Практична робота № 1 Стратегічний менеджмент

Мета: закріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті студентом у процесі вивчення теми „Стратегічний менеджмент: Сутність та передумови виникнення” курсу „Стратегічний менеджмент”, зокрема сформувати уміння працювати з навчальною, спеціальною літературою тощо.

Студент повинен знати: теоретичні основи стратегічного менеджменту, концепцію управління, давати характеристику стратегічно орієнтованого підприємства.

Студент повинен вміти: визначати основні поняття, схематично відображувати опрацьований матеріал.

Інформування: Стратегічне управління - це реалізація концепції, в якій поєднуються цільовий та інтегральний підходи до діяльності організації, що дає можливість встановлювати цілі розвитку, порівнювати їх з наявними можливостями (потенціалом) орга­нізації та приводити їх у відповідність шляхом розробки та ре­алізації системи стратегій («стратегічного набору»)

Різні підходи до побудови системи стратегічного управ­ління потребують чіткого уявлення про переваги цього явища в діяльності окремих підприємств. Американський фа­хівець І. Ансофф, наприклад, розглядає такі варіанти побу­дови стратегічного управління: «управління за допомогою вибору стратегічних позицій», «управління ранжируванням стратегічних задач», «управління на основі врахування «слабких сигналів», «управління в умовах стратегічних несподіванок»

Становлення стратегічного менеджменту як самостійної області дослідження й управлінської практики пройшло чотири етапи:

1. Бюджетування й контроль.. Бюджетування й контроль як і раніше є найважливішими методами керування, однак у цей час більше точно визначена область їхнього успішного застосування - характеризується визначеністю завдань, засобів для їхнього рішення, необхідної кількості ресурсів; застосуванням відомих методів досягнення цілей і певних тимчасових рамок.

2. Довгострокове планування. Цей метод сформувався в 1950-і роки. Він ґрунтується на виявленні поточних змін певних економічних показників діяльності організації й екстраполяції виявлених тенденцій (або трендів) у майбутнє. Цей підхід виявився найбільш корисним для планування використання ресурсів у довгостроковій перспективі з обліком як потенційного росту компанії, так і запланованого скорочення виробництва того або іншого виду продукції або послуг.

3. Стратегічне планування. Його широке застосування в практиці бізнесу починається з кінця 1960-х - початку 1970-х років. Планування з урахуванням існуючих тенденцій у зміні конкурентного оточення опирається на виявлені сильні й слабкі сторони організації, сприятливі можливості, сформовані змінами в оточенні й погрозами з боку конкурентів і соціальних, політичних, технологічних й економічних факторів оточення.

4. Стратегічний менеджмент. Як самостійна дисципліна він з'являється в середині 1970-х років. Подібно стратегічному плануванню, стратегічний менеджмент ґрунтується на вивченні змін у зовнішнім середовищі організації. Однак цей підхід не зводиться до сприйняття оточення як фактора, що обмежує процес організаційного планування, але припускає встановлення певних цілей і розробку шляхів їхнього досягнення на основі використання сильних сторін організації й сприятливих можливостей середовища, а також компенсації слабких сторін і методів запобігання загроз.

Складні умови господарювання, зміни в техніці та техноло­гіях, зростаючі вимоги споживачів вимагають від сучасних ме­неджерів всіх рівнів управління нових знань та навичок, які б відповідали вимогам часу. Життєва необхідність у використанні стратегічного управління, як одного з найефективніших і найпрогресивніших засобів управління організацією, спонукається розвитком ринкових відносин, позитивними зрушеннями в економіці України, зростаючою конкуренцією на будь-якому ринку.

В Україні теорія і практика стратегічного управління ще не зайняли належного щабля. Вітчизняним підприємствам важко застосовувати стратегічне управління через складні умови го­сподарювання, брак коштів для впровадження інноваційних процесів, не зовсім цивілізовані форми конкурентної бороть­би. Разом з тим дуже важливо, що вже є перші досягнення з успішного впровадження стратегічного управління на таких українських підприємствах, як «Мотор-Січ», «Дарниця», «Сві­точ», «Квазар-Мікро» тощо. Вони мають чітко визначену ціка­ву місію, концепції, цілі, культуру, неординарний підхід до ви­рішення проблем, «агресивність» у конкурентній боротьбі. На жаль, таких компаній в Україні одиниці.

Завдання 1: Спираючись на знання, набуті при вивченні теоретичного матеріалу, дайте визначення наступних понять:

Стратегічний менеджмент –

Стратегічне планування –

Стратегія –

Стратегічно орієнтоване підприємство –

Завдання 2: Побудуйте концептуальну схему стратегічного управління