Питання для самоконтролю

1. Які фактори визначають санітарно-гігієнічні умови праці?

2. Як мікроклімат робочої зони впливає на теплообмін організму людини?

3. Які параметри мікроклімату нормуються?

4. Що таке “надлишки тепла”?

5. Що таке “надлишки вологи”?

6. Які види вентиляції ви знаєте?

7. Яку ціль переслідує розрахунок повітряного обміну приміщення?

Порядок проведення заняття та оформлення протоколу

На початку заняття викладач проводить опитування студентів і перевіряє їх підготовку до практичного заняття. У вигляді дискусії під керівництвом викладача розглядаються питання для самоконтролю. У ході цього і наступних практичних занять кожен студент у зошиті для конспектування лекційного матеріалу веде протокол, який по закінченню заняття пред’являє викладачу.

Форма протоколу довільна, але в ньому треба відбити найменування заняття й стислі відповіді на обговорені питання. У процесі самостійної роботи студент оформляє протокол начисто і готується до співбесіди по ньому на консультації чи на наступному занятті.

Практичне заняття № 2. Розрахунок площі вікон з метою забезпечення нормативних значень природного освітлення у приміщенні

Зміст заняття. Розрахувати нормативні значення коефіцієнтів природного освітлення (КПО) приміщень, розташованих у населених пунктах згідно варіанту. Розрахувати площу вікон, яка забезпечить нормативні значення КПО для даного приміщення. Зробити висновок про забезпечення нормативних значень КПО вікнами в приміщенні, що вже є.

Рекомендована література: [3] с.129-145, [4] с.129-155, [5], [8], [9], [10].

Теоретичні передумови до виконання роботи

Освітлення виробничих приміщень впливає на стан здоров’я, продуктивність праці, якість продукції і рівень виробничого травматизму. Організація правильного освітлення робочих місць, зон обробки і виробничих приміщень має велике санітарно-гігієнічне значення, сприяє підвищенню продуктивності праці, зниженню травматизму, поліпшенню якості продукції. І навпаки, недостатнє освітлення утрудняє виконання технологічного процесу і може бути причиною нещасного випадку та захворювання органів зору.

Освітлення повинно задовольняти такі основні потреби:

• бути рівномірним і досить сильним;

• не створювати різких тіней на місцях роботи, контрастів між освітленим робочим місцем і навколишньою обстановкою (підлога, стіни);

• не створювати зайвої яскравості і блиску в полі зору працівників;

• давати правильний напрям світлового потоку.

Всі виробничі приміщення повинні мати світлопрорізи, які дають достатнє природне освітлення. Без природного освітлення можуть бути конференц-зали і зали засідань, виставочні зали, роздягальні, санітарно-побутові приміщення, очікувальні приміщення, очікувальні приміщення медичних закладів, приміщення особової гігієни жінок, коридори і проходи.

Залежно від напрямку проникнення світла в приміщення природне освітлення може бути бокове – через віконні прорізи, верхнє – через спеціальні ліхтарі в стелі та комбіноване – через віконні прорізи та ліхтарі в стелі.

Оскільки природне освітлення постійно змінюється протягом року, залежно від погоди та інших факторів, то для нормування природного освітлення прийнято коефіцієнт, який визначається відношенням освітленості в певній точці приміщення Ев до освітлення під небом Ез.

Коефіцієнт природної освітленості (КПО) показує, яку частину зовнішнього дифузійного світла небосхилу в процентах становить освітлення в певній точці всередині приміщення, і нормується характером зорової роботи (таблиця 6).

Вимоги до рівня природного освітлення робочих місць на основних дільницях ремонтних майстерень наведені в табл. 7, для інших приміщень – в табл. 8.

Найпростіший метод розрахунку природної освітленості, що застосовується головним чином як перевірочний, зводиться до вибору типу вікон і розрахунку їх кількості за світловим коефіцієнтом.

Світловим коефіцієнтом називається відношення сумарної площі вікон до підлоги у цьому ж приміщенні:

де - світловий коефіцієнт;

- сумарна площа вікон у приміщенні, м²;

- площа підлоги у цьому ж приміщенні, м².

В табл. 9 наведені значення світлового коефіцієнта виробничих приміщень. Розрахунок освітленості за світловим коефіцієнтом ведуть в такій послідовності:

1. Знаходять необхідну сумарну площу вікон.

2. За ГОСТом вибирають розмір вікна (табл. 10).

3. За площею вікна знаходять кількість вікон:

,

де п – кількість вікон;

S_B – площа одного вікна.

Більш точний розрахунок природного освітлення приміщень через вікна проводять за коефіцієнтом природної освітленості.

