Тема 12. Докази

66. Технікум звернувся з позовом до бібліотекаря Пили-пенка про стягнення 500 грн. - вартості книг, що бракує у бібліо­теці технікуму.

У судовому засіданні відповідач пояснив суду, що нестача книг на зазначену суму трапилася не з його вини, а тому, що не було створено умов для належного їх зберігання. Бібліотека, якою він завідував, знаходилася у коридорі, шафи з книгами по­гано зачинялися, приходячи на роботу, нерідко бачив шафи від­чиненими, про що двічі повідомляв директора технікуму. На цій підставі відповідач просив відмовити позивачеві у позові.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

24

посилаючись на те, що відповідач визнавав факт нестачі на 500 грн.

Які факти повинна доказувати кожна сторона у цій справі? Що таке пояснення сторін і визнання як засіб доказуван­ня?

67. Лещенко подала позов до Власової про виселення її через неможливість сумісного проживання. Позивачка зазначила, що відповідачка систематично ображає її непристойними слова­ ми. Для підтвердження своїх пояснень Лещенко просила викли­ кати свідками Нілову і Баранову, сусідок по квартирі, і подала характеристику, в якій зазначалося, що позивачка є добросовіс­ ною працівницею.

Відповідачка Власова подала до суду медичну довідку про те, що вона хвора на гіпертонію, а також довідку з місця ро­боти, що вона виконує виробничий план, але створює в колективі конфліктні ситуації.

Які факти мусить довести колена сторона? Чи є в дано­му випадку доказові факти і чи може суд ними скористатися? Які засоби доказування можуть бути використані у цій справі?

68. Кутузов подав позов до Смирнова про стягнення боргу у сумі 1200 грн. за розпискою і, підтверджуючи свої вимоги, про­ сив допитати свідків Молюта, Сердюка, Нечитайло, які були при­ сутніми при укладенні договору позики і підписалися у розписці. Смирнов заперечував проти позову, посилаючись на те, що у присутності своєї жінки Смирнової сплатив борг, але розписку у позивача не витребував.

Вирішіть питання про належність і допустимість дока­зів у даній справі.

69. Пасюк подала позов до Линьова про встановлення ба­ тьківства і стягнення аліментів на дочку Олену і просила задово­ льнити її вимоги, посилаючись на те, що була з відповідачем у близьких стосунках: більше року він приходив до неї у гуртожи­ ток, що можуть підтвердити її подруги Смих та Іванова. За ви­ сновком судово-акушерської експертизи вона завагітніла у період зустрічей з відповідачем, а за висновком судово-біологічної екс­ пертизи батьківство відповідача щодо її дитини не виключається. Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що,

25

хоча й мав з позивачкою близькі стосунки, батьком бути не міг, оскільки у момент зачаття перебував у відрядженні.

Які факти підлягають доказуванню? Які факти має до­казувати кожна сторона? Які засоби доказування можуть бути використані у цій справі?

70. Подаючи позов про поділ майна до Кравченко, Петін просив суд негайно допитати свідка Косенка, який знаходився у лікарні в тяжкому стані, розшукати грошовий вклад відповідачки у банках м. Харкова, накласти арешт на кореспонденцію, що надходить на поштамт на ім'я відповідачки, тому що вона одер­ жує листи від свого знайомого з порадами, як ввести в оману суд і не дати можливості виграти процес.

Як повинен діяти суддя? Викладіть підстави, засоби, по­рядок забезпечення доказів?

71. Туркенич подала позов до Огрутинського про стяг­ нення аліментів. Позивачка зазначила, що у 1998 - 2000 рр. вона перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних стосунках і 10 червня 2000 р. народила сина. Після народження дитини від­ повідач зобов'язався надавати допомогу на її утримання, але ро­ бить це нерегулярно і в меншому розмірі, ніж має можливість. Вона є інвалідом, отже, сама утримувати дитину не спроможна. Позивачка на обґрунтування позову як у своїй заяві до суду, так і у свідченнях в судовому засіданні зазначила, що відповідач, осе­ лившись у 1993 р. у її квартирі, вів із нею спільне господарство, дитину зразу після її народження взяв на своє виховання й утри­ мання, але останнім часом надає матеріальну допомогу нерегуля­ рно.

