3. Вимоги до оформлення дипломної роботи

Загальні вимоги до оформлення робіт розроблені відповідно до державного стандарту України ДСТУ 3008-95 і міжнародного стандарту ISO 5966:1982.

Роботу оформляють на аркушах формату А4 (210х297 мм) на одній стороні листа білого папера за допомогою комп'ютера з інтервалом 1.5 Шрифт 14 Times New Roman. Розміри полів:

верхнє, нижнє — не менш 20 мм, ліве — не менш 30 мм, праве — не менш 10 мм. Абзацний відступ дорівнює п'ятьом знакам.

При оформленні роботи необхідно витримувати рівномірну щільність, контрастність і чіткість. Незначні помилки допускається виправляти зафарбовуванням білою фарбою з нанесенням виправлень на тім же місці.

Назви літературних джерел і імена власні приводять мовою оригіналу.

Скорочення слів і словосполучень здійчнюють відповідно до діючого стандартами по бібліотечній і видавничій справі.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи та параграфи. Основні структурні елементи роботи: „ЗМІСТ”, "ВСТУП", „РОЗДІЛ”, „ВИСНОВКИ”, "СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ”, „ДОДАТКИ” друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів (параграфів) дипломної роботи починаються з абзацного відступу, мають порядковий номер по змісту і пишуться прописними буквами з першої заголовної. Не допускаються підкреслення, переноси слів і крапки наприкінці заголовків. Якщо заголовок складається більш, ніж з одного речення, між ними ставиться крапка. Відстань між заголовком і текстом — 2 рядки, між заголовками чи рядками заголовка — як у тексті. Не допускається розташовувати заголовки в нижній частині листа, якщо після заголовка є тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок, нумерація розділів і підрозділів. Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами, починаючи з вступу і закінчуючи останнім листом додатків, треба дотримуватися наскрізної нумерації. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті листа без крапки наприкінці. Не проставляються, але враховуються номери сторінок титульного листа і змісту. Ілюстрації і таблиці, розташовані на окремих сторінках, включають у загальну нумерацію роботи.

Розділи нумеруються наскрізною нумерацією і викладаються з нової сторінки. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і номера підрозділу, розділених крапкою. Після номера розділу (підрозділу) крапка не ставиться.

Ілюстрації (креслення, малюнки, схеми, графіки, діаграми) варто розташовувати в роботі безпосередньо після тексту, у якому вони згадуються вперше чи на наступній сторінці. На всі ілюстрації повинні бути дані посилання в тексті.

Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно в тексті давати посилання на відповідні літературні джерела.

Ілюстрації повинні мати назву, що поміщають під ілюстрацією. При необхідності під ілюстрацією поміщають додаткові дані (примітки). Назва міститься під ілюстрацією через один інтервал після його зображення чи приміток до ілюстрації без абзацного відступу від початку рядка.

Ілюстрація позначається словом "Рис.", що разом з назвою ілюстрації поміщають після даних, що роз'ясняють. Ілюстрації нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Наприклад, Рис. 2.4. Діаграма росту прибутку підприємства (четвертий рисунок другого розділу дипломної роботи).

Таблиці. Цифровий матеріал, як правило, оформляють у виді таблиць. Таблицю варто розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці повинні бути дані посилання в тексті роботи.

Таблиці нумеруються арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу. Якщо додаток містить таблиці, то вони нумеруються порядковою нумерацією в межах кожного додатка. Номер таблиці складається з порядкового номера розділу (додатка) і порядкового номера таблиці в межах розділу (додатка), розділених крапкою. Наприклад, таблиця 3.1 – перша таблиця третього розділу. Нумерація таблиць може бути наскрізною.

Таблиця повинна мати назву, що пишуть малими літерами (крім першої прописної) і поміщають над таблицею. Назва повинна бути короткою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки чи графи виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частині, поміщаючи одну частину під інші, чи поруч, або переносять частину таблиці на наступну сторінку. При цьому в кожній частині таблиці повторюють її голівку і/чи боковик.

Слово "Таблиця _" вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці пишуть: "Продовження таблиці _" з указанням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці пишуть починаючі із прописної букви, а підзаголовки — з рядкових, якщо вони складають одну пропозицію з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійну назву, пишуть із прописної букви. Наприкінці заголовків і підзаголовків таблиць, граф і рядків крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Перерахування при необхідності можуть приводитися усередині тексту підрозділів і пунктів. Перед перерахуванням ставиться двокрапка.

Перед кожною позицією перерахування варто ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою, якщо Ви їх не нумеруєте тоді - дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації перерахування варто використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Перерахування першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня — з відступом щодо місця розташування перерахувань першого рівня деталізації.

При посиланні в тексті роботи на використані літературні (нормативні) джерела варто вказувати їх порядковий номер по списку літератури, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [21] при загальному посиланні на думку певного автора або [11, с. 24], якщо зазначається конкретна цитата.

Допускається приводити посилання у виносках, якщо посилання носить характер пояснення до тексту.

Формули і рівняння розташовуються безпосередньо після тексту, у якому вони згадувалися, посередині сторінки. Вище і нижче формули повинно бути залишено по одному порожньому рядку.

Нумерація формул — у межах розділу, у додатку — у межах додатка. Номер формули складається з номера розділу (додатка) і порядкового номера формули, розділених крапкою. Наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу. Номер формули вказують у рядку формули в правому крайньому положенні рядка.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, варто приводити безпосередньо під нею в тій послідовності, у якій вони наведені у формулі. Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта варто давати з нового рядка. Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, причому знак операції спочатку наступного рядка повторюють, при переносі формули або рівняння як знак множення застосовують знак "х".

Список використаних джерел складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Джерела необхідно розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків або у хронологічному порядку. Спочатку розміщують нормативно-правові акти з теми дослідження, після чого наводять інші джерела, на яких базувалося дослідження.

Зразок оформлення списку використаної літератури наведено в додатку Г.

Додатки. Після останньої сторінки списку джерел перед додатками необхідно помістити чистий лист папера, на якому посередині великими буквами написати "ДОДАТКИ". У змісті роботи можна вказувати як кожне з наявних у роботі додатків з відповідними їм сторінками, так і перший лист додатків.

Додатки позначаються заголовними буквами за абеткою, за винятком букв Є, С, 3, Ї, Е, I, Й, О, Ч, Ь. При необхідності текст додатку може бути розділений на розділи, у цьому випадку номер розділу додатку складається з букви додатка і поточного номера розділу додатка, розділених крапкою.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Праворуч над заголовком, вирівняним посередині малими літерами з першої прописної повинне бути написане слово "Додаток _" і прописна буква, що позначає додаток.

Додатки повинні мати загальну з іншою частиною роботи наскрізну нумерацію сторінок.

Наявні в тексті додатка ілюстрації, таблиці, формули варто нумерувати в межах кожного додатка. Наприклад, малюнок А.1, таблиця Б.2, формула (Д.3).

Якщо в роботі як додатки використовуються документи (оригінали чи їхні копії), що мають самостійне значення й оформляються відповідно з вимогами до документів даного виду, їхні копії містяться в роботі. На першій сторінці документа праворуч (якщо є місце) пишуть:

"Додаток _" і на другому рядку — його найменування. Якщо місця немає, то перед додатком поміщають чистий лист папера, на якому посередині листа пишуть номер і назву додатка. Сторінки документа нумеруються наскрізною нумерацією, номер проставляється в правому верхньому куті без крапки наприкінці.

Копії документів повинні бути представлені на аркушах стандартного формату білого кольору з однієї сторони листа.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАХИСТУ ДИПЛОМНИХ РОБІТ

Дипломна робота, яка пройшла попередній захист, зшивається і подається на зовнішню рецензію.

Рецензування дипломних робіт можуть здійснювати висококваліфіковані фахівці виробничих наукових і проектних організацій, фінансово-кредитних установ, викладачі вищих навчальних закладів. У зовнішній рецензії оцінюється:

- актуальність теми дипломної роботи;

- відповідність змісту роботи її темі та профілю підготовки спеціаліста;

- повнота і глибина розробки досліджуваних питань;

- наявність наукової новизни, обґрунтованість і практична цінність пропозицій і заходів, що розробляються автором;

- якість оформлення дипломної роботи.

У рецензії рецензент дає загальну оцінку роботи: вказує, чи відповідає вона вимогам, що ставляться до робіт такого рівня, і якої оцінки вона заслуговує: "відмінно", "добре", "задовільно''. Без зовнішньої рецензії дипломна робота до захисту не допускається.

Державній екзаменаційній комісії також можуть бути надані інші документи, що характеризують наукову і практичну цінність виконаної роботи: друковані статті за темою роботи, документи, які підтверджують практичне застосування роботи.

Процедура захисту включає:

- доповідь студента, у якій він викладає основні положення дипломної роботи;

- запитання до автора;

- відповіді студента на запитання членів комісії із захисту дипломної роботи;

- оголошення відгуку наукового керівника та рецензента;

- рішення комісії про оцінку роботи.

Підготовка до захисту дипломної роботи передбачає написання стислої доповіді у розрахунку на час до 15 хвилин. Тези виступу студент готує завчасно. Доповідь повинна бути змістовною. Необхідно коротко зупинитись на актуальності економіко-фінансової проблеми, що досліджувалася, навести стислу характеристику об'єкту дослідження, основні результати дослідження, обґрунтувати пропозиції та їх ефективність.

Під час доповіді необхідно звертати увагу членів комісії на демонстраційні матеріали, коротко пояснюючи їх призначення і зміст. До складу демонстраційного (ілюстративного) матеріалу включають таблиці і рисунки, які відображають основний зміст роботи та ілюструють доповідь студента. У виступі студент обов'язково посилається на всі таблиці і рисунки, включені до ілюстративного матеріалу. Після доповіді студент відповідає на питання членів ДЕК і присутніх на захисті. По завершенні відповіді на запитання членів ДЕК зачитується відгук керівника і зовнішня рецензія. На закінчення дипломнику надають слово для відповідей на зауваження рецензента.

Результат захисту дипломної роботи фіксується в протоколі Державної екзаменаційної комісії. Оцінка з дипломної роботи виставляється на закритому засіданні Державної екзаменаційної комісії і оголошується її головою студенту та всім присутнім на відкритому засіданні.

Додаток А

Тематика дипломних робіт для студентів ОКР „Спеціаліст” зі спеціальності 7.050104 „Фінанси”

1. Адміністрування податків в Україні.

2. Бюджетний процес в Україні.

3. Система фінансового контролю в Україні.

4. Фінансовий контроль на підприємстві.

5. Фінансовий ринок України: стан та перспективи розвитку.

6. Державний борг України на сучасному етапі соціально-економічного розвитку.

7. Лізинговий кредит в Україні: стан та перспективи розвитку.

8. Майнове оподаткування в Україні та напрямки його реформування.

9. Механізм фінансової діяльності підприємства.

10. реформування системи місцевих податків і зборів в Україні.

11. Оцінка кредитоспроможності підприємств.

12. Акцизне оподаткування в Україні: стан та перспективи розвитку.

13. Податкове планування в Україні.

14. Податковий контроль в Україні: стан та перспективи розвитку.

15. Реструктуризація заборгованості підприємства.

16. Ринок фінансових послуг в Україні: стан та перспективи розвитку.

17. Розвиток податкової системи України.

18. Оподаткування прибутку юридичних осіб в Україні.

19. Оподаткування доходів фізичних осіб в Україні.

20. Споживче кредитування в Україні: стан та перспективи розвитку.

21. Стимулювання іноземних інвестицій в Україні.

22. Фінансові послуги небанківських установ в Україні.

23. Фінансово-кредитне регулювання розвитку аграрних підприємств в Україні.

24. Фінансово-кредитне регулювання розвитку малого підприємництва в Україні.

25. Фондовий ринок України: стан та перспективи розвитку.

26. Формування місцевих бюджетів в Україні.

27. Формування та використання прибутку підприємств в умовах рецесії та виходу з неї.

28. Формування та використання фінансових ресурсів підприємства в умовах рецесії та виходу з неї.

29. Стратегічне планування діяльності підприємства.

30. Діагностика фінансової кризи на підприємстві.

31. Забезпечення фінансової стійкості підприємств в умовах рецесії та виходу з неї.

32. Збори на соціальні заходи та їх місце у системі оподаткування.

33. Лайфові види страхування в Україні.

34. Медичне страхування в Україні: стан та перспективи розвитку.

35. Управління державним боргом в Україні.

36. Міжбюджетні відносини в Україні.

37. Податкове регулювання інвестиційної діяльності.

38. Пенсійне страхування в Україні: стан та перспективи розвитку.

39. Податкове регулювання зовнішньоекономічної діяльності підприємств.

40. Проблеми формування доходів місцевих бюджетів та шляхи їх вирішення.

41. Реформування податкової системи України.

42. Розвиток систем контролю над фінансовими потоками підприємства.

43. Роль контролінгу в антикризовому управлінні підприємством.

44. Становлення та розвиток податкової служби України.

45. Управління місцевими фінансами в Україні: стан та напрямки модернізації.

46. Фінансове забезпечення розвитку освіти в Україні.

47. Фінансове планування в малому та середньому бізнесі.

48. Фінансові важелі державного регулювання економіки України.

49. Становлення фінансового планування на підприємстві в умовах стабілізації економіки.

50. Удосконалення планування фінансово-господарської діяльності підприємства.

51. Вдосконалення стратегічного планування діяльності підприємства.

52. Інноваційні підходи в прогнозуванні та плануванні фінансово-господарської діяльності на підприємстві.

53. Формування джерел фінансового забезпечення малих підприємств.

54. Стратегія фінансово-економічного розвитку підприємств

55. Управління оборотними активами підприємства

56. Управління витратами підприємства.

57. Управління прибутком підприємства.

58. Підвищення кредитоспроможності підприємства.

59. Управління фінансовими результатами діяльності підприємства.

60. Формування та використання фінансових ресурсів підприємства.

61. Принципи та механізм фінансової діяльності підприємства.

62. Прогнозування ймовірності банкрутства підприємства.

63. Державний контроль над санацією та банкрутством підприємств.

64. Становлення системи контролінгу на підприємстві.

65. Санація державних підприємств.

66. Санація акціонерних товариств.

67. Теоретичні та практичні аспекти застосування санаційного аудиту на підприємстві.

68. Управління капіталом підприємства.

69. Управління грошовими потоками підприємства

70. Управління дебіторською і кредиторською заборгованістю підприємства

71. Ефективність використання фінансових ресурсів підприємства

72. Підвищення фінансових результатів діяльності підприємства

73. Амортизаційна політика підприємства

74. Бюджетування на підприємстві

75. Самофінансування у фінансовому забезпеченні діяльності підприємств

76. Фінансове забезпечення діяльності підприємств

77. Формування дивідендної політики акціонерних товариств

78. Лізингова форма товарного кредитування підприємств.

79. Фінансові важелі державного регулювання економіки України.

80.Методи управління державним боргом в Україні.

81.Особливості обслуговування та погашення державного боргу України.

82.Фінансове забезпечення розвитку освіти в Україні.

83.. Державна фінансова підтримка малого підприємництва в Україні.

84. Облік та контроль за виконанням Державного бюджету України.

85. Забезпечення збалансованості державного бюджету України.

86. Шляхи реформування регіональної бюджетної політики України.

87. Удосконалення механізму формування дохідної частини місцевих бюджетів.

88. Удосконалення управління місцевими фінансами в Україні.

89. Шляхи удосконалення методів регулювання доходів, витрат та дефіциту місцевих бюджетів.

90. Формування і використання коштів місцевих бюджетів.

91. Удосконалення системи міжбюджетних відносин в Україні.

92. Планування доходної та видаткової частини місцевого бюджету (на матеріалах району або міста)

93. Соціальна спрямованість Державного бюджету України

94. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів

95. Податок на прибуток підприємств і його роль у формуванні доходів бюджету.

96. Система оподаткування та податкова політика в Україні.

97. Становлення та розвиток податкової служби України.

98. Непряме оподаткування юридичних осіб.

99. Роль податкової системи у стабілізації економіки України.

100. Збори на соціальні заходи та їх місце у системі оподаткування.

101. Функціонування ПДВ в Україні та проблеми його модернізації.

102. Особливості оподаткування підприємств малого бізнесу

103. Удосконалення оподаткування підприємств аграрної сфери

104. Удосконалення механізму оподаткування суб’єктів господарювання

105. Фінансування підприємств-позичальників на ринку корпоративних облігацій.

106. Діяльність комерційних банків на ринку цінних паперів.

107. Діяльність комерційних банків на валютному ринку.

108. Ринок облігацій підприємств як засіб фінансування корпоративного розвитку.

109. Операції комерційних банків з платіжними картками.

110. Формування і управління кредитним портфелем банку.

111. Управління активами комерційного банку.

112. Лізингові операції банків на фінансовому ринку України.

113. Депозитні операції комерційних банків України.

114. Кредитні операції комерційних банків України

115. Удосконалення системи операцій з іноземною валютою.

116. Вексельний обіг в Україні.

117. Операції з векселями на фондовому ринку України.

118. Функціонування фондового ринку в Україні.

119. Розвиток валютного ринку України.

120. Валютне регулювання в Україні.

121. Удосконалення діяльності фондової біржі України.

122. Банківські механізми кредитування аграрних підприємств.

123. Формування механізмів кредитування промислових підприємств.

124. Банківське кредитування малого підприємництва.

125. Організація кредитування клієнтів банками України

126. Розвиток банківських послуг на фінансовому ринку України.

127. Кредитування населення банками України.

128. Підвищення стійкості банків.

129. Управління ризиками діяльності комерційного банку

130. Діяльність небанківських кредитних інститутів на фінансовому ринку (лізингові, факторингові компанії, кредитні спілки)

131. Сучасний стан та перспективи розвитку страхового ринку України

132. Шляхи поліпшення фінансової діяльності Пенсійного фонду України

133. Система соціального страхування в Україні

134. Формування ринку страхових послуг з майнових видів страхування

135. Розвиток страхування транспортних засобів та вантажів в Україні

136. Формування ринку страхових послуг з особистих видів страхування

137. Формування ринку страхових послуг зі страхування відповідальності в Україні

138. Проблеми та перспективи розвитку інвестиційної діяльності в Україні

139. Організаційно-фінансові проблеми пенсійного забезпечення населення.

Додаток Б