Таблиця 6 Нормативні значення КПО для виробничих приміщень

(БНІП 11-4-79)

Характе-ристика зорової роботи	Найменший розмір об’єкта розпізнавання, мм	Розряд зорової роботи	Значення КПО при природному освітленні
			Верхньому і комбінованому	боковому
Найвищої точності	Менше 0,15	І	10	3,5
Дуже високої точності	0,15…0,3	ІІ	7	2,5
Високої точності	0,3…0,5	ІІІ	3	2,0
Середньої точності	0,5…1,0	ІV	4	1,5
Малої точності	1,0…5,0		3	1,0
Груба	Більша 5,0	VІ	2	0,5

Таблиця 7 Вимоги до рівня природного освітлення робочих місць

основних дільницях ремонтних майстерень

Виробнича дільниця	Розряд зорових робіт	КПО, проц.
		Верхнє та комбіноване освітлення	Бокове освітлення
Розбирання і миття	ІVб	4	1,2…1,5
Дефектування	ІІІб	5	1,6…2,0
Ремонту електро обладнання	ІІІб	5	1,6…2,0
Складання	ІІІв	4	1,6…2,0
Комплектування	ІVб	5	1,2…1,5
Проварювально-сушильна	ІVб	4	1,6…2,0
Вибробування	ІІІв	5	2

Таблиця 8

Норми КПО для громадських і допоміжних приміщень

Назва приміщення	КПО,проц.
	Верхнє та комбіноване освітлення	Бокове освітлення
Проектні зали і кімнати	5	2
Читальний зал	3	1
Друкарське бюро	5	1,5
Конференційні зали, зали засідань	2	0,5
Класні кімнати, аудиторії, навчальні кімнати	4	1,5
Спортивні зали	3	1
Виставочні зали	2	0,5
Торгові зали магазинів	2	0,5
Буфети, зали для споживання їжі	2	0,5

Таблиця 9

Значення світлового коефіцієнта для виробничих приміщень

Розряд роботи	Вид робіт за ступенем точності і назва приміщень	Значення світового коефіцієнта
ІІ	Роботи високої точності	0,20…0,16
ІІІ	Точні роботи (в сільськогосподарських ремонтних майстернях, відділеннях: верстатне, слюсарне, збиральне, електроремонтне, паливної апаратури, мідницьке, столярне)	0,16…0,14
ІV	Роботи малої точності (в сільськогосподарських ремонтних майстернях, відділеннях: розбиральне, мийне, випробувальне, фарбувальне, відділення ремонту С/г машин, кузня, зварювальна, інструментальна комірка)	0,14…0,12
V	Грубі роботи (гаражі, сараї для зберігання машин, склади металу)	0,12…0,10
VІ	Досить грубі роботи (проходи, проїзди, коридори)	0,10…0,08

Таблиця 10

Розміри вікон, що застосовуються в сільськогосподарських будівлях

Висота вікон, мм	Ширина вікон, мм
2100	1555 1260 1060 860 565
1800	1555 1260 1060 860 665 565
1575	1555 1260 1060 860 665 565
1425	1555 1260 1060 860 665 565
1275	1555 1260 1060 860 665 565

Питання для самоконтролю

1. Які ви знаєте системи природного освітлення?

2. Як формується природне освітлення?

3. Що таке КПО?

4. Які показники використовуються при розрахунку нормативних значень КПО?

5. З якою ціллю проводиться розрахунок площі вікон у приміщенні?

Порядок проведення заняття та оформлення протоколу

Методика проведення заняття та оформлення протоколу такі ж, як і заняття № 1.

Практичне заняття № 3.

Розрахунок шумових характеристик

Зміст заняття. Акустичні величини. Шум. Дія шуму на організм людини. Нормування шумів. Розрахунки рівня шуму.

Рекомендована література: [3] с.156-170, [5], [7], [9], [10].

Теоретичні передумови до виконання роботи

Шум – будь-який небажаний звук, котрий заважає.

Виробничим шумом називається шум на робочих місцях, на дільницях або на територіях підприємств, котрий виникає під час виробничого процесу.

Наслідком шкідливої дії виробничого шуму можуть бути професійні захворювання, підвищення загальної захворюваності, зниження працездатності, підвищення ступеня ризику травм та нещасних випадків, пов’язаних з порушенням сприйняття попереджувальних сигналів, порушення слухового контролю функціонування технологічного обладнання, зниження продуктивності праці.

