Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Спец. документозн 2 ДД.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
07.11.2018
Размер:
1.1 Mб
Скачать

Тематичний план та форми організації занять з курсу "Спеціальне документознавство"

Всього годин 108 / 3 кр.

Лекцій 26 год.

Практичних занять 12год.

Самостійна робота 62 год.

Індивідуальна робота 8 год.

Змістовних модулів 3

Модуль №1 36 годин, 1 кредит, рейтингова оцінка – 20 балів

Модуль №2 36 годин, 1 кредит, рейтингова оцінка – 20 балів

Модуль №3 36 годин, 1 кредит, рейтингова оцінка - 20 балів

Підсумковий контроль - іспит, рейтингова оцінка - 40 балів

Змістовий

модуль

Тема

Обсяг годин

Форми і методи контролю

Оцін

ка в ба-лах

Всього

Лекції

Практ.зан.

Індивід

.занят.

Сам.роб.

1.

2.

3.

Системи спеціальних видів документацій.

Загальна характеристи-ка деяких видів документів

Новітні носії інформації

1.Патентний та нормативний документи в системі документації.

6

2

4

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

(СР) Підготовка конспекту навчального чи наукового тексту

1 - 3

1 - 3

2.Періодичні та триваючі видання як види документів.

8

2

2

4

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

1-3

1-3

3.Нотні та картографічні видання як види документів.

8

2

2

4

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

1-3

1-3

4. Ізографічні документи : сутність та загальна характеристика.

8

2

2

4

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

(ІР)Реферат з модуля

1 - 3

1-3

Модульний контроль

2

2

Комп'ютерне тестування

4 - 10

Всього з модуля

32

8

4

2

18

13 -20 і більше

5. Неопубліковані та ділові документи у системі документації

16

4

2

2

8

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

(ІР) Анотація прочитаної додаткової літератури

(СР) Тестування

1-3

1-3

1-3

1-3

6. Поняття про артефактні документи.

8

2

4

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи (ІР) Анотація прочитаної додаткової літератури

1 - 3

1 – 3

1 - 3

7.Кінофотофоно-документи: загальна характеристика

8

2

2

6

(СР)Підготовка конспекту навчального чи наукового тексту

(СР) Тестування

1 - 3

1 - 3

8..Перфоровані документи: специфіка та особливості їх створення

8

2

2

4

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

(ІР)Реферат з модуля

1 - 3

1 - 3

Модульний контроль

2

2

Комп'ютерне тестування

4 - 10

Всього з модуля

42

10

4

4

24

13 – 20 і більше

9. Мікрографіч-ний документ

6

2

4

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

1 - 3

10.Магнітні документи: основні характеристики

8

2

2

4

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи (ІР) Анотація прочитаної додаткової літератури

1 - 3

1 - 3

1 - 3

11.Оптичний документ: загальна характеристика

8

2

6

(СР) Підготовка конспекту навчального чи наукового тексту

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

1 - 3

1 - 3

12.Голограма як вид документа

10

2

2

2

4

(АР ) Виступ на практичному занятті

(СР) Письмове завдання для самостійної роботи

(ІР)Реферат з модуля

1 - 3

1 - 3

1 - 3

Модульний контроль

2

2

Комп'ютерне тестування

4 - 10

Всього з модуля

34

8

4

2

20

13 – 20 і більше

Всього за семестр

108

26

12

8

62

36 – 60 і більше

Підсумковий контроль

Іспит

24-40

Всього з дисципліни

108

26

12

8

62

60 -100 і більше

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності

Оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

Поточне тестування

Підсумк контроль

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II

Змістовий модуль III

20 балів

20 балів

20 балів

Т1

Т2

Т3

Т4

МКР

Т

5

Т6

Т7

Т8

МКР

Т

9

Т

10

Т

11

Т

12

МКР

40

балів

100

балів

2

3

3

2

10

3

3

2

2

10

2

3

2

3

10

Самостійна робота студентів повинна бути продовженням вивчення лекційного матеріалу, насамперед, шляхом самостійного опрацювання літературних джерел за питаннями для самостійного опрацювання. Об’єм самостійної роботи визначає сам студент, залежно від рівня знань того чи іншого матеріалу.

Самостійне опрацювання матеріалу з дисципліни слід вести систематично, послідовно у відповідності зі змістом програми, постійно контролюючи ступінь засвоєння матеріалу.

