Тема 5 Прокуратура України у виконанні видачі осіб, перейнятті кримінального переслідування та нагляді за додержанням законів в процесі виконання міжнародних доручень у кримінальних справах

(4 год.)

План:

І. Опитування студентів:

1. Видача осіб як форма міжнародно – правової допомоги, здійснюваної органами прокуратури України у кримінальних справах.

2. Перейняття (передача провадження) кримінального переслідування як форма правової допомоги.

3. Нагляд прокуратури за дотриманням законів органами дізнання і досудового слідства в процесі фактичного виконання міжнародних доручень в кримінальних справах.

ІІ. Питання для самоконтролю:

1. Генеральна прокуратура України - центральний орган зносин щодо

2. Перейняття кримінального переслідування.

3. Джерела правової регламентації перейняття кримінального переслідування.

4. Джерела правової регламентації інституту видачі осіб (екстрадиції).

5. Додатки до клопотання про екстрадицію.

6. Застереження під час видачі осіб.

7. Захист прав арештованих, щодо яких вирішується питання видачі.

8. Зміст висновку щодо обґрунтованості запиту про видачу.

9. Історія екстрадиції.

10. Класифікація видачі осіб, коротка характеристика її видів.

11. Міжнародна практика про підстави для відмови у видачі особи.

12. Науковці, предметом дослідження яких виступав, виступає інститут екстрадиції.

13. Обов’язкова, тимчасова видача; видача особи під умовою; транзитна і багатостороння екстрадиція.

14. Особливості застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо особи, видача якої запитується.

15. Передача і прийняття кримінального переслідування: співвідношення понять і видів діяльності.

16. Підставами передачі кримінального переслідування органам іноземної держави.

17. Підстави для відмови у видачі.

18. Підстави для відмови у перейнятті кримінального переслідування.

19. Поняття і значення видачі осіб як комплексного правового інституту.

20. Порядок провадження у кримінальній справі, прийнятій від іноземного органу.

21. Правові джерела регулювання інституту перейняття кримінального переслідування.

22. Приводи і підстави перейняття кримінального переслідування.

23. Приводи і підстави перейняття кримінального переслідування.

24. Розмежуйте поняття “екстрадиція”, “депортація”, “передача осіб, які знаходяться під вартою, у порядку надання правової допомоги”.

25. Становлення інституту екстрадиції у міжнародній практиці держав.

26. Статистика застосування в Україні екстрадиції (за останні роки).

27. Сутність інституту екстрадиції.

28. Сутність інституту перейняття кримінального переслідування.

29. Територіальні органи прокуратури України в “екстрадиційному” процесі: завдання і повноваження за чинним законодавством.

30. Типова інформація, що підлягає висвітленню у клопотанні про перейняття кримінального переслідування.

31. Типовий перелік додатків до клопотання про перейняття кримінального переслідування.

32. Типові етапи здійснення екстрадиції.

33. Типові етапи здійснення перейняття кримінального переслідування.

34. Умови для реалізації запиту про видачу особи.

35. Умови для реалізації перейняття кримінального переслідування.

36. Форма та зміст клопотання про видачу особи.

37. Характеристика видачі особи залежно від зв’язку зі справою та мети.

38. Які критерії віднесення злочину до категорії “екстрадиційних” склались у міжнародній практиці?

ІІІ. Письмові завдання:

1.

Застереження під час здійснення видачі особи можуть стосуватись:

а) застосування до особи покарання у вигляді позбавлення волі;

б) засудження особи чи виконання вироку стосовно злочину, щодо якого видача не здійснювалась;

в) застосування до особи покарання на строк більш ніж 10 років позбавлення волі;

г) застосування смертної кари;

д) умовно-дострокового звільнення особи від відбуття покарання;

е) застосування покарання у вигляді довічного ув’язнення;

є) засудження особи за злочин, щодо якого вона була засуджена і відбула покарання в запитуваній державі.

2.

Тимчасовий арешт (тримання під вартою) застосовується органом запитуваної держави щодо особи, яка підлягає видачі, за умови:

а) наявність рішення компетентного іноземного органу про застосування щодо особи тимчасового арешту;

б) наявність клопотання про видачу особи;

в) наявність достатніх підстав вважати, що особа може залишити територію запитуваної держави;

г) наявність прохання компетентного іноземного органу про взяття особи під варту до отримання клопотання про видачу;

д) відсутність заперечень особи;

е) наявність рішення компетентного іноземного органу про обрання запобіжного заходу тримання під вартою;

3.