Шум як фізичне явище – це коливання середовища. Він характеризується звуковим тиском як функцією частоти та часу. З фізіологічної точки зору шум визначається як відчуття, що сприймається органами слуху під час дії на них звукових хвиль в діапазоні частот 16-20000 Гц. Загалом шум - це безладне поєднання звуків різної частоти та інтенсивності.

Час коливань f – число коливань за одну секунду. Одне коливання за секунду – 1 Гц. Октавна смуга частот – смуга в котрій верхня гранична частота в два рази перевищує нижчу. Третинооктавна смуга – смуга, в котрій співвідношення граничних частот складає 1,26. Середньогеометрична частота октавної смуги:

,

де f₁ – нижня гранична частота Гц;

f₂ – верхня гранична частота Гц.

Чутні звуки обмежуються певною частотою звуку. Людина чує звуки в частотному діапазоні 16-20000 Гц. Звуки з частотою 30-300 Гц вважаються низькими, з частотою 300-800 Гц - середніми, з частотою понад 800 Гц - високими.

Негативний вплив шуму на продуктивність праці та здоров’я людини загальновідомий. Під час роботи в шумних умовах продуктивність ручної праці може знизить до 60 %, а кількість помилок, що трапляються при розрахунках , зростає більше, ніж 50 %. При тривалій роботі в шумних умовах перш за все уражаються нервова та серцево-судинна системи та органи травлення. Зменшується виділення шлункового соку та його кислотність, що сприяє захворюванню гастритом. Необхідність кричати при спілкуванні у виробничих умовах негативно впливає на психіку людини.

Вплив шуму на організм людини індивідуальний. У деяких людей погіршення слуху настає через декілька місяців, а у інших воно не настає через декілька років роботи в шумі. Встановлено, що для 30% людей шум є причиною передчасного старіння.

Граничні величини шуму на робочих місцях регламентуються ГОСТ 12.1 003-86. В ньому закладено принцип встановлення певних параметрів шуму, виходячи з класифікації приміщень за їх використанням для трудової діяльності різних видів.

Допустимі рівні звукового тиску в окремих смугах частот та еквівалентні рівні звуку на робочих місцях слід вибрати згідно з табл.

Таблиця 11

Допустимі спектри рівнів звукового тиску

Робоче місце	Рівень звукового тиску, дБ, в октавних смугах із середньогеометричними частотами, Гц								Рівень звуку і еквівалентний рівень звуку, дБ А
	63	125	250	500	1000	2000	4000	8000
Приміщення конструкторських бюро, програмістів обчислювальних машин, лабораторій для теоретичних робіт і опрацювання експериментальних даних, прийому хворих в медпунктах	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Приміщення керування, робочі кімнати	79	70	68	58	55	52	50	49	60
Кабіни спостережень і дистанційного керування: без мовного зв’язку по телефону з мовним зв’язком по телефону	94 83	87 74	82 68	78 63	75 60	73 57	71 55	70 54	80 65
Приміщення і дільниці точного збирання, приміщення лабораторій для виконання експериментальних робіт	94	87	82	78	75	73	71	70	80
Постійні робочі місця і робочі зони у виробничих приміщеннях і на території підприємств	95	87	82	78	75	73	71	69	80

Завдання 1.

Визначити сумарний рівень шуму від декількох однакових машин. Рівні шуму однієї машини прийняти по таблицях 7, 8. За результатами розрахунку скласти графік, на якому показати криві, отримані з розрахунку, і криві, що характеризують припустимі рівні шуму ДСТ 12.4.003 – 83.

Таблиця 12

Рівні шуму різних видів устаткування

Вариант	Наименование оборудования	Среднегеометрическая частота октав, Гц, дБ
		65	125	250	500	1000	2000	4000	8000
	Мотальная М-150-1	100	96	97	99	99	95	93	89
	Сновальная С-140	98	95	92	93	96	94	86	73
	Ленточная ЛШ-1т	89	96	99	103	104	102	101	102
	Ровничная РА-164-Л	94	97	101	105	101	97	99	94
	Прядильно-крутильная ПК-100М	102	103	106	103	102	99	95	89
	Прядильная ПС-100-Ло	101	99	98	97	98	100	105	103
	Пневмопрядильная БД-200	95	96	98	104	105	102	98	90
	Автоматический станок АТ-100-7	98	99	100	103	104	103	100	94
	Микрочелночный станок СТБ-2-175	97	96	95	99	99	98	96	96
	Пневматический станок АТПР-100-1	95	94	93	92	95	96	94	93

Таблиця 13

Кількість видів обладнання

Варіант	Кількість машин, шт.	Варіант	Кількість машин, шт.
1	10	6	35
2	15	7	40
3	20	8	45
4	25	9	50
5	30	10	55