч рукописів. У фонді рідкісної книги зберігаються перші видання слов'ян, рукописи ХІ-ХІУ століть і багато стародруків. Бібліотека проводить міжнародний книгообмін, видає бібліографічні довідники тощо.
Видавництво "Наукова думка" (засноване в 1922 р. у Києві) - одне з найбільших в Україні за випуском наукової літератури, Видає літературу з усіх галузей сучасної науки: монографії, тематичні збірники наукових праць, довідники, словники, наукові журнали, вибрані твори видатних учених України та класиків української літератури, науково-популярну літературу.
Для зміцнення зв'язків науки з виробництвом, посилення координації наукової роботи в установах Академії наук, міністерствах і відомствах та вищих навчальних закладах в Україні створено наукові центри. Вони об'єднують усі наукові установи Академії наук за територіальним принципом. Таких центрів шість: Донецький, Північно-Східний (Харків), Західний (Львів), Північно-Західний (Київ), Південний (Одеса), Придніпровський (Дніпропетровськ^.
28
Кожний центр має потужний науковий потенціал. Свідченням нього можуть бути кількісні показники. Наприклад, система Донецького наукового центру об'єднує зусилля 10 закладів НАН України, 74 галузеві науково-дослідні інститути, 94 проектно-конструкторські організації, 34 вищі заклади освіти. У центрі працюють близько 14 тис. наукових співробітників, серед яких 615 докторів і майже 3,5 тис. кандидатів наук.