5. Логістичний ланцюг поставок як інноваційна діяльність.

Використання концепції SCM в управлінні підприємством.

Інтеграція підприємств й створення структур корпоративного типу стає однією з найпоширеніших тенденцій розвитку сучасної світової економіки. У світовій практиці склалися різноманітні типи інтеграції підприємств, що розрізняються в залежності від цілей співпраці та характеру відносин між їхніми учасниками. Інтеграційні процеси також характерні й для вітчизняної економіки

Прагнення знайти баланс між перевагами централізації і децентралізації управління й відповідальності при об'єднанні підприємств приводить до вибору таких організаційних форм інтеграції, що займають як би проміжне місце між цілком централізованою корпоративною структурою та співпрацею у ринковому середовищі. Організаційні форми об'єднання підприємств, що значно відрізняються за ступенем інтеграції їхніх учасників, розвивалися історично від концернів до стратегічних альянсів. При цьому нові організаційні форми не витісняють попередні типи інтеграції організацій, а доповнюють їх .

Інтегровані підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками. Найбільш поширений розподіл на структури вертикального й горизонтального типів. Вертикальна інтеграція – процес об'єднання підприємств, що знаходяться на різних стадіях виробничого процесу, чиї господарські взаємини визначаються зв’язком «постачальник-покупець». При цьому бажано, щоб інтеграційні процеси повністю охоплювали виробничий процес, що вносить стабільність у функціонування ланцюга поставок, що дозволить акумулювати великий обсяг інформації, підвищити рівень стандартизації та контролю витрат й виробничих операцій. Інтеграція горизонтальна – процес об'єднання підприємств, що знаходяться на одному рівні виробничого процесу і тому конкурують; веде до збільшення ступеня монополізації ринку, оскільки більший територіальний обсяг забезпечує більший успіх об’єднанню підприємств.

У недалекому минулому найважливішим предметом інтеграції підприємств була виробнича інтеграція. Вона охоплювала обмін продуктами (підсистемами, частинами) або технологіями. На даний час актуальною є і інтеграція (інституйована або договірна) у інших функціональних сферах, наприклад, логістична, маркетингова, фінансова співпраця.

Загалом чинники, які мають істотне значення для інтеграції малих і середніх підприємств, можна охарактеризувати таким переліком:

• послідовність фаз технологічного процесу;

• ступінь складності і сучасності продукту;

• уніфікація або велика подібність продукту (послуги) ;

• величина витрат, зокрема тоді, коли вони перевищують можливості окремого підприємства;

• доступ до спільних ресурсів (сировини, енергії, кваліфікованих кадрів тощо)

• існуючий досвід співпраці.

Для ефективного управління альянсом важливим є усвідомлення відмінності між управлінням традиційною організацією та альянсом, а також факт малого або взагалі ніякого досвіду управління у цій сфері. Це в однаковій мірі стосується міжорганізаційної логістичної інтеграції, тобто управління ланцюгами поставок. Проблема міжорганізаційної логістичної інтеграції дуже активно вивчається і обговорюється в економічно розвинутих країнах в рамках концепції Supply Chain Management (SCM).

Р ис. 5.1.Схематичне представлення загальної структури ланцюга поставок.

Управління ланцюгами поставок – інтегрування ключових бізнес-процесів, які починаються від кінцевого споживача і охоплюють усіх постачальників товарів, послуг і інформації, що додають цінність для споживачів. Розкриваючи це визначення, вони вказують, що управління ланцюгами поставок – це інтеграція восьми ключових бізнес-процесів, а саме:

1. управління взаємовідносинами зі споживачами;

2. обслуговування споживачів;

3. управління попитом;

4. управління виконанням замовлень;

5. підтримка виробничих процесів;

6. управління стратегічним постачанням;

7. управління розробленням товару і його доведенням до комерційного використання;

8. управління зворотними матеріальними потоками.