2.3. Екологічні проблеми й економічні утрати від землетрусів

У широкому змісті екологічні наслідки, вочевидь, варто підрозділяти на соціальні, природні і природно-антропогенні. У кожній із груп можуть бути виділені прямі і непрямі наслідки.

В даний час ми досить повно знаємо прямі прояви (наслідки) землетрусів на земній поверхні і, отже, їхні прямі впливи на елементи соціального організму, тим часом як супровідні (попередні, наступні) непрямі явища на рівні мікро- і навіть макроаномалій процесів у літосфері і поза нею почали вивчати зовсім недавно.

Найбільш вивчені і наочно відбивають сейсмічну небезпеку економічні втрати в результаті землетрусів. За останні десятиліття враховані економічні утрати від землетрусів зросли на порядок і досягають тепер близько 200 млдр.дол. за десятиліття. Якщо в попереднє десятиліття в епицентральній зоні, наприклад, 8-бального землетрусу середній збиток у розрахунку на один жителя складав 1,5 тис.дол., то тепер він досягає 30 тис.дол. Природно, що з підвищенням балльності (і магнитуди) зростають площі уражених територій, а отже, і збиток.

Число жертв землетрусів на земній кулі, хоча і нерівномірно розподіляється по роках, у цілому неухильно, за зазначеними вище причинами, росте. За останні 500 років від землетрусів на Землі загинуло 4,5млн. чоловік, тобто щорічно землетрусу несуть у середньому 9 тисяч людських життів. Однак у період 1947-1976р. Середні втрати складали 28тис. чоловік у рік. З погляду екологічних, як і соціальних наслідків, не менш важливий і той Факт, що число поранених (включаючи важко поранених) звичайно в багато разів перевищує число загиблих, а число залишившихся бездомними перевищує кількість прямих жертв на порядок і більш. Так. у зонах повного руйнування будинків (зони 8балів і вище) кількість жертв може складати 1-20%, а поранених -30-80%, зворотні співвідношення рідкі.

Економічна оцінка збитку від землетрусів

Землетруси по масштабах територіального охоплення поділяються на: об'єктові, місцеві, регіональні і загальнодержавні.

Тому пропонується універсальний принцип оцінки збитку через підсумовування локальних пофакторних і пореципієнтних збитків.

До пофакторного збитку відноситься:

• забруднення атмосферного повітря (А_ф), (11 вересня 1927 р. землетрус у Криму і Чорному морі привело до викиду сірководню в атмосферу і задушливе вплив на населення в прибережному районі м. Ялти);

• Забруднення поверхні підземних вод (В_ф) (питна вода в колодязях і джерело багата радоном та радіоактивна);

• Забруднення земної поверхні і ґрунтів (З_ф) (завали від зруйнованих будинків і будівель; величезні тріщини на ґрунті і т.д.).

До пореципієнтного збитку відноситься:

• Утрати життя і здоров'я населення (Н_р) (життя однієї людини на Україні оцінюється в 72 тис. доларів, а втрата здоров'я (інвалідність) терміном 35 років у 42 тис. доларів;

• Знищення й ушкодження основних фондів, майна, продукції (М_р);

• Вилучення і погіршення якості с/г угідь (Р_с/г);

• Утрати продуктів і об'єктів лісового господарства (Р_л/г);

• Утрати рибного господарства (Р_р/г);

• знищення чи погіршення якості рекреаційних ресурсів (Р_рек);

• Утрати природно-заповідного фонду (Р_пзф).

Таким чином, формула збитку така:

При раптовому руйнуванні споруджень згідно [Л – Оцінка наслідків надзвичайних ситуацій – М.: ИПК РЭФИА, 1997 – 364 з]

У=М_р+Н_р+[З_ф+В_ф],

де З_ф і В_ф – враховують забруднення від каналізаційної системи і її усунення. Зміна стану суші враховується як:

Збиток від ушкодження основних фондів розраховується по формулі:

Ф_оф=Ф_прям+Ф_непр