- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Пояснювальна записка
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Модуль і
- •Модуль II
- •Опис дисципліни «безпека життєдіяльності»
- •2. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •3. Структура навчальної дисципліни «безпека життєдіяльності» за модульною системою
- •Критерії оцінювання самостійної роботи
- •Методичні вказівки для самостійного опрацювання тем Тема: Біоритми, їх значення для безпеки людини Фізіологічні основи життєдіяяьності людини.
- •І. Дайте визначення поняттям:
- •II. Продовжіть фразу:
- •III. Виконайте тестові завдання: Визначте, як поділяються небезпеки
- •IV. Виконайте тестове завдання:
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •Для формування вмінь необхідно знати:
- •Після вивчення матеріалу теми, треба вміти:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Виконати
- •Практичне заняття № 3. Тема: опіки, ураження електричним струмом, утоплення, перша медична допомога.
- •Практичне заняття № 4.
- •Практична робота
- •Виявлення радіаційної обстановки проводиться такими методами, як:
- •Прогнозування;
- •За даними розвідки (моніторингу). А. Прогнозування
- •«Йодний», що триває 1,5—2 місяці;
- •«Цезієвий» — який може тривати довгі роки.
- •Зараження місцевості.
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Виписка із Журналу обліку
- •Розглянемо іншу ситуацію, коли не відомо час вибуху.
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Час, який пройшов після вибуху до другого вимірювання рівнів радіації на місцевості (год., хв.)
- •Після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Практичне заняття № 5. Оцінка хімічної обстановки у зоні лиха
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •2. Для обвалованих ємностей зі сдор глибина поширення зараженого повітря зменшується в 1,5 рази.
- •Прилади хімічного контролю та принципи оцінки хім. Обстановки. Способи знезараження.
- •План проведення заняття:
- •Організаційно-методичні вказівки
- •Форма звіту
- •Методичні матеріали Прилади хімічної розвідки і контролю зараження:
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Тема: захисні споруди, та їх оцінка”
- •Підсумкова таблиця
- •Методика виконання роботи
- •1. Оцінка місткості захисних споруд
- •2. Оцінка системи повітропостачання
- •3. Оцінка системи водопостачання
- •4. Загальні висновки
- •1. Оцінюємо місткість захисної споруди.
- •2 Оцінюємо можливості системи повітропостачання.
- •3. Оцінюємо систему водопостачання.
- •Підсумкова таблиця
- •4. Загальні висновки.
- •Варіанти вихідних даних для вирішення задач оцінки захисних споруд
- •Вбудоване протирадіаційне укриття о кремо розташоване пру
- •Тема 23. „Організація робіт зі знезаражування” є однією з найважливіших тем дисципліни.
- •Поняття про дегазацію, дезактивацію та дезинфекцію
- •Начальник сзт
- •Практична робота № 7. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
У-2к – респіратор проти пиловий. Призначений для захисту органів дихання від силікатної, металургійної, гірничорудної, цементної, вугільної, табачної та іншої пилюки.
РПГ-67 – респіратор протигазовий. Призначений для захисту органів дихання від небезпечних домішок у вигляді пари і газів(бензин, керосин, ацетон, бензол, спирт).
Він складається з умовної на пів – маски, пластмасових манжет з двома клапанами входу і одним виходу, запобіжним клапаном і кріпленням. У клапані вдиху вмонтовані фільтруючи патрон, який за призначенням спеціалізований: в залежності від токсичних властивостей небезпечних речовин. Патрони відрізняються за складом поглиначів, озонні -за маркуванням сітки патронів. РПГ-67 використовується при граничнодопустимих концентраціях (ГДК) в 10-15 разів (не стосується високотоксичних речовин) синильної кислоти, миш’яковистого і фтористого водню та інших.
РУ-60м – респіратор універсальний, призначений для захисту органів дихання від небезпечних домішок у повітрі (пара, газ, аерозоль).
Він складається з гумової на півмаски, двох фільтруючих патронів, пластмасових манжетів з клапаном вдиху і видиху та кріплення.
Фільтруючі патрони мають земну кришку для заміни фільтрів за мірою запилення. Фільтруючий патрон спеціалізований в залежності від токсичних властивостей домішок. Патрони відрізняються за складом поглиначів та маркірування.
Крім промислових респіраторів на виробництві використовуються автономні дихальні апарати. Вони призначені для захисту органів дихання в повітрі з об’ємною долею кисню 18% і об’ємною долею небезпечних домішок більше 0,5%. Це може бути звичайний шланговий протигаз, який складається з маски, двох гофрованих трубок для очищення повітря від пилу, рятувального поясу, сигнальної рятувальної мотузки і пристрою для кріплення кінців шлангу з фільтром у зоні чистого повітря.