Письмове завдання виконується на аркушах формату А4 (рукопис чи комп’ютерний набір) або у спеціальному зошиті. Обсяг роботи залежить від поставленої мети та форми викладу матеріалу (повідомлення, таблиця, схема), оптимальний обсяг – 3-5 сторінок. Письмове завдання може виконуватись також з метою відпрацювання пропущеного заняття.

Виконання творчих робіт з дисципліни „Спеціальне документознавство” (участь у факультетських, університетських олімпіадах з дисципліни, доповіді на студентських наукових конференціях з тематики дисципліни, участь у конкурсах робіт), передбачає отримання додаткових заохочувальних балів.

Рейтингова система оцінювання покликана заохочувати студентів до відповідального вибору варіантів навчальної діяльності. Це означає, що студент може пропустити певне заняття, але він знатиме, що вимушений буде компенсувати пропуск додатковою роботою.

РСО забезпечує студенту можливість до початку сесії отримати відповідний показник рейтингу, що дає підстави допустити його до семестрової атестації з дисципліни „ Спеціальне документознавство”.

Виконання індивідуальної роботи є обов’язковим елементом у процесі вивчення дисципліни. Зауважимо, якщо з теми запропоновано декілька видів самостійної чи індивідуальної роботи, то студент може вибирати – який різновид самостійної та індивідуальної роботи йому виконувати, щоб набрати якнайбільше балів.

Застосування рейтингової системи оцінки

Робоча програма та сутність РСО доводиться до студентів на початку вивчення дисципліни.

Рейтинг ведеться на кафедрі викладачем, на якого покладена відповідальність за викладення цієї дисципліни.

Атестація студента здійснюється за результатами підсумкового значення рейтингу з дисципліни.

Для виставлення оцінок з дисципліни до екзаменаційної відомості і залікової книжки, рейтингова оцінка переводиться у традиційну та ЕСТS відповідно до таблиці 2:Переведення рейтингових оцінок в традиційні та ЕСТS

Таблиця 2.

Рейтинг з дисципліни

Оцінка ЕСТ5

Традиційна оцінка

90 та більше балів

А – відмінно

Відмінно

82-89 балів

B – дуже добре

Добре

75-81 балів

C – добре

69-74 балів

D – задовільно

Задовільно

60-68 балів

E достатньо (задовольняє мінімальні критерії)

35-59 балів

FX – незадовільно

Незадовільно

1-34 балів

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

Студенти, які набрали протягом семестру 75 балів і більше мають можливість:

– отримати залік (іспит) автоматично, відповідно до набраного рейтингу з дисципліни, переведеного в оцінку згідно з таблицею 2;

– складати іспит з метою підвищення екзаменаційної оцінки;

– у випадку складання іспиту на оцінку, вищу за рейтинг, попередній рейтинг студента скасовується і він отримує оцінку за результатами складання іспиту, але не більше ніж на один бал вище рейтингової оцінки;

– у разі отримання на іспиті оцінки, нижчої за рейтингову, за студентом зберігається оцінка, отримана автоматично (за результатами рейтингу).

Студенти, які набрали протягом семестру встановлений необхідний мінімум балів, тобто оцінку “незадовільно” або “не зараховано”, зобов’язані складати (залік).

Студенти, які набрали протягом семестру меншу встановленого необхідного мінімуму кількість балів (менше 36 балів) рейтингу, зобов’язані до початку сесії покращити свій показник, інакше вони не допускаються до підсумкового контролю з дисципліни і мають академічну заборгованість.

Студенти, які набрали протягом семестру встановлений необхідний мінімум балів, тобто оцінку “незадовільно” або “не зараховано”, зобов’язані складати іспит (залік).

Система нарахування балів рейтингу

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що нараховуються з контрольних заходів з модулів (письмова контрольна робота або комп’ютерне тестування), середній бал поточної успішності, заохочувальних та штрафних балів згідно таблиці 3.

Оцінки студентам виставляються таким чином:

Оцінка за І модуль Таблиця 3.

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів з модуля

А

Відмінно

17 – 20 та більше

ВС

Добре

16 - 18

DE

Задовільно

13 –15

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

8-12

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-7

Оцінка за ІІ модуль

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів з модуля

А

Відмінно

17 – 20 та більше

ВС

Добре

16 - 18

DE

Задовільно

13 –15

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

8-12

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-7

Оцінка за ІІІмодуль

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів з модуля

А

Відмінно

17 – 20 та більше

ВС

Добре

16 - 18

DE

Задовільно

13 –15

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

8-12

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-7

Підсумкова оцінка за модулі

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів з модуля

А

Відмінно

54 – 60 та більше

ВС

Добре

45 - 53

DE

Задовільно

36 – 44

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

21-35

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1-20

Оцінка за модульну контрольну роботу (4-10 балів)

