34. Розгортанні руху та національне відродження України (1985-1991рр)

Критика існуючого ладу, відродження укр. історії (повернення із забуття творів М.Грушевського, М.Костомарова, В.Винниченка та ін., здійснення спроби заповнити «білі плями» історії, реабілітація жертв сталінських репресій, виникнення неформальних організацій – Товариство Лева, Укр. культурологічний клуб тощо);

Зростання суспільно-політичної активності населення з 1988 р. (перші масові мітинги, пікети, страйки з вимогами докорінних змін у державі; поширення національної символіки; порушення проблем стану укр. мови та культури Спілкою письменників України тощо);

Видання перших неформальних газет та журналів («Вибір», «Вільна Україна», «Укр. вісник», «Літературна газета» та ін.);

Виникнення нових громадських об’єднань (Товариство укр. мови ім. Т.Шевченка, історико-просвітницьке товариство «Меморіал», студентське об’єднання «Громада», клуб «Спадщина», асоціація «Зелений світ» та ін.);

Відновлення роботи Укр. Гельсінської Спілки;

Активізація руху національних меншин (виникнення національно-культурних товариств, повернення депортованих татар до Криму, надання автономії Криму в результаті референдуму 1991 р.);

Відродження заборонених церков і релігійних конфесій (відновлення УГЦК (1990 р.), відродження УАПЦ (1990 р.), повернення культових споруд віруючим, видання релігійної літератури);

Розгортання робітничого руху; шахтарський страйк у липні 1989 р. охопив півмільйона гірників, його особливостями були висока організація, створення страйкових комітетів і робітничих дружин, висування поряд з економічними політичних вимог – відставка місцевого партійно-радянського керівництва та ін.; робітничий страйк відбувся у Донбасі в листопаді 1989 р., страйкарі вимагали відмінити 6 статтю Конституції СРСР, дозволити вільне створення політичних партій та рухів, заборонити суміщення партійних і державних посад тощо.

Перебудовчі процеси сприяли виникненню численних громадських (неформальних) організацій та об'єднань. У вересні 1989 р. було утворено суспільно-політичну організацію "Народний рух України за перебудову" на чолі з поетом І. Драчем. У своїй програмі Рух обстоював суверенітет української республіки, відродження української мови і літератури, порушував екологічні проблеми, висловлювався за демократизацію політичної, економічної та соціальної системи. Особливий наголос робився на необхідності зміцнення єдності всіх етнічних груп в Україні. Наприкінці жовтня 1989 р. почала діяти екологічна організація "Зелений світ". На хвилі демократичних перетворень виникли десятки нових громадських об'єднань та студентських організацій. Серед них - Спілка незалежної української молоді (СНУМ). Рух не був єдиним організатором демократичних виступів, які відбулися в Україні.

У 1990 р. почався новий етап демократизації й розмежування політичних сил - почали виникати політичні партії. Серед них особливо впливовими виявились Українська республіканська партія (УРП), створена в 1990 p.; Українська селянська демократична пар-тія (УСДП); Українська християнсько-демокра-тична партія (УХДП); Партія демократичного відродження України (ПДВУ); Партія зелених Ук-раїни (ПЗУ).; Соціалістична партія України (СПУ). Одні з цих партій ставили за мету досягнення державної незалежності України та побудову в ній демократичного гуманного суспільства, інші - припинення грабування українського села й України союзними міністерствами, відомствами, досягнення політичної та економічної самостійності. Зрозумівши, що нечисленність і роздробленість багатьох партій не підуть на користь справі, у січні 1991 р. у Харкові був утворений Демократичний конгрес, що оформив коаліцію демократичних сил.