2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
В умовах радіаційного, хімічного і бактеріологічного ураження виникає необхідність у захисті усього тіла людини. Ці засоби класифікуються за принципом захисту і способу виготовлення.
За принципом захисту , вони бувають фільтруючи і ізолюючі.
За способом виготовлення – спеціальні(табельні) і підручні.
Ізолюючі засоби захисту шкіри виготовляються з тканини з гумою і застосовуються при тривалому знаходженні людей на зараженій місцевості, під час виконання робіт з знезараження в осередках ураження і в зонах зараження. До ізолюючих засобів захисту відносяться: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбінезон, костюм і загальновійськовій захисний комплект.
Л-1 складається з сорочки з капюшоном, штанів з панчохами, двопалих рукавичок і сумки для зберігання костюму.
Захисний комбінезон складається з шитих в одне ціле куртки, штанів і капюшона; до нього придається : підшлемник, гумові чоботи і гумові рукавички.
Костюм відрізняється від комбінезона тим, що куртка з капюшоном і штанами є самостійними окремими частинами.
Загальновійськовий захисний комплект складається з захисного плаща із капюшоном, захисних панчіх і рукавичок.
До підручних засобів захисту шківи відносять накидки і плащі з тканини з гутою чи синтетичних плівок.
Як засоби захисту шкіри можна використовувати спортивну одежу, робочі, шкільні костюми (куртки , штани), ватники та іншу одежу. Для захисту голови треба пошити капюшон з щільної тканини. Для захисту рук використовуються рукавички, для ніг – гумові черевики та інше взуття.
Для підвищення захисних властивостей одежі її пропитують пастою К-4 чи мильно –олійною емульсією на основі мінеральних і рослинних олій (масел). Один літер пасти розчиняють в двох літрах води. І цим розчином змочують одежу. Для виготовлення емульсії треба в двох літрах води розчинити 250-300 г господарського мила, добавити 0,5 л мінеральної або рослинної олії, потім розчин нагріти і опустити в нього підготовлений комплект одежі. В обох випадках одежу трохи віджати і висушити на відкритому повітрі.
На промислових об’єктах, де можлива небезпека радіаційного опромінення, радіаційного забруднення, отруєння СДОР, ураження електричним струмом, дією високих чи низьких температур застосовується спеціальний захисний одяг та взуття.
До медичних засобів захисту відносяться пакети перев’язувальні і індивідуальні (ППІ ) , індивідуальні протихімічні пакети (ІПП) і аптечки індивідуальні (АІ) .
ППІ призначений для накладання стерильних пов’язок на рани і опіки . при накладанні пов’язок необхідно:
-
Відкрити пакет. Витягнути шпильку, закріпити її на одежі;
-
Лівою рукою взяти кінець бинта, а правою – скатку бинта і розгорнути його;
-
Натиснути подушечки не доторкаючись ними інших предметів , на рану або потік тією стороною, яка непрошита чорними нитками;
-
Прибинтувати подушечки , а кінець бинта закріпити шпилькою.
Аптечка індивідуальна (АІ-2) складається з засобів захисту і призначена для надання самодопомоги при пораненнях і опіках (для зняття болю) і запобігання або послаблення ураження фосфорорганічними СДОР, бактеріальними засобами і радіоактивними речовинами.
Протибольовий1 засіб застосовується при переломах, ранах, опіках, знаходиться у гнізді АІ у шприц-тюбику.
Як застосовувати шприц-тюбик? Візьміть шприц-тюбик з аптечки лівою рукою за ребристий ободок, а правою – за корпус тюбика і енергійно поверніть його до упору по ходу годинникової стрілки. Потім зніміть ковпачок, який захищає голку і утримуючи шприц-тюбик голкою до гори, витисніть з нього повітря до появлення краплин рідини з кінцівки голки. Після цього не торкаючись голки руками, введіть її в м’які тканини бедра або руки, і видавіть зміст шприц-тюбика. Вийміть голку не розжимаючи пальців. В екстрених випадках укол можна зробити через одежу.
Індивідуальний протихімічний пакет (ІПП-8) призначається для знезараження капельно – рідких отруйних речовин на тілі і одежі людини.
Пакет з скляного флакону з дегазуючим розчином і 4 ватно – марлевих тампонів. Коли необхідно, тампони змочують рідиною з флакону і притирають уражені ділянки шкіри і обличчя.
ПАМ”ЯТАЙТЕ! Рідина ІПП-8 отруйна й небезпечна для очей !
Якщо немає ІПП-8 з знезараження капельно рідких СДОР можна робити побутовими хімічними засобами (3% розчин перекису водню – 1л, їдкий натр – 30г, який змішують перед застосуванням). Або 150г силікатного клею і 1л 3% перекису водню. Спосіб застосування такий самий як і рідини ІПП-8.