
- •1. Українське питання в політиці держав Європи напередодні Другої світової війни (вересень 1938- вересень 1939р)
- •2. Україна в дипломатії країн – учасниць антигітлерівської коаліції.
- •3.Формуванні кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.
- •4. Радянізація західноукраїнських земель (1939-1941рр)
- •5. Напад фашистської Німеччини на срср. Причини поразок Червоної Армії у перші місяці війни.
- •6.Причини, характер та цілі Великої Вітчизняної війни.
- •7. Україна в умовах нацистської окупації.
- •8. Всенародна боротьба проти німецько-фашистських окупантів на території України під час Великої Вітчизняної війни.
- •9. Партизанський і підпільний рух на території України під час Другої світової війни.
- •10. Внесок українського народу у становленні радянського тилу в роки Великої Вітчизняної війни.
- •11.Створення та діяльність оун-упа в роки Другої світової війни
- •12.Основні бойові дії в Україні протягом 1941 – 1944рр.
- •14. Визволення України від фашистських загарбників і завершення об,єднання її земель.
- •15.Внесок українського народу в перемогу над нацистською Німеччиною.
- •16. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України
- •17. Повоєнна відбудова та економічний розвиток України (1945- поч. 1953рр). Життєвий рівень українського народу.
- •19. «Ждановщина» в Україні: ідеологічний наступ тоталітарного режиму на культуру.
- •20. Діяльність урср на міжнародній арені після Другої світової війни.
- •21. Об,єднання українських земель після закінчення другої світов.Війни.
- •22.Радянізація західних областей України. Ліквідація повстанського руху.
- •23.Урср в період дестабілізації (1953-1964рр): напрямки реформування.
- •24. Реабілітаційні процеси в період розгортання дестабілізації (1953-1964рр), їх периодізація та характер.
- •25.Розширення повноважень Української рср у складі срср в період дестабілізації.
- •26. Стан економіки у другій половині 60-х – на початку 80-х років та назрівання економічної кризи.
- •28. Посилення системної кризи тоталітарного ладу (серед 60-х–початок 80-х)
- •29.Етносоціальні процеси в урср у період загострення кризи радянської системи.
- •30.Політична опозиція другої пол.. 60-х- сер 80-х рр.: програмні та організаційні засади.
- •31.Політика русифікації України в 60-х-80-хрр Наслідки цього процесу для української нації.
- •32.Концепція «перебудови» в срср і Україна
- •33.Суспільно- політичні процеси в Україні в період «перебудови»
- •34. Розгортанні руху та національне відродження України (1985-1991рр)
- •35. Становлення багатопартійної системи в Україні. Класифікація новостворених політичних партій. Характер багатопартійності.
- •36. Формування передумов незалежності України: 1983-1991 рр.
- •37. Погіршення економічної ситуації в Україні у другій половині 80-х років. Чорнобильська катастрофа та її наслідки.
- •40. Спроба державного перевороту в срср 19 серпня 199 р, його вплив на процес державотворення в Україні.
- •41. Декларація про державний суверенітет України та Акт проголошення незалежності України, їх основні положення та сучасні оцінки
- •42.Об'єктивні та суб'єктивні причини руйнації господарського механізму після проголошення державної незалежності України
- •46. Особливості конституційного процесу 1996-2004 рр. Причини та шляхи подолання системного протистояння державно-владних гілок.
- •47. Політичні партії незалежної України. Проблема взаємодії суспільства і влади.
- •48.Особливості та перспективи розвитку української демократії.
- •49. Президентські і парламентські вибори 2004-2010 рр.: аналіз політичних подій.
- •50. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянських і політичних прав національних меншин.
- •51. Міжконфесійні відносини незалежної України.
- •52. Декларація напрямів і принципів зовнішньої політики України після проголошення незалежності. Проблема зовнішньополітичних пріоритетів на етапі 1990-х - початку 2000-х рр.
- •53. Концептуальні основи і пріоритети зовнішньої політики України.
- •54. Сучасні євроатлантичні інтеграційні орієнтири України: дилема оцінок та шляхів реалізації.
- •55. Світові інтеграційні процеси і Україна. Проблема входження України до європейських та трансатлантичних структур.
- •56. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
- •57. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
- •58. Українсько-російські відносини, їх стан та тенденції розвитку.
- •59. Обрання і діяльність першого президента України.
- •61. Президентство л.Кучми. Оцінки цього періоду в сучасній політичній літературі.
- •62. Політична боротьба в Україні під час президентських виборів восени 2004 р. Обрання в.Ющенка президентом України (грудень 2004 р.).
- •64. Співвідношення партійно-політичних блоків у парламенті України за результатами виборів 2007 р. Діяльність уряду на чолі з прем’єр-міністром ю.Тимошенко.
- •65. Саміт нато в Бухаресті (квітень 2008 р.) та його рішення щодо приєднання України до Плану дій відносно вступу до нато (пдч).
- •66. Прийняття України до вто (2008 р.). Перспектива та проблематичність даного чинника для економіки України.
- •67. Політичні оцінки президентської діяльності в.Ющенка.
