- •Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
- •Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
- •Тема 3. Методологічні засади глобалістики
- •Тема 4. Глобалістика і прогностика
- •Тема 5. Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Плани семінарських занять
- •Методологічні засади глобалістики
- •Методичні засади глобалістики
- •Глобалістика і прогностика
- •Цивілізаційні контури розв’язання глобальних проблем сучасності
- •Демографічне прогнозування.
- •Варіанти модульної контрольної роботи
- •1. Навчальна і навчально-методична література
- •2. Наукова література
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОСТІ»
(для студентів економічних спеціальностей денної та заочної форми навчання)
м. Кривий Ріг
2010
Укладач: Моргун О.А., канд..філософ. н., доцент
Рецензент: Капіца В.Ф., доктор філософ.н., професор
Відповідальний за випуск: Капіца В.Ф., доктор філософ.н., професор
Розглянуто
На засідані кафедри філософії
протокол №1
Від 31 серпня 2010 р.
ЗМІСТ
1. Програма лекційного курсу…………………………4
2. Навчально-тематичний план………………………..13
3. Плани семінарських занять…………………………15
4. Завдання для самостійной роботи ………………..24
5. Рекомендована література…………………………37
Мета дисципліни:
-
дати студентам уявлення про філософські підходи до аналізу глобальних проблем сучасності і способів їх розв’язання;
-
навчити для цього використовувати відповідні філософські і загальнонаукові методології;
-
прищепити вміння пов’язувати ці проблеми зі спеціальними знаннями в галузях економіки, екології, політології, права, глобального моделювання;
-
виховати почуття особистої, національної, державної, планетарної відповідальності за наше майбутнє.
Предмет дисципліни:
-
по-перше, він є частиною предмета філософії, тобто охоплює світоглядні, ціннісні, методологічні, онтологічні, антропологічні, гносеологічні, цивілізаційні, соціологічні, прогностичні й інші аспекти ставлення людини до світу;
-
по-друге, включає філософію глобалістики, тобто нової спеціальної міждисциплінарної науки.
Зміст дисципліни:
Розгляд глобальних проблем сучасності як феномену планетарного масштабу, котрий пов’язаний з нерівномірністю екологічного, демографічного, економічного, політичного, науково-технічного, морального і культурного розвитку суспільства, що обумовлює виживання людини і дальший прогрес суспільства з ноосферогенезом, формуванням єдиної людської цивілізації на планеті Земля;
-
класифікація цих проблем відповідно до політичних, екологічних, цивілізаційних і інших питань;
-
аналіз методологічного інструментарію з постановки і пошуку способів їх розв’язання;
-
вивчення методів глобального прогнозування в межах спеціальної галузі знань прогностики;
-
систематизація сценаріїв майбутнього в напрацюваннях різних шкіл глобалістики;
-
визначення умов і парадоксів безпечного глобального розвитку.
Тема 1. Предмет, структура і місце дисципліни «Філософія глобальних проблем сучасності» в системі філософського і наукового знання
Предмет і структура філософії. Філософія глобальних проблем сучасності як частина предмета філософії, її зв’язок з онтологією, гносеологією, філософською методологією, аксіологією, праксеологією, соціологією, філософією історії та іншими складовими філософського знання. Основна проблематика і структура дисципліни, її категоріальний апарат.
Значення дисципліни для аналізу глобальних проблем сучасності в межах економічних наук, екології, політології, права, культурології, релігієзнавства, прогностики. Головні вимоги до вивчення дисципліни.
Тема 2. Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука
Історичні й теоретичні передумови виникнення глобалістики як науки. С. А. Подолинський, О. Л. Чижевський, М. Д. Кондратьєв, Л. М. Гумільов про системний зв’язок природних і суспільних явищ і процесів. Філософія російського космізму як переддень філософії глобалізму. Учення В. І. Вернадського, Е. Леруа, П. Тейяра де Шардена про ноосферу — філософська і наукова база для постановки, вивчення і розв’язання глобальних проблем сучасності. Антропосфера, гідросфера, біосфера, етосфера, техносфера, соціосфера, ноосфера. Становлення теорії ноосферо- генезу.
Сучасна глобалістика як міждисциплінарна наука, її понятійний апарат, теорія і практика. Школи глобалістики: Римський клуб (концепція «межі зростання»), школа «сталого розвитку», школа універсального еволюціонізму, школа мітозу біосфер, школа контрольованого глобального розвитку, школа світ-системного аналізу. Апокаліптичні й алярмістські висновки його перших досліджень. Глобальні екологічні, економічні та політичні моделі розвитку. Становлення економічної, екологічної, політичної глобалістики.
Основні моделі і проекти глобального розвитку: «Світова динаміка» (Дж. Форрестер), «Ліміти зростання» (Д. Г. Медоуз, Д. Л. Медоуз, Дж. Рандерс, В. Беренс), «Новий погляд на розвиток» (Я. Кайя), «Латиноамериканська модель глобального розвитку» (А. Ерера), «Людство біля зворотного пункту» (М. Месарович, Е. Пестель), «Проблеми подвійного населення» (Г. Лінеман), «Перебудова міжнародного порядку» (Я. Тінберген), «Майбутнє світової економіки» (В. Леонтьєв), «За межами віку марнотратства» (Д. Габор, У. Коломбо), «Цілі для людства» (Е. Ласло), «Європа 2000» (П. Хол), «До повної зайнятості і стабільності цін» (П. Макрекен), «Енергія — зворотний рахунок» (Т. Монбріаль), «Глобальна макроекономічна модель» (О. Оніши), «Зустріч з майбутнім» (Ж. Лезурі), «Нема меж навчанню» (Дж. Боткін, М. Ельманджра, М. Малиця), «Південь — Північ» (В. Брандт, Е. Хіт, У. Пальме та ін.), «Світовий виклик» (Ж.-Ж. Серван-Шрейбер), «Третій світ» — три чверті світу» (М. Герньє), «Діалог про багатство і благоденство» (О. Джиарині), «Дороговкази в майбутнє» (Б. Гаврилишин) та ін.
Економіка і політика антиглобалізму. Неоглобалізм. Глобальні проблеми сучасності в утопіях і антиутопіях ХХ ст. (Є. Зам’ятін, А. Платонов, Дж. Оруелл, О. Хакслі).