
- •З біологічної хімії
- •Рецензент проф. В.Д. Бовт
- •Питання до іспиту……………………………………………………………… 79
- •Тематичне розподілення навчального матеріалу а. Тематичне розподілення лекційного матеріалу
- •В. Тематичний план лабораторних і семінарських занять
- •Техніка безпеки при роботі у біохімічній лабораторії
- •Забороняється з метою уникнення травм, опіків, нещасних випадків:
- •Перша домедична допомога
- •Вимоги до оформлення лабораторного журналу і робочого місця
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Цитозін
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Теоретична частина:
- •Властивості ферментів:
- •Реакція
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Тканьовий подих
- •Практична частина:
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Катаболізм амінокислот:
- •Біосинтез сечовини (орнітиновий цикл)
- •Практична частина:
- •Теоретична частина:
- •Практична частина:
- •Питання до семінарського заняття:
- •Теоретична частина:
- •Взаємний зв'язок різних форм обміну речовин в організмі
- •Практична частина
- •Контрольні питання
- •Питання до семінарського заняття:
- •Питання до іспиту
- •Список рекомендованої літератури
- •Практикум з біологічної хімії до лабораторних і семінарських занять для студентів біологічного факультету денної та заочної форм навчання
Питання до семінарського заняття:
Скласти таблицю для кожної амінокислоти за такою схемою на окремому аркуші:
Назва |
Будова |
Замінна/ незамінна |
Циклічна/ ациклічна |
Основна/кисла/ нейтральна |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
-
Амінокислоти, їх структура, фізико-хімічні властивості.
-
Кислотно-лужні властивості амінокислот. Крива титрування. Буферні властивості.
-
Методи поділу амінокислот.
-
Первинна структура білків і методи її визначення.
-
Вторинна структура білків на прикладі фібрилярних білків.
-
Третинна структура і зв'язки, що її стабілізують. Глобулярні білки.
-
Четвертинна структура. Олігомірні білки.
-
Фізико-хімічні властивості білків.
-
Денатурація білків. Фактори денатурації.
-
Методи виділення й очищення білків: висалювання, центрифугування, іонообмінна й афінна хроматографії, гель-фільтрація, електрофорез.
-
Функції білків.
-
Зв'язок структури і функції білків (на прикладі гемоглобіну).
-
Класифікація білків.
Заняття № 5.
Тема: ВЛАСТИВОСТІ ВУГЛЕВОДІВ
Теоретична частина:
Вуглеводи (сахари) – група природних органічних сполук, які складаються з вуглецю, водню та кисню та відповідають загальній формулі – Сn(Н2О)m. Вуглеводи грають важливу роль у життєдіяльності організму. Функції вуглеводів в організмі: енергетична, структурна, захисна, гемостатична, протизгортуюча, гомеостатична, опорна, механічна, групоспецифічні речовини еритроцитів крові, осморегуляторна, знешкоджуюча, антиліпідемічна.
Вуглеводи класифікують на моносахариди, олігосахариди та полісахариди.
Моносахариди – вуглеводи, які не можуть бути гідролізовані до більш простих форм. Їх підрозділяють:
1. За кількістю вуглецевих атомів на: триози (С3), тетрози (С4), пентози (С5), гексози (С6), гептози (С7);
2. За хімічною природою на: альдози та кетози, які відповідно мають властивості альдегідів та кетонів.
Деякі представники моносахаридів:
D-Рібулоза – проміжний продукт фотосинтезу. D-Фруктоза міститься у фруктових соках та меді, присутня у сахарозі і в рослинних полісахаридах. D-Рібоза – компонент РНК, АТФ та коферментів нуклеотидної природи. D-Дезоксирибоза – компонент ДНК. D-Глюкоза міститься у фруктових соках, у плазмі крові людини та тварин, входить до складу целюлози та крохмалю.
Хімічними реакціями моносахаридів є мутаротація, утворення глікозидів, відновлення та окислення, епімеризація. Вони можуть відновлювати окисли металів, тому як мають вільну альдегідну групу.
Більш складними вуглеводами є дисахариди. Вони складаються з двох залишків моносахаридів. При їх утворенні дві молекули моносахаридів утрачають частку води та з’єднуються між собою через кисень. Їх загальна формула С12Н22О11. Фізіологічно важливими дисахаридами є мальтоза, сахароза, лактоза та трегалоза. До складу сахарози (міститься в цукровому буряку та цукровому очереті) входять залишки глюкози та фруктози, до мальтози (міститься у солоді)– залишки двох молекул глюкози, до лактози (молочний цукор) – галактоза та глюкоза.
Будова дисахариду сахарози:
Залишок
глюкози Залишок фруктози
Відновлювати окисли металів сахароза (також і лактоза) не може, тому як не має вільної альдегідної групи. Мальтоза, маючи вільну альдегідну групу, відновлює окисли металів.
Полісахариди – найбільш складні високомолекулярні вуглеводи, побудовані з багатьох десятків і навіть сотень моносахаридних залишків, з’єднаних один з одним через кисень та утворюючих лінійні або вітвлясті ланцюги. Загальна формула полісахаридів – (С6Н10О5)n.
Полісахариди, побудовані з залишків моносахаридів одного типу, називаються гомоглікани. До них відносяться глікоген печінки та м’язів, крохмаль (міститься у злаках, картоплі, бобових), целюлоза (головний компонент структурної основи рослин), які побудовані з залишків глюкози. Полісахариди побудовані з залишків моносахаридів різних типів, називаються гетерогліканами. Сюди відноситься гепарин, гіалуронова кислота, хондроітинсульфат.
Полісахариди погано розчинні у воді (крохмаль, глікоген) або зовсім не розчинні у воді (целюлоза). Здібності відновлювати окисли металів полісахариди не мають. Вона з’являється лише після гідролізу полісахариду завдяки наявності в гідролізаті мальтози та глюкози.