2. Загальні поняття про землетруси

Землетрус — це сейсмічні явища, що виникають у результаті раптових зсувів і розривів у земній корі чи верхній частині мантії, що передаються на великі відстані у виді різких коливань, що приводять до руйнування будинків, споруджень, пожежам і людським жертвам.

Більшість землетрусів, як на суші, так і під дном океану відносяться до групи тектонічних.

Причини

Причини землетрусів бувають різні: тектонічні, вулканічні, що представляють найбільша небезпека, а також обвальні, наведені й ін.

Фізико-хімічні процеси, що відбуваються усередині Землі, викликають зміни фізичного стану Землі, обсягу й інших властивостей речовини. Це приводить до нагромадження пружних напружень у якій-небудь області земної кулі. Коли пружні напруження перевищать межу міцності речовини, відбудеться розрив і переміщення великих мас землі, що буде супроводжуватися струсами великої сили. От це і викликає струс Землі — землетрус.

Землетрусом так само звичайно називають будь-як коливання земної поверхні і надр, якими б причинами воно не викликалося - ендогенними чи антропогенними і яка б ні була його інтенсивність.

Землетруси відбуваються на Землі не повсюдно. Вони концентруються в порівняно вузьких поясах, наближених в основному до високих гір чи глибоким океанічним жолобам. Перший з них — Тихоокеанський — обрамляє Тихий океан; другий — Средиземнотрансазіатський — простирається від середини Атлантичного океану через басейн Середземн моря, Гімалаї, Східну Азію аж до Тихого океану; нарешті, Атланто-арктичний пояс захоплює серединний Атлантичний підводний хребет. Ісландію, острів Ян-Майеи і підводний хребет Ломоносова в Арктиці і т.д. Землетрусу відбуваються також у зоні африканських і азіатських западин, таких, як Червоне море, озера Танганьїка і Ньяса в Африці, Іссик-Куль і Байкал в Азії. Справа в тім, що найвищі гори чи глибокі океанічні жолоби в геологічному масштабі є молодими утвореним, що знаходяться в процесі формування. Земна кора в таких областях рухлива. Значна частина землетрусів зв'язана з процесами горотворення. Такі землетруси називають тектонічними. Учені склали спеціальну карту, на якій показане, якої сили землетрусу бувають чи можуть бути в різних районах нашої країни: у Карпатах, у Криму, на Кавказу й у Закавказзі, у горах Паміру, Копет-Дагу. Тянь-Шаню, Західного і Східного Сибіру, Прибайкалля, на Камчатці, Курильських островах і в Арктиці. Бувають ще і вулканічні землетруси. Лава і розпечені гази, що вирують у надрах вулканів, давлять на верхні шари Землі, як пари киплячої води на кришку чайника. Вулканічні землетруси досить слабкі, але продовжуються довго: тижня і навіть місяці.

Замічено випадки, коли вони виникають до виверження вулканів і служать провісниками катастрофи.

Струси землі можуть бути також викликані обвалами і великими зсувами. Це місцеві обвальні землетруси.

Як правило, сильні землетруси супроводжуються повторними поштовхами, потужність яких поступово зменшується.

При тектонічних землетрусах відбуваються розриви чи переміщення гірських порід у якому-небудь місці в глибині Землі, названому центром чи землетрусу чи гіпоцентром. Глибина його звичайно досягає декількох десятків кілометрів, а в окремих випадках і сотень кілометрів. Ділянка Землі, розташована над центром, де сила підземних поштовхів досягає найбільшої величини, називається епіцентром. Іноді порушення в земній корі — тріщини, скидання — досягають поверхні Землі. У таких випадках мости, дороги, спорудження виявляються розірваними і зруйнованими. При землетрусі в Каліфорнії в 1906 р. утворилася тріщина довжиною в 450 км. Ділянки дороги біля тріщини змістилися на 5—6 м. Під час Гобійського землетрусу (Монголія) 4 грудня 1957 р. виникли тріщини загальною довжиною 250 км. Уздовж них утворилися уступи. Буває, що після землетрусу великі ділянки землі опускаються і заливаються водою, а в місцях, де уступи перетинають ріки, з'являються водоспади. 10м