66. Поняття та ознаки договору дарування

Поняття договору дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (об­даровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Характеристика договору дарування

1. За договором дарування одна сторона передає іншій сто­ роні майно. Предметом договору дарування можуть бути як ма­ теріальні, нематеріальні активи та цінні папери, так і грошові кошти. В останньому випадку суми коштів, передані згідно з договорами дарування, вважаються безповоротною фінансовою допомогою; за договорами дарування можуть надаватися як майно (товари), так і роботи (послуги).

Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальиик володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

На відміну від договору купівлі-продажу, на договори даруван­ня не поширюються вимоги щодо якості їх предмета. Але згідно зі ст. 721 ЦК якщо дарувальникові відомо про недоліки речі, що є дарунком, або її особливі властивості, які можуть бути небез­печними для життя, здоров"я, майна обдаровуваного або інших осіб, він зобов'язаний повідомити про них обдаровуваного.

Різновидом договору дарування є договір про пожертву. По­жертвою є дарування нерухомих та рухомих речей для досяг­нення ними певної, наперед обумовленої мети. Специфіка йо­го порівняно з класичним договором дарування полягає в тому, що пожертвувач має право здійснювати контроль за викорис­танням пожертви відповідно до мети, встановленої договором про пожертву і, відповідно, вимагати розірвання договору про пожертву, якщо пожертва використовується не за призначен­ням (ст. 730 ЦК).

2. За договором дарування дарувальник безоплатно передає обдаровуваному майно у власність. Таким чином, за договора­ ми дарування чи іншими подібними договорами товари нада-

117

ються безоплатно на умовах, що не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і не­матеріальних активів чи їх повернення; відповідно, кошти пе­редаються згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами на умовах, що не передбачають відповідної компен­сації чи повернення таких коштів.

3. Сторонами договору дарування можуть бути юридичні та фізичні особи, в тому числі суб'єкти підприємницької діяльнос­ті, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіаль­на громада. Проте законодавством встановлено обмеження що­до можливості укладення певними суб'єктами договорів дару­вання.

Юридичні особи укладають договори дарування в межах спеціальної праволієздатності, обсяги якої встановлюються їх установчими документами. Це положення не поширюється на право юридичної особи укладати договір пожертви з обмежен­нями, встановленими нижче.

Законодавство не містить обмежень щодо прийняття дару юридичними особами¹. Водночас згідно зі ст. 5 Декрету Кабіне­ту Міністрів України віл 15 грудня 1992 р № 8-92 «Про управ­ління майном, що є у загальнодержавній власності» (ч. 2 ст. 75 ГК) підприємствам, що є у загальнодержавній власності, забо­ронено передавати безоплатно закріплене за ними майно ін­шим підприємствам, організаціям і установам, а також грома­дянам. Ця норма стосується лише державних підприємств і не поширюється на комунальні підприємства.

4. Договір дарування предметів особистого користування та побутового призначення може бути укладений усно. Договір да­ рування нерухомої речі, дарування валютних цінностей на су­ му, яка перевищує 50-кратний розмір неоподатковуваного міні­ муму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підля­ гає нотаріальному посвідченню. У письмовій формі також укла­ дається договір дарування майнового права, договір дарування з обов'язком передати дарунок у майбутньому та договір дару­ вання рухомих речей, які мають особливу цінність.

5. Договір дарування є специфічним договором щодо поряд­ ку його укладення. За загальним правилом він вважається укла­ деним з моменту передачі майна обдаровуваному і є реальним договором. Договір про пожертву також с реальним, проте є ук­ ладеним з моменту прийняття пожертви (ст. 729 ЦК).