- •68. Світова економічна криза 2008 – 2009 рр., її вплив на внутрішньо економічну та внутрішньополітичну ситуацію в Україні.
- •69. Політичні процеси в Україні напередодні та під час президентських виборів 2010 р.
56. Україна і єс: проблеми та перспективи інтеграції.
Україна заявила про Європейський вибір відразу після того, як стала незалежною. Основною проблемою зовнішньоекономічної інтеграції є те, що за 17 років незалежності Україною були зроблені перші, здавалося б успішні кроки в напрямку євроінтеграції, але вже в 2004 році стало зрозуміло, що інтеграційний процес не буде таким простим і передбачувальним , яким він до цього представлявся ряду українських політиків.
Україна бере участь у Поліцейських місіях ЄС в Боснії та Герцеговині та Республіці Македонія. Україна активно взаємодіє з ЄС у сфері боротьби з нелегальною міграцією та організаційною злочинністю. Європейська інтеграція є найбільш визначальним фактором, як міжнародної діяльності України, так і її внутрішньої політики на тривалу перспективу, закріплює безпеку та позитивно впливає на відносини України з усіма країнами світу. Невідхильна реалізація курсу на інтеграцію у Європейський Союз забезпечить гарантії прав людини, розвиток в Україні громадянського суспільства, побудову соціально орієнтованої ринкової економіки та величезну матеріальну підтримку з боку ЄС.
Основні напрямки зовнішньополітичної діяльності України: Європейська інтеграція, курс на вступ до ЄС (у 1994 р. було підписано угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, із 2005 р. – прискорення процесів інтеграції, було розроблено «дорожню карту» - план просування України до вступу в ЄС, який включає подолання заяви на вступ, отримання Україною статусу країни з ринковою економікою, вступ до СОТ, набуття асоційованого членства в ЄС; але найголовніша проблема – досягнення Україною високих стандартів європейського життя у всіх галузях). 5 лютого 2007 р. – вступ України до СОТ.
57. Співробітництво України з нато: перспективи і можливі форми реалізації.
Стосунки України з НАТО почали розвиватися невдовзі після отримання країною незалежності. 8 лютого 1994 р. Україна підписала програму «Партнерство заради миру». В 1995 р. між Україною i НАТО була укладена Угода з безпеки. Хартія про особливе партнерство між Україною i НАТО підписана від України Президентом України. В Хартії зазначено, що держави-члени НАТО підтримали гарантії безпеки, які отримала Україна від всіх п'яти ядерних держав-учасниць Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), як без'ядерна держава-учасниця ДНЯЗ. Державна програма співробітництва України з НАТО на 2001-2004 роки була затверджена Указом Президента України від 27 січня 2001 р. та офiцiйно презентована НАТО під час засідання Комісії Україна-НАТО. Спiвробiтництво України з НАТО у військових галузях має на меті використання досвіду i допомоги НАТО, держав-членiв i країн-партнерiв Альянсу. Важливою складовою спiвробiтництва Україна-НАТО є участь України у миротворчих операціях під проводом НАТО. Важливою частиною вiйськово-технiчного напрямку є вiйськовi дослідження i технології, представлені в НАТО. Також важливим є Спiвробiтництво України з НАТО в галузi лiквiдацiй наслiдкiв надзвичайних ситуацій цивільного характеру. Це дозволяє нашій країні отримувати відчутну технічну та методичну допомогу. Налагоджені контакти з керівництвом Міжнародного секретаріату НАТО, використання механiзмiв спiвробiтництва Україна-НАТО та створеного у 1998 р. Євроатлантичного координаційного центру з реагування на катастрофи, неодноразово дозволяли нашій країні отримувати конкретну дієву допомогу з боку країн-членiв НАТО та держав-партнерiв під час лiквiдацiї надзвичайних ситуацій та природних катастроф. У 2000-2001 роках було проведено низку заходів з підготовки пілотного Проекту Україна-НАТО щодо скоординованого запобігання повеням та реагування на їх наслідки у Карпатському регiонi. З жовтня 1999 року в Україні здійснюється спільний проект Україна-НАТО з мовної перепідготовки вiйськовослужбовцiв, звільнених в запас або відставку. Важливою складовою економічного спiвробiтництва України з НАТО в економiчнiй галузi є дiяльнiсть Робочої групи відкритого складу з питань економічної безпеки. В ході щорічних засідань цієї Робочої групи обговорюються теоретичні та практичні питання економічної безпеки, розглядаються концепції забезпечення цієї важливої складової загальної безпеки держави. За сприяння НАТО в першій половині 2000 року в Україні розпочала роботу Iнформацiйна академічна мережа, за допомогою якої українські науково-дослiднi інститути та університети можуть отримати доступ до iнформацiйної мережі Інтернет або покращити якість цього доступу. З метою налагодження координації, підвищення ефективності участі українських представників у наукових та екологічних програмах НАТО у 2000 році було створено Спільну робочу групу (СРГ) Україна-НАТО з питань науки та захисту довкілля. Важливим елементом iнформацiйної дiяльностi є створення розділу Україна-НАТО на Iнтернет-сторiнцi НАТО.