На підтвердження цих доказів вона представила суду лис­тування, що велося між нею та відповідачем у 1998 р.; довідку з будинкоуправління № 3 м. Одеси про те, що відповідач проживав на її житловій площі з 1998 р. по 2000 р.; довідки про заробіток її та відповідача і просила викликати у судове засідання й допитати як свідків Поліщук, Капінус, Лущик. Свідки показали, що сторо­ни проживали однією сім'єю, відповідач приносив продукти і гроші позивачці, а також передавав гроші через свого товариша і переказував поштою.

Рішенням суду Жовтневого району м. Одеси від 1 серпня

26

2001 р. у позові Туркенич відмовлено. Судова колегія апеляцій­ного суду ухвалою від 13 жовтня 2001 р. рішення залишила без зміни.

Відмовляючи у позові, суд посилався на те, що позивачка не подала докази на підтвердження того, що відповідач нерегуля­рно надавав їй матеріальну допомогу на утримання дитини і що за матеріальним станом не може її утримувати.

Чи правильні дії суду?

72. Сорокіна подала позов до Куліш про визнання недійс­ ним обмін квартирами, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він був проведений із порушенням установленого порядку без нале­ жного дозволу житлових органів. Позивачка стверджувала, що вона надала відповідачці двокімнатну квартиру лише для тимча­ сового користування. З проханням до житлово-побутової комісії про обмін житлової площі вона не зверталася.

У судовому засіданні адвокат, який брав участь у справі по захисту інтересів Куліш, заявив клопотання про виклик до су­ду колишнього начальника ЖЕКу Лихтцеєра для з'ясування об­ставин відкриття особових рахунків на позивачку та відповідачку після здійсненого ними обміну квартирами. Суд виніс ухвалу про задоволення цього клопотання і визнав за необхідне ознайомлен­ня із домовою книгою.

Про виконання даної ухвали у протоколі судового засі­дання було зроблено такий запис: "Суд прибув на місце для огля­ду домової книги та для розмови з Лихтцеєром". У справі немає документа з поясненнями Лихтцеєра під час розмови, а також протоколу огляду домової книги.

Рішенням у справі позовні вимоги Сорокіної було задово-лено. Обмін квартирами, проведений позивачкою та відповідач­кою, визнано недійсним. Суд зобов'язав Куліш і осіб, які прожи­вають з нею, переселитися в однокімнатну квартиру, де відпові­дачка мешкала раніше. Двокімнатна квартира перейшла в корис­тування сім'ї Сорокіної.

Куліш подала апеляційну скаргу на рішення суду.

Чи підлягає скарга задоволенню?

73. У серпні 2001 р. ВАТ звернулося до суду з позовом до Омельчука про стягнення 670 грн.

27

У позовній заяві було зазначено, що відповідач працював завідуючим магазином, який належить ВАТ, і вступив у злочин­ний зв'язок із колишнім заготівником цього товариства Швецем. Останній ЗО червня 2000 р. виписав відповідачеві безтоварну на­кладну на 670 грн., а Омельчук 6 липня 2001 р. виписав на Швеця касовий ордер на цю суму.

Вироком Володимирецького районного суду від 24 берез­ня 2001 р., яким засуджено Швеця, суму 670 грн. віднесено на Омельчука.

Рішенням Зарічанського районного суду від 5 січня 2002 р. із Швеця стягнуто 670 грн.

Стягуючи позовну суму із Швеця, суд виходив з того, що недостача на суму 670 грн. фактично була не в Омельчука, а саме у Швеця, який за допомогою безтоварної накладної передав її відповідачеві.

Швець звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення про стягнення з нього 670 грн. і поста­новити нове рішення про стягнення позовної суми з Омельчука.

Чи підлягає задоволенню апеляційна скарга Швеця?

74. Дзержинським районним судом м. Харкова розгляда­лася справа за позовом Самолова до Зайцева про стягнення 2000 грн. за договором позики. У судовому засіданні Зайцев по­зову не визнав і пояснив суду, що між ним та позивачем договору позики ніколи не укладалось і грошей від позивача він не отри­мував.

На підтвердження своїх позовних вимог Самолов заявив клопотання, в якому просив заслухати у судовому засіданні таєм­но зроблений ним аудіозапис, із змісту якого можна зробити ви­сновок про наявність договору позики і те, що Зайцев визнавав наявність боргу. Відповідач і його представник проти задоволен­ня клопотання заперечував.

Розглянувши клопотання і заперечення відповідача та йо­го представника, суд відмовив у задоволенні клопотання.

Чи правильні дії суду?

28