Семінарське заняття № 6

Тема: Українська преса в роки Першої світової війни.

1. Введення військового становища та військової цензури з початком військових дій. Припинення більшості українських видань на всіх етнографічних землях.

2. Українські видання на бойових фронтах. Преса Українських Січових Стрільців (“Вісник пресової квартири УСС”, “Бомба”, “Самопал”, “У.С.С.”, “Тифусна одноднівка”).

3. Видавнича і пресова діяльність Союзу визволення України, його офіційний орган “Вісник СВУ”.

4. Поява преси полонених українців у таборах Австро-Угорщини та Німеччини (“Метелик” та “Розвага” у Фрайштадті; “Громадська думка” і “Просвітній листок” у Вецлярі; “Вільне слово”, “Нова зоря” й “Селянин” у Зальцведелі; “Розсвіт” у Раштаті та ін.).

5. Участь у цій пресі П. Карманського. Б. Лепкого, О. Терлецького, З. Кузелі, В. Сімовича, В. Бахталовського, А. Жука та ін.

6. Українська преса за кордоном: “Боротьба” у Женеві, “Робітничий прапор” у Софії. Виникнення преси іншими мовами – німецькою (“Ukrainisches Korrespondcnzblatt” та “Ukrainische Naclirichtcn” у Відні), французькою (“La Revue Ukrainicnnе” в Лозанні), англійською (“The Ukraine” в Лозанні) та угорською (“Ukraina” в Будапешті).

7. Поступове відродження української преси в Галичині після завершення війни. Відновлення газети “Діло”.

Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте такий розділ теми: «Українські видання на бойових фронтах. Преса Українських Січових Стрільців (“Вісник пресової квартири УСС”, “Бомба”, “Самопал”, “У.С.С.”, “Тифусна одноднівка”).

2. Розгляньте видавничу і пресову діяльність Союзу визволення України, його офіційного органу “Вісник СВУ”.

Література

1. Животко А. Історія української преси [Текст]. – Мюнхен, 1989–1990. – 334 с.

2. Ігнатієнко В. Бібліографія української преси 1816–1916 [Текст]. – Харків; Київ: Держлітвидав України, 1930. – 286 с.

3. Ігнатієнко В. Українська преса (1816–1923 pp.): Історико-бібліографічний етюд [Текст]. – Харків; Київ, Держлітвидав України, 1926. – 78 с.

4. Історія української дожовтневої журналістики [Текст]. – Львів: Вид-во при Львів. ун-ті “Вища школа”, 1983. – 561 с.

5. Крупський, І.В. Національно-патріотична журналістика України [Текст]. – Л.: Світ, 1995. – 184 с.

6. Михайлин І.Л. Історія украинской журналістики ХІХ століття [Текст]: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 720 с.

7. Словник журналіста: Терміни, мас-медіа, постаті [Текст] / За заг. ред. Ю.М.Бідзілі. – Ужгород: ВАТ «Видавництво «Закарпаття»», 2007. – 224 с.

8. Сидоренко Н.М. Національно-духовне самоствердження. Ч.І. Українська таборова періодика часів Першої світової війни.- К., 1999.- С.155-184.

Семінарське заняття № 7

Тема: Українська журналістика доби Центральної Ради і роки боротьби за українську державність.

1. Закон про пресу. Легалізація партій та їхньої журналістики. Темпи її розбудови. Українські видання у Петрограді та Москві.

2. Доба Центральної Ради. Розгортання газетної мережі різних політичних сил. Початок диференціації друкованої продукції: загальнополітичні, галузеві, інформаційні видання.

3. Декрети про пресу. Закриття українських російськомовних газет, опозиційних новому режиму, конфіскація їхньої матеріально-технічної бази, репресії щодо журналістів.

4. Методи і форми організації газетних матеріалів, канали інформації. Жанрова палітра газет.

5. Гетьманщина. Зміни в структурі преси.

6. Активізація Української партії соціалістів-самостійників (УПСС). Газета “Самостійник” (Київ) та місцеві видання.

7. Створення загальнополітичних позапартійних видань та спільних друкованих органів різних партій.

8. Діяльність Українського телеграфного агентства (УТА). Створення бюро передплати на українські газети.

9. Зміна політичної ситуації в Україні після гетьманщини і сформування уряду Директорії відновленої УНР. Характеристика ідеологічних платформ, тематичних напрямків періодичних видань, їх стильової та жанрової різноманітності.