
- •З дисципліни
- •Мета і задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі
- •Структура дисципліни
- •3. Обмін речовин
- •3.2. Ферменти
- •Обмін вуглеводів
- •Рекомендована література а) основна
- •Б) додаткова
- •Зміст та організація самостійної роботи студентів
- •Питання контрольних завдань
- •Модуль № 2 включає матеріал лекцій за темами:
- •Питання контрольних завдань
- •Модуль № 3 включає матеріал лекцій за темами:
- •Питання контрольних завдань
- •Модуль № 4 включає матеріал лекцій за темами:
- •Питання контрольних завдань
- •Навчальні тести з теми: "Оптичні методи аналізу"
- •Навчальні тести
- •Навчальні тести з теми: "обмін білків"
- •Навчальні тести з теми: "Обмін вуглеводів, ліпідів, води і мінеральних речовин. Тканинне дихання"
- •Відповіді
- •Навчальні тести з теми: "Електрохімічні методи аналізу"
- •Навчальні тести з теми:
- •Навчальні тести з теми: "Обмін вуглеводів, ліпідів, води і мінеральних речовин. Тканинне дихання"
- •Додатки біохімічні показники для дорослих у нормі
- •73008, М. Херсон, Бериславське шосе, 24
Навчальні тести
з теми: "Електрохімічні методи аналізу"
1) Метал, який занурений у розчин однойменних йонів, відноситься до електродів:
а) І роду; б) ІІ роду; в) ІІІ роду; r) ІV роду.
2) Формула Нернста для електродів І роду:
а)
;
в)
;
б)
;
г)
.
3) Хлоридсрібний електрод переважно заповнений розчином:
а) конц. НСl; в) 0,1 моль/ л НСl;
б) 1 моль/л НСl; г) насиченим КСl.
4) Потенціал для електродів ІІ роду розраховується за формулою:
а)
;
в)
;
б)
;
г)
.
5) Кондуктометричний метод аналізу заснований на вимірюванні:
а) електропровідності електроліту;
б) сорбції та десорбції речовини;
в) природної радіоактивності; г) потенціалу електроду.
6) Мембрана скляного електроду для вимірювання рН містить йони:
а) Н+; б) Cs+; в) Li+; г) He2+.
7) Прилад для вимірювання електропровідності:
а) йономір; в) кулонометр;
б) мікроамперметр; г) реохордний міст.
8) Потенціал
скляного електроду визначають за
формулою:
а) ;
в)
;
б)
;
г)
.
Навчальні тести з теми: "обмін білків"
1. До фізико-хімічних властивостей білків відносяться:
а) низька в'язкість; б) значна молекулярна маса;
в) здатність дифундувати через напівпроникні мембрани; г) здатність обертати кут поляризації світла.
2. Гіперальбумінемія зустрічається при:
а) захворюваннях печінки; в) голодуванні,
б) дегідратації організму; г) масивній крововтраті.
3. Небілковим компонентом протеїдів не може бути:
а) ліпід; б) вуглевод; в) вітамін; г) фермент.
4. Альбуміни синтезуються в:
а) нирках; б) печінці; в) шлунку;
г) в тканинах системи мононуклеарних фагоцитів.
5. Кількість рівнів структурної організації білкової молекули: а) 2; б) 3; в) 4; г) 5.
6. Температура денатурації білка:
а) 20°С ; б) 36°С ; в) 0°С ; г) 50-60°С.
7. Кількість груп ферментів у крові:
а) 2; б) 3; в) 4; г) 5.
8. Для більшості ферментів оптимально значення рН:
а) 3; б) 7; в) 9; г) 12.
9. Ферменти, які впливають на білки:
а) трансферази; в) протеази;
б) ліпази; г) оксидоредуктази.
10. Диспротеїнемія – патологія, яка зв'язана з:
а) дефіцитом певних білків плазми, які притаманні здоровому організму;
б) відсутністю певних білків плазми, які притаманні здоровому організму;
в) появою у плазмі крови білків, які не притаманні здоровому організму;
г) кількісними змінами окремих білкових фракцій.
11. Білки плазми крові не виконують функцію:
а) регуляторів кислотно-основної рівноваги крові;
б) регуляторів колоїдно-осмотичного тиску крові;
в) транспортну; г) каталізаторів.
12. Масова частка альбуміну в крові складає:
а) 20 %; б) 30 – 40 %; в) 55 – 66 %; г) 70 – 78 %.
13. Ферменти – це окрема група серед:
а) жирів; б) білків; в) вуглеводів; г) вітамінів.
14. Виділяють класів ферментів:
а) 4; б) 5; в) 6; г) 10.
15. Значення рН для більшості білків в ізоелектричній точці:
а) 1 – 4; б) 5 – 7; в) 8 – 10; г) 11 – 14.
16. Мономерами в полімерному ланцюжку первинної структури білка є:
а) глюкоза; в) спирти;
б) амінокислоти; г) альдегідоспирти.
17. Нативна – це структура білкової молекули:
а) первинна; в) третинна;
б) вторинна; г) четвертинна.
18. Білки починають розщеплюватися у:
а) ротовій порожнині; в) шлунку;
б) стравоході; г) кишечнику.
19. Глобуліни, альбуміни, фібриноген відносять до:
а) ферментів; в) протеїнів;
б) протеїдів; г) фракції залишкового азоту.
20. Оксидоредуктази – ферменти, які каталізують:
а) процеси гідролітичного розщеплення субстратів;
б) окисно-відновні реакції;
в) внутрімолекулярний перенос хімічних радикалів;
г) реакції синтезу, що супроводжуються поглинанням енергії.
21. Компонент фракції небілкових азотистих компонентів крові:
а) α-амілаза; б) альбумін; в) амоніак; г) глюкоза.