2. Задачі, принципи і функції страхового менеджмента

Страховий менеджмент – це управління фінансово-господарською діяльністю страховика. Об'єкти фінансового менеджмента – грошові потоки на всіх стадіях грошового обігу, фінансові ресурси і капітал в статиці і динаміці, фінансові стосунки між суб'єктами. До фінансових ресурсів відносяться грошові кошти у формі доходів, зовнішніх надходжень, затримок платежів, призначених для виконання фінансових зобов'язань, здійснення витрат по забезпеченню розширеного відтворення. Об'єктами страхового менеджменту є:

• бізнес-система страхової організації;

• реінжинірінг і інжиніринг бізнес-процесів, страхових продуктів;

• фінансові ресурси (власні, притягнені, позикові);

• страхові резерви і їх інвестування;

• фінансові стосунки;

• політика ціноутворення та ін.

Суб'єкти страхового менеджменту – це спеціальна група людей (дирекція, менеджери), які за допомогою різних форм управлінської дії здійснюють цілеспрямоване функціонування об'єктів менеджменту. Суб'єкти менеджменту входять в структуру фінансового механізму, що складається з:

• організаційної структури управління фінансами;

• персоналу по управлінню фінансами (фінансових менеджерів, аналітиків та ін.);

• фінансових важелів (прибутку, доходу, санкцій, ціни, дисконту та ін.);

• фінансових методів (планування, прогнозування, нало-гообложения, страхування та ін.);

• фінансової інформатики (інформації різного виду і роду);

• правового нормативного забезпечення управління фінансами (законів, указів, наказів, інструкцій, нормативів, норм, правил та ін.).

Менеджмент в страхових організаціях зводиться до управління ресурсами і стосунками, що складаються в процесі взаємно¬дії із зовнішнім і внутрішнім середовищем. Дія, що управляє, реалізується через організаційний і фінансовий механізм, в основі якого мета, завдання, інструменти, прийоми, методи і моделі, що забезпечують функціонування підсистем (правових, нормативних, інформаційних, кадрових, технічних і програмних).

Найважливіші принципи організації страхового менеджменту страхової організації наступні:

• взаємозв'язок функціональних підсистем;

• комплексний характер при ухваленні управлінських рішень;

• динамізм в управлінні страховим підприємництвом;

• альтернативний підхід до розробки і реалізації управлінських рішень;

• орієнтація на стратегічні цілі розвитку.

Основи страхового менеджменту можна розділити на емпіричні і операційні. Показники і стратегії діяльності страхової організації представлені в таблиці. 4.1.

Таблиця 4.1.

Показники і стратегії діяльності страхової організації

Види діяльності	Кількісні показники	Стратегії
Операційна (страхова)	Коефіцієнти, що характеризують операційну діяльність і ділову активність та ін.	Раціональне використання фінансових ресурсів Конкурентна стратегія Цінова стратегія Операційний важіль та ін.
Інвестиційна	Дисконтована вартість Рентабельність активів Рентабельність власного капіталу та ін.	Інвестиційний бюджет Типи інвестиційної політики Вилучення вкладень та ін.
Фінансова	Прибуток на акцію Коефіцієнт виплат дивідендів Доход на власний капітал Доля позикового і власного капіталів Обслуговування боргу Вартість капіталу	Дивіденди власникам Відсотки кредиторам Нерозподілений прибуток Структура капіталу Фінансовий важіль та ін.

Емпіричні основи структуровані на розділи і підрозділи таким чином:

• ринкова економіка і фінансова діяльність (принципи функціонування, базові поняття, структура фінансової діяльності, фінансові звіти);

• капітал і фінансові ресурси (структура і вартість капіталу, джерела фінансових ресурсів, інвестування, доход);

• цінні папери (класи і доходи по цінних паперах);

• форми фінансових дій і операцій (форми розрахунків, депозит і вклади, операції з валютою, страхування);

• фінансування діяльності (оцінка фінансово-господарської діяльності, асортиментна класифікація страхових продуктів, характеристика і правила вибору джерел фінансування);

• планування фінансової діяльності (нормативи, фінансовий план, методи планування, види цін на послуги);

• термінологія страхового менеджменту.

Операційні основи включають математичні методи і моделі, структуровані на розділи і підрозділи таким чином:

• математика страхового менеджменту (базові поняття фінансової математики, дивіденди і відсотки по цінних паперах, розрахунок тимчасової вартості грошей);

• показники фінансового стану об'єкту управління: доходності, фінансовій стійкості, ефективності використання капіталу;

• формули для аналізу якості управління фінансами (формула Дюпона; модель Бемоля, модель Миллера-Орра та ін.).

Центральне місце серед суб'єктів менеджменту займає персонал по управлінню фінансами, його компетентність.

Завдання страхового менеджменту визначаються під впливом наступних чинників : конкурентного середовища, необхідності постійного вдосконалення страхових послуг (продукції), податкового законодавства, що міняється, світової коньюнктуры, політичної нестабільності, інформаційних технологій, змін ситуації на фондовому ринку та ін. 
В таблиці 4.2 наведені завдання страхового менеджменту.

Таблиця 4.2.