1. Види правовідносин, що складаються між суб’єктами господарського права.

Студент, насамперед, повинен засвоїти, що класифікація господарських відносин здійснюється за різними ознаками, їх поділ відповідно до ч. 4 ст. З ГК. Зокрема, на господарсько-виробничі, організаційно-госпо­дарські та внутрішньогосподарські. Такий поділ здійснюється за крите­рієм характеру правовідносин. При цьому господарсько-виробничі від­носини (ч. 5 ст. З ГК) визначаються як майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання в процесі безпосереднього здійснення господарської діяльності (виробництво та реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг), а організаційно-господарськими є відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі регу­лювання господарської діяльності (ч. 6 ст. З ГК). Внутрішньогосподар­ські відносини (ч. 7 ст. З ГК) здійснюються між структурними підрозді­лами господарської організації (всередині). За взаємним становищем суб'єктів господарювання розрізняються горизонтальні (учасники рів­ноправні) і вертикальні (один із учасників у якості органу господарсько­го керівництва або власник майна іншого учасника), тощо

2. Поняття “комерційна”, “господарська” і “підприємницька” діяльність та їх співвідношення.

При підготовці цього питання слід мати на увазі, що ці поняття є нерівнозначними. Із прийняттям 16 січня 2003 р. Верховною Радою України Господарського кодексу за­вершено формування повноцінної за характером комплексної галузі права, що регулює господарську діяльність. У найбільш значній за обся­гом частині така діяльність є підприємницькою, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку. В іншій своїй частині господарська діяльність можлива без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Сфера такої діяльності досить широка: це господарська діяльність спрямована на вирішення соціальних проблем, забезпечення обороноз­датності, створення і функціонування неприбуткових суб'єктів господа­рювання (торгово-промислові палати, товарні і фондові біржі, обслуго­вуючі кооперативи тощо).

Основні засади господарської комерційної діяльності (підприємни­цтва) та некомерційної господарської діяльності встановлені відповідни­ми главами 4 і 5 ГК. Зважаючи на викладене, слід зробити висновок, що підприємницька діяльність набуває рис підгалузі господарської діяльнос­ті. Відповідно підприємницьке право є підгалуззю господарського права і, власне, підприємницька діяльність є видом господарської діяльності, співвідносячись з останньою як часткове з цілим.

Аналіз поняття «комерційна» діяльність, яка вміщує виробничий аспект підприємництва, є предметом багатьох досліджень. Окремі з них «комерційну» діяльність ототожнюють з підприємницькою діяльністю. На нашу думку, поняття «комерційної» поєднується з господарською ді­яльністю. Підтвердженням цього є те, що Гл. 4 ГК передбачає господар­ську комерційну діяльність (підприємництво). Проект Господарського кодексу на розгляд Верховної Ради України був поданий за такою на­звою: «Господарський (комерційний) кодекс України».

Література до теми «Державне регулювання економіки і господарське право»:

1. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Прийнятий 7 грудня 1984р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до №51. – Ст. - 1122.

2. Господарський процесуальний кодекс України: Прийнятий 6 листопада 1991 р. // ВВР України. – 1992. - №6. – Ст. - 56.

3. Митний кодекс України: Прийнятий 11 липня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - №38 -39. – Ст. - 288.

4. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №40 - 44. – Ст. - 356.

5. Господарський кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №18, №19 – 20, №21 - 22. – Ст. - 144.

6. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України 16 квітня 1996 р. №959 – 12. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №29. – Ст. - 377.

7. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р. №1576 – 12. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №49. – Ст. - 682.

8. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14 лютого 1992р. № 2114 –12 // Відомості Верховної Ради України –1992.- № 20.- Ст. - 272.

9. Про споживчу кооперацію: Закон України від 10 квітня 1992р. № 2265-12 Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №30. – Ст. - 414.

10. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 березня 1996 р. №98 – 96 Верховної Ради. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №20. – Ст. - 82.

11. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17 липня 1997 р. №469 – 97 - Верховної Ради. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - №39. – Ст. - 261.

12. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №36. – Ст. - 299.

13. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. №755 – 4 - Верховної Ради. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №31 - 32. – Ст. - 263.

14. Про фермерське господарство: Закон України від 19 червня 2003 р. №973 – 4. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №45. – Ст. - 363.

15. Про кооперацію: Закон України від 10 липня 2003р. №1087 – 4. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №5. – Ст. - 35.

• Бартен Станіслав. Господарське право як самостійна галузь права: до постановки питання. // Юридична Україна № 1 /2010 – ст. 92;

• Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій. – К.: Атіка, 2004. – 624с.

• Гайворонський В. М. Предмет і суб’єкти господарського права: Конспект лекцій. Х.: Українська юридична академія. – 1994 – 247с.

• Світлана Грудницька. Розвиток теорії правосуб’єктності: господарсько-правове дослідження. // Юридична Україна № 6 /2009 – ст. 103;

• Знаменський Г. Л. Проблеми програмування розвитку господарського законодавства. // Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково – практичної конференції. – Травень 1996 р. – Київ, 1996. – 217 – 219с.

• Мамутов В. К. Конституция и развитие хозяйственного законодательства. // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. - №1. – 3 – 6с.

• Мамутов В. К. Экономика и право: Сб. научных трудов. – К.: Юринком Интер, 2003. – 544с.

• Вікторія Панченко. Внутрішні локальні нормативні акти як основа ефективності виробничо-господарської діяльності сільськогосподарського підприємства. // Підприємництво, господарство і право № 12 /2009 – ст.200;

• Присяжнюк А. Цивільний та господарський кодекси України: проблемні аспекти практичного застосування. // Право України. – 2005. - №3. – 101 – 103с.

• Саниахметова Н. А. Предпринимательское (хозяйственное) право Украины. Учебное пособие. – Х., Одиссей, 2004. – 800с.

• Шаповалова О. Шляхи подолання неузгодженостей у цивільному та господарському законодавстві України // Підприємництво, господарство і право. – 2003. - №3. – 25с.

• Ющик О. Про визначення предмета Господарського (комерційного) кодексу України // Віче. – 2000. - №5. – 20 – 34с.

• Ющик О. І. Галузі та інститути правової системи (міфи і реальність). – К.: Оріони, - 2002. – 112с.

• Коростей В. Господарське законодавство – основа ефективної економіки // Право України, - 2005р. - № 8, - ст..48.

• Рябченко О. Зміст державного регулювання господарської діяльності. // Право України, - 2006р. - № 1, - ст..81.

• Віхров О. Господарське право як навчальна дисципліна. // Право України , - 2006р. - № 12, - ст. 34.

• Віхров О. Управління господарської діяльністю як категорія господарського права. // Право України, - 2007р., - №12, - ст..47.

• Титова О. Концепція та програма модернізації господарського законодавства. // Право України, - 2008р. - №6, - ст.. 73.

• Віхров О. Юридичні факти як підстави виникнення, зміни і припинення господарських правовідносин.// Право України, - 2008р,- №7, - ст.. 53.

• Коростей В. Господарське право: сучасний і перспективи. // Право України, - 2008р. - №10, - ст..64.