Які обставини підлягають встановленню територіальними органами прокуратури України в ході вирішення питання про видачу особи іноземній державі:

а) місце і час перебування особи в Україні, дотримання вимог щодо реєстрації іноземців;

б) місце, час і спосіб вчинення злочину, у зв’язку з яким запитується видача;

в) наявність законного рішення українського органу про відмову в порушенні кримінальної справи чи її закриття стосовно того ж злочину, з приводу якого запитується видача;

г) обставини, що характеризують поведінку особи на роботі і в побуті;

д) законність затримання особи та тримання її під вартою на території України до вирішення питання про її видачу;

е) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину;

є) належність особи до громадянства України і законність його набуття.

4.

20 листопада 2009 року у Генеральну прокуратуру України надійшло від Генеральної прокуратури Російської Федерації клопотання про видачу Росії її громадянина Н., який знаходиться на території України.

Досудовим розслідуванням у кримінальній справі було встановлено, що Н. разом з С. і В. 26 грудня 2003 року у м. Ставрополь, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, завдали П. і О. тілесні ушкодження середньої тяжкості, а протягом 2007-2008 років у співучасті з С. і В. вчинив у м. Ставрополь (РФ) 5 квартирних пограбувань, викравши індивідуального майна громадян на загальну суму 857 500 рос. руб. Слідством також встановлено, що 18 червня 2007 року Н., завдавши середньої тяжкості тілесні ушкодження Р. і погрожуючи йому ножем, відібрав у останнього золотий годинник марки “Tissot”, мобільний телефон і гроші в сумі 280 тис. рос. руб. У жовтні того ж року зустрівшись на вулиці з потерпілим Р., який упізнав його, погрожував останньому, вказуючи на ніж, вбивством, якщо той звернеться у міліцію.

У листопаді 2006 р. Н. виїхав з м. Ставрополя, і його місцезнаходження встановити не вдалось. Лише в серпні 2009 року було встановлено місцеперебування особи – Вінницька обл.., м. Ладижин, вул.. Нова 1/11.

Н. було допитано помічником прокурора Вінницької області. У ході допиту Н. заявив, що обвинувачення стосовно нього носить політичний характер, оскільки він – чеченець за національністю – є активним учасником чеченської діаспори, зо що і зазнає переслідування з боку правоохоронних органів Росії.

Допитавши власника квартири, де проживав Н., помічник прокурора встановив, що останній проживає в м. Ладижин з жовтня 1999 року.

1) Дайте правовий аналіз дій працівника прокуратури України. Як він повинен поступити у даній ситуації?

2) Яке рішення повинен прийняти компетентний орган України стосовно клопотання про видачу?

5.

Прокуратурою Харківської області здійснюється розслідування у кримінальній справі щодо обвинувачення громадянина ФРН А., у вчиненні ним вбивства за обтяжуючих обставин та ряду злочинів у кредитно-фінансовій системі.

За злочини, вчинені А., передбачено конфіскацію майна, яке є особистою власністю. У справі заявлено цивільний позов.

Після вчинення злочинів А. виїхав за межі України, на території якої останні поять років він постійно мешкав зі своєю сім’єю та де залишилась проживати його дружина і двоє малолітніх дітей.

Вжитими заходами розшуку встановлено, що А. на території Польщі притягується до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків.

У Варшаві А. має у власності будинок, а в одному з банків Берліну – рахунок, на який перераховувались валютні кошти, здобуті від злочинної діяльності в Україні.

У Харкові на ім’я А. зареєстровано автомобіль марки “Мерседес”, який був викрадений на території ФРН.

Правоохоронні органи Німеччини звернулись із запитом про повернення транспортного засобу законному власнику.

1) Підготуйте письмово відповіді на питання (у разі браку інформації доповніть її за власним розсудом):

- як і на яких підставах може бути здійснено видачу А. з Польщі до України ?

- як здійснити забезпечення конфіскації власного майна “А”, яке знаходиться за межами України ?

- як вирішити питання про повернення викраденого автомобіля законному власнику ?

2) Підготуйте проект клопотання про видачу в Україну А. із додатками.

Рекомендована література:

1. Беляев С.С. Юридическая регламентация института экстрадиции (выдачи). // Государство и право. - М., 1998. № 1.

2. Боннер М.Х. Международно-правовое сотрудничество по вопросам получения доказательств (улик), экстрадиции (выдачи) и перевода заключённых. // Проблемы борьбы с организованной преступностью: Материалы международной научно-практической конференции. Москва, 23-25 апреля 1997. – М., 1998.

3. Валеев Р.М. Выдача преступников в современном международном праве. (Некоторые вопросы теории и практики). – Казань, 1976.