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів

А

Відмінно

9 - 10 та більше

ВС

Добре

7 -8

DE

Задовільно

5 - 6

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

3 - 4

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1 - 2

Оцінка за іспит (40 балів)

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів

А

Відмінно

36 - 40

ВС

Добре

30 - 35

DE

Задовільно

24 - 29

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

14 - 23

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1 - 13

Загальна оцінка з дисципліни

За шкалою

ECTS

За національною шкалою

Загальна сума балів

А

Відмінно

90 – 100

ВС

Добре

75 – 89

DE

Задовільно

60 – 74

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

35 – 59

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1 – 34

Модуль №1. Системи спеціальних видів документацій

Тема №1. Патентний та нормативний документи

Вивчаючи дану тему, студенти повинні з’ясувати такі питання:

  1. Загальна характеристика патентного документа..

  2. Патентна система в Україні та за кордоном.

  3. Авторське посвідчення та патент.

  4. Структура і зміст опису винаходів.

  5. Історія і сучасний стан системи стандартизації в Україні та за кордоном.

  6. Основні ознаки стандарту та технічних умов як видів нормативного документа.

  7. Промисловий каталог, основні його види. Прейскурант.

Методичні поради

У першому питанні з’ясовуємо сутність патентної документації, зосереджуємо увагу на основних її характеристиках. Потрібно назвати, якими документами вона представлена, вказати її переваги та недоліки стосовно інших видів документів.

Друге питання вимагає історичного підходу у його розв’язанні. Необхідно простежити тривалий шлях становлення та розвитку патентної системи в Україні та за кордоном. Потрібно знати існуючі Міжнародні класифікації винаходів та основні положення про функціонування в Україні Патентної системи, її відомства.

У третьому питанні з’ясовуємо, що таке авторське посвідчення та патент, чим вони між собою відрізняються.

У четвертому питанні розглядаємо опис винаходу як основний вид патентного документа, доцільність його створення. З’ясовуємо структурні частини ОВ, детально аналізуємо зміст кожної. Важливо наголосити, що ОВ створюється як первинний патентний документ та назвати вторинні документи, де подаються відомості про опубліковані ОВ.

У п’ятому питанні з’ясовуємо сутність терміну “стандартизація”, зосереджуємо увагу на об’єкті та предметі стандартизації як певного виду діяльності. Важливо назвати види стандартів за масштабами діяльності. Потрібно знати головні центри цієї галузі в Україні, а також міжнародні та регіональні організації. Розкриваємо історичні відомості про виникнення та еволюцію системи стандартизації.

Шосте питання вимагає з’ясування сутності нормативного документа та його видів. Розглядаємо стандарт як документ, його різновиди. Визначаємо категорії стандартів за масштабами поширення. Зосереджуємо увагу на існуючі різновиди стандартів залежно від специфіки об’єкта стандартизації та змісту вимог, що встановлюються до нього. Необхідно проаналізувати специфіку побудови та оформлення стандартів. Обґрунтовуємо суть технічних умов, їхні види та реквізити.

Сьоме питання націлює на з’ясування змісту такого нормативно-виробничого довідкового і рекламного видання як промисловий каталог. Детально аналізуємо різновиди каталогів та специфіку інформації, що міститься в них. Розглядаємо прейскурант як довідник цін на продукцію, товари і послуги. Аналізуємо дві категорії прейскурантів та їхній зміст. Зосереджуємо увагу на спеціальні фонди, в яких зберігаються патентні та нормативні документи.

Практичне завдання для самостійної роботи

1.Виявіть переваги і недоліки патентної (чи нормативної) документації як джерела інформації.

2. Охарактеризуйте зовнішнє оформлення і структуру такого документа як опис винаходу.

3. Проаналізуйте діючі і затверджені вітчизняні стандарти в галузі інформації і документації (чи бібліотечної справи і бібліографії).

Запитання для самоконтролю:

1. Які основні риси патентної документації?

2. Що входить у первинні і вторинні документи, що складають патентну документацію?

3. Що собою являє патентна система в Україні?

4. Що таке авторське посвідчення?

5. Що таке патент як вид документа?

6. Які структура і зміст опису винаходів?

7. Які історія і сучасний стан системи стандартизації в Україні і за кордоном?

8. У чому основні ознаки стандарту як виду нормативного документа?

9. Які особливості технічних умов?

10. Що входить в основні види промислових каталогів?

11. Що таке прейскурант?