Тема 9. Зобов’язальні відносини у сфері господарювання

Лекції- 2 год., семінари – 2 год., самостійна робота - 8 год.

Теоретичні питання:

1. Поняття, види та підстави виникнення господарських зобов’язань

2. Виконання господарського зобов’язання

3. Способи забезпечення виконання зобов’язань

4. Припинення, розірвання та недійсність господарських зобов’язань

Теми наукових повідомлень( індивідуальні навчально-дослідні завдання):

Порука і гарантія як способи забезпечення господарських зобов’язань.

Забезпечення виконання кредитних зобов’язань у сфері господарювання.

“Розірвання” та припинення” договірних зобов’язань

Ознаки господарсько – організаційних зобов'язань

Недійсність господарського зобов’язання за Господарським кодексом України.

Письмове завдання :

Розмежування господарських та цивільних зобов’язань.

Спільні та відмінні риси майново-господарських та організаційно-господарських зобов’язань.

Особливості соціально-комунальних та публічних зобов’язань.

Контрольні питання:

1. Пояснити суб’єктний склад учасників господарського зобов’язання і цивільно-правового.

2. В чому правове значення виконання господарських зобов’язань?

3. В чому особливості виконання грошових зобов’язань?

4. Обгрунтувати можливість відмови від виконання господарських зобов’язань.

5. В чому необхідність способів забезпечення виконання зобов’язань?

6. Перелічити і пояснити способи забезпечення виконання зобов’язань.

7. Розкрити зміст державних і публічних гарантій забезпечення виконання зобов’язань.

8. В чому полягають підстави припинення господарських зобов’язань?

9. Назвати підстави розірвання державного контракту.

10. Висвітлити наслідки недійсності визнання зобов’язання недійсним.

Ситуація 1.

Акціонер приватного акціонерного товариства Доренко В.Л. подарував належні йому акції, сумарна номінальна вартість яких становить 30% статутного фонду товариства, рідному братові Доренку І.Л. ПрАТ подало позов до суду про визнання угоди недійсною, стверджуючи що договір дарування був удаваною угодою, яка прикривала договір-купівлі-продажу: Доренко В.Л. свого часу вклав усі свої заощадження в акції і навіть продав автомобіль, аби оплатити акції додаткової емісії. Після укладення так званого договору дарування акцій у колишнього акціонера ПрАТ (Доренко В.Л.) з’явився дорогий автомобіль іноземного виробництва, він уклав з будівельною компанією договір на будівництво заміського котеджу. Крім того, брат колишнього акціонера – Доренко І.Л. обіймав посаду генерального директора ПАТ, який був конкурентом ПрАТ на одному товарному ринку. В результаті зосередження в його руках значного пакету акцій підприємства-конкурента досягалася економічна концентрація, що потребувала попереднього дозволу антимонопольних органів, проте жоден з братів не звертався за отриманням такого дозволу.

Чи є у Доренка В.Л. зобов’язання перед ПрАТ та його акціонерами? Якщо так, то назвіть підстави виникнення таких зобов’язань. Дайте оцінку положенням ч. 3 ст. 81 ГК України з точки зору зобов’язань акціонера ПрАТ щодо відчуження належних йому акцій.

Що є підставами (юридичними та фактичними) для виникнення зобов’язання Доренка І.Л. перед антимонопольними органами щодо отримання згоди на економічну концентрацію?

Якщо договір дарування буде визнаний судом недійсним, то які саме дії зобов’язані будуть вчинити брати Доренко?

Ситуація 2.

ТОВ «Будівельник», що спеціалізувалося на оздоблювальних роботах в стилі минулих епох, було визнано в установленому порядку монополістом на регіональному ринку цього виду будівельної продукції. Невдовзі воно отримало державне замовлення на участь в реставраційних роботах стародавнього замку, що входив до комплексу державного історико-архітектурного музею. Проте ТОВ намагалося уникнути укладення державного контракту.

Чи виникає у ТОВ «Будівельник» зобов’язання прийняти державне замовлення та укласти державний контракт? Якщо так, то назвіть юридичні та фактичні підстави виникнення у ТОВ «Будівельник» подібного зобов’язання?

Що може послужити підставою для відмови ТОВ «Будівельник» в прийнятті державного замовлення та укладення державного контракту?

Чи може бути ТОВ «Будівельник» примушене до виконання державного замовлення і відповідно – укладення державного контракту?

Ситуація 3.

Міська рада на своєму пленарному засіданні прийняла рішення про залучення розташованих на території міст середніх і крупних підприємств до виконання соціально-комунальних зобов’язань – участі в благоустрої району в грошовій формі або натуральній – виконанні будівельних робіт щодо реставрації старовинної будівлі та шляхового камінного покриття в центрі міста.

Чи відповідає вимогам закону рішення міськради?

Чи є таке рішення підставою для виникнення соціально-комунальних зобов’язань?

В чому полягає специфіка соціально-комунальних зобов’язань, якщо їх порівнювати, наприклад, з податковими зобов’язаннями?

Завдання для самостійної роботи: