Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій з курсу “Матеріалознавство” .DOC
Скачиваний:
118
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
2.57 Mб
Скачать

Тема 8. Леговані сталі

Легованими називають сталі, в які введені легуючі елементи, а легуючими називають елементи, які спеціально вводять в сталь для отримання певних властивостей. Основними легуючими елементами в сталі є: Mn, Si, Cr, Ni, Mo, Co, Cu, Ti, V, Nb, Al, B, W.

Вартість легованих сталей значно вища вартості вуглецевих сталей тому, що легуючі елементи суттєво дорожчі за залізо (табл. 8.1.). Тому деталі з легованих сталей слід застосовувати тільки після термічної обробки, коли використовуються всебічно позитивний і враховується негативний вплив легуючих елементів на сталь.

Таблиця 8.1.

Відносна вартість заліза і легуючих елементів.

Хімічний символ металу

Відносна вартість

Хімічний символ металу

Відносна вартість

Хімічний символ металу

Відносна вартість

Fe

1

Cr

25

V

750

Al

6

Co

35

Nb

800

Cu

7,5

Ti

90

Mn

10

W

120

Ni

17

Mo

170

8.1. Вплив легуючих елементів на поліморфізм заліза і на ферит. Карбідна фаза в легованих сталях.

Усі легуючі елементи за впливом на поліморфізм заліза поділяються на дві групи. Елементи першої групи підвищують точку А4 і знижують точку А3 , тобто розширюють -і звужують -область (рис.8.1, а). До цієї групи належать: Ni, Mn, C, N, Cu.

Елементи другої групи, навпаки, знижують точку А4 і підвищують точку А3 , тобто розширюють α- і звужують -область. До цієї групи належать: Si, Cr, Al, Mo, W V, Ti, B, Zr тощо (рис.8.1, б).

У легованих сталях при певному вмісті елементів першої групи (правіше т.1, рис.8.1, а) утворюється стійка аустенітна структура, яка не зазнає поліморфного ( ) - перетворення, а елементів другої групи (правіше т.2, рис.8.1,б) - феритна структура без () - перетворення від температури плавлення до кімнатної температури.

Рис.8.1. Діаграма стану сплавів залізо - легуючий елемент: а - з легуючими елементами першої групи; б - з легуючими елементами другої групи

Більшість легуючих елементів (Si, Ni, Mn, Co, Cr, Mo, W та ін.) розчиняються у фериті і утворюють тверді розчини заміщення, змінюючи параметри ґратки Fe, що повязано з різницею атомних радіусів заліза і легуючих елементів. Внаслідок зміни параметрів гратки Fe значно змінюються властивості фериту. Si, Mn значно підвищують твердість і знижують в’язкість фериту, а Ni підвищує твердість фериту, не знижуючи його вязкості, тобто найбільш корисним для сталі легуючим елементом є нікель.

Карбідна фаза в легованих сталях. Усі легуючі елементи в сталі в залежності від схильності до утворення карбідів поділяються на дві групи:

- перша група - це елементи, які не утворюють карбіди в сталі; до цієї групи належать такі елементи, як Si, Ni, Co, Al.

- друга група - це елементи, які взаємодіють з вуглецем і утворюють карбіди в сталі; до цієї групи належать: Mn, Cr, Mo, W, V, Ti, Nb, Zr, Ta та ін.

Карбіди за своїм хімічним складом і структурою поділяються на дві групи. До першої групи належать карбіди типу Me3C, Me23C6, Me7C3, Me6C, які утворюють Fe, Mn, Cr, Mo, W. Карбіди цієї групи мають складну кристалічну структуру і легко розчиняються при нагріванні в аустеніті. Карбіди другої групи (МеС, Ме2С) утворюють такі метали, як Mo, W, V, Ti, Nb, Zr. Вони належать до фаз проникнення, мають просту кристалічну будову і важко розчиняються в аустеніті.

Усі карбіди мають високу температуру плавлення і твердість; особливо це характерно для карбідів другої групи.