[Ред.] Історія відкриття та дослідження клітин

Рисунок клітин корка із праці «Мікрографія» Роберта Гука

Репліка мікроскопа, що використовувався Левенгуком

Більшість еукаріотичних клітин мають розміри до 100 мкм, а прокаріотичні ще на порядок менші, тому людина не може бачити їх неозброєним оком. Через це відкриття і дослідження клітин стало можливим тільки після винайдення Янсеном оптичного мікроскопа у 1590 році. До найважливіших подій, пов'язаних із розвитком клітинної біології належать:

• 1665 р. — Роберт Гук вперше побачив мертві клітини, вивчаючи будову корка під мікроскопом. Гук вважав, що клітини порожні, а живою речовиною є клітинні стінки.

• 1650-1700 рр. — Антоні ван Левенгук вперше спостерігав під мікроскопом живі клітини, зокрема найпростіші, а також еритроцити.

• 1700-1800 рр. — Опублікована велика кількість нових описів тканин, в основному рослинних.

• 1831-1839 рр. — Роберт Браун описав ядро, як сферичне тільце присутнє у рослинних клітинах.

• 1838-1839 рр. — Ботанік Матіас Шлейден і зоолог Теодор Шванн, об'єднавши ідеї різних вчених створили клітинну теорію, згідно із якою клітина є основною структурною та функціональною одиницею живих організмів.

• 1840 р. — Пуркіньє запропонував назву протоплазма для позначення клітинного вмісту, впевнишись в тому, що саме він, а не клітинні стінки є живою речовиною.

• 1855 р. — Вірхов показав, що всі клітини утворюються із інших клітин шляхом поділу.

• 1866 р. — Геккель встановив, що збереження та передачу спадкових ознак здійснює ядро.

• 1866-1898 рр. — Описані основні компоненти клітини, що можна побачити під оптичним мікроскопом, цитологія набуває характеру експериментальної науки.

• 1900 р. — Вслід за виникнення генетики почанає розвиватись цитогенетика, що вивчає поведінку хромосом під час клітинного поділу та запліднення, і її вплив на спадкові ознаки організмів.

• 1946 р. — В біології почав широко використовуватись електронний мікроскоп, що дозволило вивчати ультраструктуру клітин^[1].

[Ред.] Клітинна теорія

Основна стаття: Клітинна теорія

Клітинна теорія була сформульована у 1838-1839 рр. ботаніком Матіасом Шлейденом і зоологом Теодором Шванном. Ці вчені показали, що клітини тварин та рослин принципово схожі між собою, і на основі всіх накопичених до того часу знань постулювали, що клітина є структурною та функціональною одиницею всіх живих організмів. У 1858 році Рудольф Вірхов доповнив клітинну теорію твердженням лат. «Omnis cellula eх cellula» — «Кожна клітина з клітини».

Клітинна теорія є однією із основоположних ідей сучасної біології, вона стала незаперечним доказом єдності всього живого, і послугувала фундаментом для розвитку таких дисциплін як ембріологія, гістологія та фізіологія. Основні положення клітинної теорії не втратили своєї актуальності, проте від часу її створення, ця теорія була доповнена, і на даний час включає наступні твердження:

1. Клітина — елементарна одиниця будови, функціонування, розмноження і розвитку всіх живих організмів, поза межами клітини нема життя.

2. Клітина — цілісна система, що включає велику кількість закономірно зв'язаних один з одним елементів — органел.

3. Клітини різних організмів схожі (гомологічні) за будовою та основними властивостями та мають спільне походження.

4. Збільшення кількості клітин відбувається шляхом поділу вихідної клітини, після реплікації її ДНК: клітина від клітини.

5. Багатоклітинний організм — це нова система, складний ансамбль із великої кількості клітин, об'єднаних та інтегрованих в системи тканин і органів, зв'язаних одне із одним за допомогою хімічних факторів: гуморальних і нервових.

6. Клітини багатоклітинних організмів мають однаковий набір генетичної інформації, але відрізняються за рівнем експресії (роботи) окремих генів, що призводить до їх морфологічної та функціональної різноманітності — диференціації. ^[2]

Слід зазанчити, що в різних джерелах кількість та формулювання окремих положень сучасної клітинної теорії може відрізнятись.