2. Україна в дипломатії країн – учасниць антигітлерівської коаліції.

В 1941 р перші кроки щодо створення антигітлер. коаліції. В червні 1941 р. керівники США й Англії публічно заявили про готовність їхніх країн підтримати Радянський Союз. В липні радянський уряд здійснив 4 дипломатичні акції: 12 липня в Москві була підписана «Угода між урядами СРСР і Великобританії про спільні дії У війні проти Німеччини». Обидві сторони зобов'язалися надавати одна одній допомогу й підтримку у війні проти Німеччини, не вести з нею переговорів й не укладати сепаратного мирного договору. Ця угода поклала початок утворенню антигітлерівської коаліції; 18 липня в Лондоні радянський уряд підписав угоду з емігрантським урядом Чехословаччини про відновлення дипломатичних відносин, обмін посланниками, взаємну допомогу та підтримку у війні проти Німеччини й створення національних чехословацьких військових частин на території СРСР; 22 липня радянський уряд відновив дипломатичні відносини з емігрантським урядом Югославії; З0 липня СРСР і емігрантський уряд Польщі в Лондоні підписали угоду, аналогічну радянсько-чехословацькій,-про відновлення дипломатичних відносин, взаємну допомогу та підтримку у війні проти Німеччини й створення національних польських військових частин на території СРСР.

вже влітку 1941 року склалася так звана антигітлеровська коаліція – союз країн, що виступали проти агресивного блоку (об’єднання) Германії, Італії та Японії. У склад цієї антигітлеровської коаліції ввійшли СРСР, США, Великобританія, Франція та Китай, а також Югославія, Польща, Чехословакія та деякі інші країни. Втім, США вступило у війну лише наприкінці 1941 року, після того, як японці напали на військово-морську базу США у Пірл-Харбор (Гавайські острови). З цього нападу почалися й бойові дії у Тихому океані. До травня 1942 року Японія захопила всю Південно-східну Азію, загрожуючи також північному узбережжю Австралії. Але вже у серпні цього року США нанесли декілька поразок Японії, тим самим зупинивши її подальше просування. Тим часом, британські війська отримали перемогу у битві при Ель-Аламейне (Єгипет). А у травні 1943 році гитлерівці опинилися у пастці між союзними військами і здалися. У тому ж 1943 році перейшли у наступ і радянські війська, перед тим розбивши гітлерівців під Сталынградом.

3.Формуванні кордонів урср під час та по закінченні Другої світової війни.

З ранку 17 вересня 1939 р. Відбувся вступ Червоної Армії на територію Польщі , що означало возз'єднання з Радянською Україною, відверталась загроза поневолення фашистською Німеччиною. Війська Київського та Білоруського округів були приведені у повну бойову готовність і на цих напрямах створювались Український та Білоруський фронти. Проте ці заходи були брудною політичною грою з боку радянського керівництва, оскільки ще 23 серпня 1939 р. у Москві нацист-ський і радянський міністри закордонних справ - Й. Ріббентроп і В. Молотов - підписали договір про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, а також таємні додаткові протоколи, які були та-кими ж вагомими, як договір, і яким судилося на десятиріччя залишитися "таємними". Якщо укладання радянським керівництвом пакту з потенційним агресором ще можна тлумачити як законну спробу хоча б на деякий час відтягнути війну, то по-іншому слід розцінювати таємні протоколи до пакту, де йшлося про задоволення територіальних претензій обох держав за рахунок сусідніх. Так, протокол передбачав розмежу-вання між СРСР та Німеччиною в разі війни по лінії річок Нарев, Вісла, Сян, тобто територією Польщі з розтинанням Варшави. Позачергова V сесія Верховної Ради СРСР 1 листопада 1939 р. ухвалила Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. Позачергова III сесія Верховної Ради УРСР 15 листопада 1939 р. прийняла Західну Україну до складу УРСР. Крім того, виникли сприятливі умови для вирішення проблеми Бесарабії і Буковини, населених переважно українцями. Радянський уряд 26 червня 1940 р. зробив королівському урядові Румунії подан-ня з вимогою повернути Радянському Союзу Бессарабію і Північну Буковину, насильно відторгнуті в 1918 р. Румунія погодилась. Части-ни Червоної Армії 28 червня 1940 р. перейшли річку Дністер, тобто СРСР тепер належали Північна Буковина і частина Бессарабії (Хотинський, Аккерманський та Ізмаїльський повіти). Верховна Рада Радянського Союзу 2 серпня 1940 р. прийняла за-кон про включення до складу УРСР Північної Буковини, а також Хотинського, Аккерманського і Ізмаїльського районів Бессарабії. У надзвичайно складній і суперечливій обстановці, що склалась напри-кінці 30 - на початку 40-х років у західному регіоні України, відбу-лась подія історичної ваги - здійснилася споконвічна мрія україн-ського народу про возз'єднання його земель в єдиному державному утворенні. У результаті здійснення урядом СРСР згаданих акцій у складі Ук-раїнської РСР було утворено 8 нових областей: Львівську, Волинсь-ку, Ровенську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську, Ізмаїль-ську та Чернівецьку. Населення Української РСР у 1940 р. після приєднання західноук-раїнських земель збільшилося на 8,1 млн і на 1 червня 1941 р. у рес-публіці проживало 41657 тис. осіб, а територія України становила 560 тис. км2.

Кордони після війни:

Польсько-українські – 16 серпня 1945 року – по лінії Керзона з відхиленням в деяких районах 5-8 км на користь Польщі. Українсько-Чехословацькі – 29 червня 1945 року Закарпатська Україна возз’єднувалась з УРСР. 10 лютого 1947 року – вставлено румунсько-радянські кордони.