4. Виноградова О.І.. Видача (екстрадиція) осіб, які вчинили злочини //Адвокат. - 1999. -№1.

5. Выдача лиц для привлечения к уголовной ответственности или приведения приговора в исполнение: Методическое пособие. //Руководитель авторского коллектива Г.В.Дашков. – М., 1998.

6. Гогусь О.В. Проблема екстрадиції в міжнародному праві, кримінальному та кримінально-процесуальному законодавстві України. \\ Законодавство України та міжнародне право (проблеми гармонізації). Збірник наукових праць. – К., 1998.

7. Договір між Україною і Естонською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1995р. // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. - Ужгород: ІВА, 2000.

8. Договір між Україною і Литовською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 р. // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. - Ужгород: ІВА, 2000.

9. Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993р. // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. - Ужгород: ІВА, 2000.

10. Ерохин В.И. Вопросы передачи осуждённых для дальнейшего отбывания наказания. // Актуальные проблемы прокурорского надзора: Сборник статей. Вып. 1. / Под ред. В.В. Колмогорова. – М., 1998.

11. Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 р. і Додатковий протокол 1975 року до Конвенції // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. - Ужгород: ІВА, 2000.

12. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах. Страсбург, 15 травня 1972р. //Міжнародно – правова допомога та співробітництво у кримінальному судочинстві України. Збірник документів у двох частинах. Ч.2 – Львів, 2004.

13. Зарума І. У Львові розгортається міжнародно-правова діяльність // Вісник прокуратури № 1 (7) лютий 2001 року.

14. Інструкція про порядок підготовки, передачі та виконання органами прокуратури України звернень про правову допомогу у кримінальних справах. Затверджено наказом Генерального прокурора України від 26.12.2005 року // Прокуратура в Україні: Правові основи Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: Зб. нормат. Актів / Від ред. М.О. Потебенько/. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – С. 267.

15. Інформаційний Лист щодо результатів офіційної зустрічі делегацій Генеральної прокуратури України та Міністерства юстиції Республіки Польща 26-27 березня 2008 року.

16. Когутич І.І. Міжнародно-правова допомога та співробітництво у кримінальних справах. – Львів: Тріада Плюс, 2005.

17. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року і Протокол до неї 1997 року // Міжнародні договори України про правову допомогу: Офіційне видання. - Ужгород: ІВА, 2000.

18. Костенко Н Проблемы международно-правового регулирования института выдачи (экстрадиции) // Государство и право. - 2002. -№5.

19. Кравчук С. Процесуальний порядок перейняття кримінального переслідування // Право України. - 1999. -№7. - С. 62.

20. Лосницкая Л. Применение конвенции “О взаимной правовой помощи по уголовным делам” и “ О выдаче ”. // Российская юстиция. – 2000. № 12.

21. Лукашук И.И., Наумов А.В. Выдача обвиняемых и осужденных в международном уголовном праве. Учебно-практическое пособие. – М., 1998.

22. Маланюк А.Г. Провадження у кримінальних справах, пов’язане з міжнародними відносинами, за законодавством України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 “Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза” / А.Г. Маланюк. – К., 2004.

23. Наказ Генерального прокурора України 23.05.2007 N 8гн-1 «Про затвердження Інструкції Про порядок розгляду в органах прокуратури запитів про видачу правопорушників» // Прокуратура в Україні: Правові основи Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: Зб. нормат. актів / Від ред. М.О. Потебенько/. – К.: Юрінком Інтер, 2008.

24. Наказ Генерального прокурора України № 8-гн від 26 грудня 2005 року «Про організацію роботи органів прокуратури України у галузі міжнародного співробітництва і правової допомоги» // Довідник прокурора: законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності / Довід. видання. – Упоряд.: Є.П. Бурдоль, О. В. Коваленко; Відп. ред. І.В. Дріжчаний. – К.: Видавнича компанія “Воля”, 2007.

25. Пистер Я.Я. Взаимодействие прокуратур приграничных регионов: опыт, проблемы, предложения («Круглый стол»). // Прокурорская и следственная практика. – М., 1997. № 2.

26. Руководство по типовому договору о выдаче и руководство по типовому договору о взаимной помощи в области уголовного правосудия. Пособие по практическому применению. // Международный обзор уголовной политики. – Нью-Йорк., 1995. № 45-46.

27. Угода між Генеральною прокуратурою України і Міністерством юстиції Республіки Польща на виконання статті 3 Договору між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах від 24 травня 1993 (від 10.11.1998 р.) // Прокуратура в Україні: Правові основи Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: Зб. нормат. Актів / Від ред. М.О. Потебенько/. – К.: Юрінком Інтер, 2000.