12.2. Основні умови міжнародних договорів про надання інженсрно-технічних послуг

В залежності від характеру й об’єму наданих інжиніринго­вих послуг на практиці використовуються різні види договорів. Інжснсрно-консультативні послуги зазвичай оформляються кон­трактом про надання інженерно-консультативних послуг чи дого­вором про командирування спеціаліста для виконання певного ви­ду робіт.

Інженерно-будівельні послуги зазвичай надаються на ос­нові договору підряду чи контракту про технічне сприяння в будівництві. Якщо будівництво здійснюється за рахунок покупця, надання продавцем технічних послуг оформляється трьома спо­собами:

1) врахування переліку цих послуг в контракті купівлі-продажу обладнання;

2) укладенням спеціальної угоди про експортні поставки і монтаж обладнання;

3) укладенням угоди про надання технічних послуг в допов­нення до контракту купівлі-продажу обладнання.

В міжнародній торговій практиці при здійсненні інжині­рингових операцій широко використовуються різні варіанти ти­пових контрактів, серед яких найцікавішим є розроблене групою експертів Комітету по розвитку торгівлі ЄЕК ООН "Керівництво по складанню міжнародного договору на консультативний інжиніринг", враховуючи пов'язані з цим аспекти технічного сприяння. Це "Керівництво" містить повний перелік і характери­стику умов, необхідних для включення в договір між консультан­том і замовником , а також перелік послуг, що надає інженер-консультант.

Консультативні послуги безпосередньо пов'язані з упра­влінням з метою реалізації промислового проекту, але вони не охоплюють яких-небудь будівельних робіт, надання ліцензій або передачу технології. Саме будівництво об'єктів не входить в число інженерно-технічних послуг. Воно відноситься до виробничо-технічного співробітництва і регулюється іншими документами, розробленими ЄЕК ООН. а саме, "Керівництво по складанню між­народних договорів на будівництво промислових об'єктів" та ін.

Розглянемо докладніше зміст міжнародного договору на консультативний інжиніринг.

Спочатку треба відзначити, що договори на консультатив­ний інжиніринг можуть торкатися всього кола послуг чи конкрет­но визначені послуги, які повинні бути чітко сформульовані в договорі або додатку до нього. Далі консультативний Інжиніринг може охоплювати всі етапи якогось проекту чи якийсь Із них. Після успішного завершення одного етапу можуть бути укладені договори на наступні етапи.

Міжнародний договір на консультативний інжиніринг, як і будь-який інший договір, має такі розділи, як сторони угоди, пре­амбула, предмет договору, обов'язки сторін, методи нарахування винагороди і т.д. Разом з тим зміст договору на консультативний інжиніринг має свою специфіку.

При визначенні сторін договору треба мати на увазі, що в здійсненні проекту можуть приймати участь багато юридичних осіб, враховуючи фірми, фінансові заклади, державні заклади та ін. Може бути укладено декілька договорів, пов'язаних з одним і тим же проектом. Тому в кожному договорі важливо передбачити, хто саме (з юридичної точки зору) являється в ньому стороною. Якщо з кожної сторони приймають участь декілька юридичних осіб, то в даному договорі чітко визначається відповідальність кожного з них.

Визначаючи предмет і сферу дії договору, необхідно чітко визначити характер, масштаби, місце і мету проекту, а потім і сферу дії договору. Консультант зазвичай не може передати свій договір іншій особі без письмової згоди замовника, і це також по­винно бути вказано в контракті.

Особливої уваги заслуговує розробка розділу, що стосується обов'язків консультанта. В ньому дається чіткий опис завдань кон­сультанта на різних стадіях здійснення проекту і визначаються йо­го повноваження. В договорі обов'язково містяться положення про надання послуг консультантом кваліфіковано, зі всією передбач­ливістю, сумлінністю і ефективністю виконання всіх його завдань у відповідності до професіональних норм. В обов'язки консультан­та по договору входить:

- проведення попередніх техніко-економічних обґрунтувань і досліджень, пов'язаних з проектуванням;

- планування і складання програм фінансування;

- підготовка проектної документації, креслень і специфікацій;

- призначення торгів;

- оцінка пропозицій про будівництво об'єктів;

- консультування замовника по відношенню до всіх заявок на підряди, оферентів, цін і оцінок для здійснення робіт;

- контроль за будівництвом;

- контроль за виготовленням обладнання і його підключенням;

- набір персоналу;

- координація інших учасників проекту;

- технічна співпраця та інше, аж до передачі замовнику після завершення проекту звіту про виконану роботу.

В обов'язки замовника входить термінова передача інструкцій, надання в користування консультанта документації, спеціальних знань, приміщень, учасників і обладнання; надання інформації про місцеве законодавство в галузі промислових і соціальних відносин, надання спеціальних послуг і співпраця з консультантом і т.д.

В договорі вказується відповідальність сторін за порушен­ня його умов, яка може мати фінансові та інші наслідки.

Свої особливості має розділ про винагороду консультанта. В ньому вказуються методи його винагороди.

Оплата послуг консультанта нараховує в собі покриття різних витрат і відповідний чистий дохід консультанта. У витрати можуть входити заробітна плата технічного персоналу, витрати, пов'язані з адміністративним і канцелярським персоналом, додаткові виплати, витрати на обладнання, офісні приміщення, податки та інші за­гальні витрати. Як правило, витрати, пов’язані з інжинірингом, вка­зуються в додатку до договору.

Розрахунок витрат здійснюється на основі одного чи поєднання кількох наступних методів: час; вартість робочої сили, помножена на накладні витрати, плюс витрати: частина вартості будівельних об'єктів у відсотках; вартість плюс відсоткова вина­города чи вартість плюс фіксована винагорода; попередній гоно­рар та ін.[8].

Договір між замовником і консультантом містить обмовку про винагороду субконсультанта. Якщо таких положень в дого­ворі нема, послуги субконсультанта оплачує консультант. Пла­тежі консультанта здійснюються у валюті, обговореній сто­ронами.

При розробці договору треба звернути увагу на статтю про податки, інші стягнення і мито. Треба обов'язково розглянути: які податки і стягнення повинні бути заплачені і яка сторона повин­на їх заплатити; питання недопуску подвійного оподаткування і звільнення від сплати податків. В договорі вказується той, хто платить мито.

Важливим питанням договору являється питання про інте­лектуальну власність і запатентовану інформацію. Сторони по­винні визначити, чи може технічна документація другий раз ви­користовуватися іншою стороною для інших проектів. Якщо надання консультативних послуг пов'язане з наданням прав на па­тенти і ліцензії, промислову власність, то сторони повинні вирішити, хто несе витрати, пов’язані з їх використанням. Сторо­ни повинні досягти згоди відносно права одної з них використо­вувати розробки, на які друга сторона дає заявку на патент. В до­говорі повинна бути обмовка про секретність. Забороняється як замовнику, так і консультанту розголошувати конфіденційну інформацію.

Консультант зазвичай за свій рахунок забезпечує страху­вання, що охоплює його власну роботу, обладнання, з яким він працює, і страхування персоналу.

Часто важливим завданням консультанта є надання кон­сультацій замовнику відносно стандартів і норм, які необхідно використати в зв'язку з даним проектом.